Розглянуто актуальну проблему об'єктивізації візометрії дітей раннього віку як здорових, так і з неврологічними та офтальмологічними захворюваннями. Визначено напрями удосконалення традиційного методу переважної фіксації погляду (ТМ ПФП). Запропоновано нові оціночні карти зі стушованими контурами та закругленими кутами тестових полів, розроблено приладове забезпечення для модифікованого методу переважної фіксації погляду (ММ ПФП), використання яких значно підвищує об'єктивність і точність інформації з оцінки гостроти зору та значно скорочує затрати часу на обстеження кожного пацієнта. Одержано нові дані про строки формування макулярного та фовеолярного рефлексів, які зіставлено з темпами розвитку гостроти зору у здорових дітей віком до 2-х років. Встановлено, що застосування ММ ПФП забезпечує зменшення затрат часу на дослідження гостроти зору кожної дитини у порівнянні з ТМ ПФП на 16,2 %, з методом реєстрації оптокінетичного ністагму (МР ОКН) - на 40,6 % та з використанням таблиці Орлової на 14,4 %. Визначено можливості застосування різних методів для визначення гостроти зору дітей раннього віку - здорових, з невропатологією та з офтальмопатологією, які складають відповідно для ММ ПФП - 100, 98,6, 100 %, для МР ОКН - 100, 83,1, 100 %, для МВДТ Орлової - 70, 41,9, 88,3 % від кількості обстежених дітей. Для ММ ПФП визначено фізіологічні значення гостроти зору здорових дітей від 1 до 48 місячного віку. Дані показники запропоновано використовувати як нормативні під час формування груп ризику розвитку косоокості, амбліопії, порушень бінокулярних функцій.

  Скачати повний текст

Встановлено синдромологічні особливості перебігу лептоспірозу за наявності супутньої патології. Визначено зміни клініко-лабораторних показників у хворих на лептоспіроз з супутніми гіпертиреозом, гіпотиреозом, цукровим діабетом, хронічним алкоголізмом. Показано основні відмінності перебігу лептоспірозу з вказаними фоновими станами. У хворих на лептоспіроз виявлено міопато-міастенічний синдором, який найбільш виражений у пацієнтів з супутнім цукровим діабетом. Рекомендовано проводити лікування таких пацієнтів у невропатолога під час диспансерного спостереження. Виявлено терапевтичний ефект застосування запропонованих засобів у лікуванні хворих на лептоспіроз з супутньою патологією, зокрема за гіпертиреозу обгрунтовано доцільність включення глутаргіну, за гіпотиреозу - уролесану, за цукрового діабету - уролесану та синглетно-кисневої терапії, за хронічного алкоголізму - глутаргіну та синглетно-кисневої терапії. Виявлено наявність дисбактеріозу у половини хворих на лептоспіроз та у більшості пацієнтів з вказаною фоновою патологією. Доведено ефективність активованих форм пробіотиків у хворих на лептоспіроз з супутніми гіпертиреозом, гіпотиреозом, цукровим діабетом, хронічним алкоголізмом.

  Скачати повний текст