Дисертаційну роботу присвячено дослідженню художньої обробкикаменю в ландшафтному дизайні Вінниччини. Мета роботи – з’ясуватиспецифіку розвитку художньої обробки каменю Вінниччини,систематизувати наявні дані та віднайти унікальні наукові матеріали, щорепрезентують художні особливості кам’яних творів даного регіону.Під час дослідницької роботи здійснювалися регулярні виїзди доосновних осередків каменярства, а в деяких з них велися стаціонарніспостереження, під час яких було зібрано експедиційні знахідки.У розвідці проаналізовано стан наукової розробленості проблеми,з’ясовано теоретичні і методологічні засади дослідження. Упорядкованонаукові праці попередників, які вивчали обрану проблематику,систематизовано та проаналізовано їх у хронологічному порядку.Встановлено, що найбільш ранні літературні згадки про художню обробкукаменю в Україні з’являються в першій половині ХІХ ст., коли дослідники,користуючись виключно історичним та інвентарно-описовим методами,фіксували знайдені козацькі хрести. На початку ХХ ст. такий підхідпоєднався з мистецтвознавчим, що дав більш повноцінне уявлення про самехудожні якості кам’яних об’єктів. Упродовж 1930–1950-х років вивченнянаціональних пам’яток здебільшого релігійного характеру майжепереривається й активізується знову від початку 1990-х рр., післяпроголошення незалежності України.Відзначено, що художня обробка каменю представлена науковоюлітературою фрагментарно й неповно, адже до розгляду цієї тематикизверталася незначна кількість дослідників, які спрямовували увагу передусімна вивчення кам’яних надмогильних хрестів. І лише одиниці часткововисвітлювали ландшафтну скульптуру, про яку найбільше йдеться в ційдисертації. Тож аналіз оглянутої літератури дає підстави констатуватинаявність незначної кількості опублікованих праць у галузі художньоїобробки каменю. Це можна пояснити тим фактом, що її проблематика єпорівняно непопулярною у суспільстві, незважаючи на наявний колосальнийпласт пам’яток на території нашої держави. Сьогодні відсутнє повнеуявлення не лише про особливості надбання зразків художньої обробкикаменю, а й актуальні проблеми в сучасній ландшафтній скульптурі таспецифіці організації художніх симпозіумів в умовах нинішнього стану.Простежено появу меморіальних хрестів в Україні, системуфункціонування каменярства на Поділлі, зокрема у колишньомуЯмпільському повіті як найбільш розвинутому. На прикладі осередкус. Букатинка Могилів-Подільського району Вінницької області відтвореноеволюцію каменотесного промислу протягом кінця ХІХ – початку ХХІ ст.Розглянуто вироби побутового, меморіального, декоративного призначення,які цілком можна віднести до категорії етнодизайну. Зібрано інформацію відмісцевих респондентів про історію розвитку промислу, окремі іменамайстрів, технологічні умови особливості їх праці.Докладно висвітлені раніше невідомі та неоприлюднені меморіальніпам’ятки із сільських кладовищ. Під час виїзних експедицій виявлено йдетально проаналізовано надмогильні знаки, розглянуто варіанти їхформотворення та орнаментальну символіку. Знайдено безліч давніх хрестівкозацького типу, «панських» пам’ятників, «дубків», модернізованихнадмогильників, авторських меморіальних скульптур тощо. Констатовано,що головними якостями кам’яних зразків є очевидне вміння каменотесівоперувати насамперед творчими засобами відповідно до культурних традиційСпочатку вони мали реалістичну манеру виконання, однак пізніше стають^UThe dissertation is devoted to the study of artistic processing of stone inlandscape design of the Vinnytsia region, Ukraine. The objective of the work is tofind out the specifics of the development of artistic stone processing in theVinnytsia region, to systematize the available data, and to find unique scientificmaterials that represent the artistic features of stone works in this region.During the research work, regular visits were made to the main centers ofstone craftsmanship. In some of them, stationary observations were conducted,during which expeditionary findings were collected.Based on the expeditionary research the state of scientific development ofthe problem is analyzed and the theoretical and methodological foundations of theresearch are clarified. The works of the researchers who have studied issues in thesame scientific area are organized, systematized, and analyzed in chronologicalorder. It has been established that the earliest literary references to artistic stoneprocessing in Ukraine appeared in the first half of the nineteenth century, whenresearchers, using exclusively historical and inventory-descriptive methods,recorded the Cossack crosses they found. At the beginning of the twentieth century,this approach was combined with an art historical approach, which gave a morecomplete picture of the artistic qualities of stone objects. During the 1930s and1950s, the study of national monuments of Ukraine mostly of a religious nature,was almost stopped and restarted in the early 1990s, when Ukraine became anindependent state.It is noted that the artistic processing of stone is represented in the scientificliterature in a fragmentary and incomplete way, since a small number ofresearchers have addressed this topic, focusing primarily on the study of stonetombstones. Only a few have partially covered landscape sculpture, which is thesubject of this study. Therefore, the analysis of the reviewed literature shows thatthere is only a small number of published works on artistic stone processing. stonemasons to use, above all, creative means in accordance with culturaltraditions and trends. It has been established that the samples of the first half of thenineteenth century have inherent characteristics such as archaic monumentalforms, massiveness, and lack of plane decoration. At the same time, different typesof general silhouettes can be observed. Such types of ancient crosses as the Latin,Greek, Pati, Maltese, three-leafed, rectangular-framed, with rounded frames,headed cross, etc. were found. However, in the second half of the nineteenthcentury, crosses gradually changed, their shape became more refined, and in fact,the silhouettes turned into typical trefoil-shaped cross tops. Also, ornamentaldecorations such as rosettes, signs of the moon, sun, stars, etc. appeared on thetombstone surface. At the end of the nineteenth century the religious symbols ontombstones, such as the Crucifixion, the Mother of God, the Lord God of Hosts,the intercessors, the Holy Spirit, and the All-Seeing Eye, were extremely popular.It is established that in the early examples with the Crucifixion scenes, the figure ofJesus Christ had incorrect anatomical proportions, but in later peri

Дисертаційна робота присвячена вивченню закономірностей позиціонування Степана Бандери у соціокультурному просторі України, який вбирає різні рівні суспільно значущої діяльності людей – науковий, освітній, громадсько-політичний, культурний, медійний. Дослідження надало можливість простежити еволюцію наукової репрезентації очільника ОУН(б), виявити ступінь відображення діяльності С. Бандери у шкільній підручниковій літературі, проаналізувати суспільно-політичне заломлення його постаті, вивчити символічний простір довкола неї, відстежити нагромадження характеристик діяча у медіапросторі та вияви інформаційного протистояння, визначити динаміку сприйняття його українським суспільством. Аналіз історіографії проблеми показав наявність певних здобутків науковців у вивченні репрезентації імені С. Бандери у соціокультурному просторі. Відзначено, що окремі її аспекти на порядок денний були поставлені дослідниками на зламі 1990-х – 2000-х рр. Каталізатором наукового інтересу до теми стало 100-річчя з дня народження Провідника ОУН(б), під впливом чого з’явилися спеціальні публікації авторства В. В’ятровича, В. Трофимовича, В. Футали та інших істориків. Наступна хвиля актуалізації історіографічного виміру позиціонування постаті С. Бандери була зумовлена початком російської агресії на терени України у 2014 р. Як наслідок, у другій половині 2010-х рр. постала низка проміжних досліджень щодо рівня опрацювання, етапів і контенту праць, тією чи іншою мірою зосереджених на постаті лідера ОУН(б). Проте протягом усього історіографічного періоду, від 1990-х до початку 2020-х рр., роботи щодо репрезентацій постаті С. Бандери, якщо й аналізувалися, то переважно у загальному контексті здобутків вивчення українського національно-визвольного руху ХХ ст., передусім історії ОУН. Спеціальну увагу підсумкам опрацювання його постави у соціокультурному просторі приділили небагато науковців, що спонукало до проведення спеціального дослідження. Дисертаційна робота спирається на комплекс історичних джерел, які за походженням і способом збереження інформації об’єднано у чотири групи: писемні, речові (пам’ятники та музейні експонати), лінгвістичні (назви вулиць і гасла), електронні (офіційні сайти установ, Інтернет-портали, електронні медіа, довідкові веб-ресурси, соціальні мережі, блоги). Найширшою є перша група, що у дисертації представлена історіографічними джерелами, законодавчими актами, працями С. Бандери, мемуарною літературою, навчально-методичними роботами з викладання історії в школі, періодичними виданнями, матеріалами соціологічних досліджень. Методологічні засади дослідження включають принципи наукового пізнання (наукової об’єктивності, історизму, багатофакторності, наступності) та комплекс методів – загальнонаукових (емпіричний, аналітико-синтетичний, індуктивно-дедуктивний, проблемно-хронологічний, статистичний, логічний, діалектичний, узагальнення), які дали змогу вибудувати загальну конфігурацію дослідження, а також спеціальних історичних (історико-порівняльний, історико-типологічний, історико-генетичний, історико-біографічний), що застосовано при дослідженні змін у часі у визначених об’єктах. Оскільки історична наука наразі виступає одним із дієвців інформаційного протистояння та є важливим елементом соціокультурного простору, у дисертації приділено увагу визначенню місця постаті С. Бандери у процесі опрацювання української історії. У формуванні наукових уявлень про нього виокремлено два етапи: радянський (50–80-ті роки ХХ ст.) та доби Незалежності України (90-ті роки ХХ – початок ХХІ ст.). Показано, що на першому склалися два діаметрально протилежні концепти української історії, а в її контексті – історії визвольного руху, в рамках якої позиціонувалася постать С. Бандери. У радянській концепції український націоналізм потрактовувався як «найбільший ворог українського народу». Їй притаманні ідеологічна зашореність, перекручування та замовчування фактів, фальсифікація подій, відверто брутальне ставлення до провідних діячів ОУН. Щодо постаті С. Бандери, то на сторінках наукових праць вживалося загальне поняття «бандерівці», його ж особистість майже повністю «випала» з полю зору професійних істориків. Паралельно інтелектуали з української діаспори, незважаючи на ідеалізацію чи категоричне неприйняття діяча через певну політичну заанґажованість, своїми публікаціями розкрили найважливіші віхи активного буття Провідника ОУН(б), заповнивши вакуум, що утворився довкола його імені в радянській Україні. Проте їхній доробок не міг повністю задовольнити науковців, оскільки написані «по гарячих емоціях», ці праці позначені пропагандистською декларативністю та страждають на обмеженістю в історичних джерелах через відсутність доступу до архівосховищ України. Як наслідок, до початку 1990-х рр. вивчення постаті С. Бандери залишалося далеким від повноти та наукової об’єктивності. Наголошено, що здобуття Україною державної Незалежності кардинально розвернуло наукові інтереси істориків, уможлививши зосередження на українській проблематиці...^UThe dissertation is devoted to the study of the patterns of positioning of Stepan Bandera in the socio-cultural space of Ukraine, which includes different levels of socially significant activity of people - scientific, educational, socio-political, cultural, media. The research provided an opportunity to trace the evolution of the scientific representation of the leader of the OUN(b), to reveal the extent to which S. Bandera's activities are reflected in school textbook literature, to analyze the socio-political refraction of his figure, to study the symbolic space around him, to track the accumulation of characteristics of the figure in the media space and manifestations of information confrontation, to determine the dynamics of its perception by Ukrainian society. The analysis of the historiography of the problem showed the presence of certain achievements of scientists in the study of the representation of the name of S. Bandera in the socio-cultural space. It was noted that some of its aspects were put on the agenda by researchers at the turn of the 1990s - 2000s. The catalyst for scientific interest in the topic was the 100th anniversary of the birth of the Leader of the OUN(b), under the influence of which special publications of authorship appeared V. Vyatrovych, V. Trofymovich, V. Futala and other historians. The next wave of actualization of the historiographic dimension of the positioning of the figure of S. Bandera was caused by the beginning of Russian aggression on the territory of Ukraine in 2014. As a result, in the second half of the 2010s, a number of intermediate studies appeared on the level of development, stages and content of the works, to one degree or another focused on the figure of the leader of the OUN(b). However, throughout the entire historiographical period, from the 1990s to the beginning of the 2020s, works on representations of the figure of S. Bandera, if analyzed, were mostly in the general context of the achievements of the study of the Ukrainian national liberation movement of the 20th century, primarily the history of the OUN. Few scientists paid special attention to the results of studying his attitude in the socio-cultural space, which prompted a special study. The dissertation is based on a complex of historical sources, which, according to the origin and method of information preservation, are grouped into four groups: written, tangible (monuments and museum exhibits), linguistic (street names and slogans), electronic (official websites of institutions, Internet portals, electronic media, reference web resources, social networks, blogs). The widest is the first group, which is represented in the dissertation by historiographical sources, legislative acts, works of S. Bandera, memoir literature, educational and methodical works on teaching history at school, periodicals, materials of sociological research. The methodological foundations of the study include the principles of scientific knowledge (scientific objectivity, historicism, multifactoriality, continuity) and a set of general scientific methods (empirical, analytical-synthetic, inductive-deductive, problem-chronological, statistical, logical, dialectical, generalization), which gave it will be possible to build a general configuration of research, as well as special historical ones (historical-comparative, historical-typological, historical-genetic, historical-biographical), which is used in the study of changes over time in certain objects. Since historical science is currently one of the agents of the information confrontation and is an important element of the socio-cultural space, the dissertation pays attention to determining the place of the figure of S. Bandera in the process of studying Ukrainian history. In the formation of scientific ideas about it, two stages are distinguished: the Soviet period (50-80s of the 20th century) and the era of Ukrainian Independence (90s of the 20th - beginning of the 21st century). It is shown that two diametrically opposed concepts of Ukrainian history were formed on the first one, and in its context - the history of the liberation movement, within which the figure of S. Bandera was positioned. In the Soviet concept, Ukrainian nationalism was interpreted as "the greatest enemy of the Ukrainian people." It is characterized by ideological obscurantism, distortion and suppression of facts, falsification of events, frankly brutal attitude towards leading figures of the OUN. As for the figure of S. Bandera, the general concept of "Bander people" was used on the pages of scientific works, while his personality almost completely "fell out" from the field of view of professional historians. At the same time, intellectuals from the Ukrainian diaspora, despite the idealization or categorical rejection of the figure due to a certain political engagement, with their publications revealed the most important milestones of the active life of the Leader of the OUN(b)...