Досліджено вияви динаміки й статики в українському діалектному просторі, розглянуто погляди різних мовознавців на проблему співвідношення статичного і динамічного. Особливу увагу приділено дослідженню теоретичних засад Празької лінгвістичної школи (ПЛШ) у поєднанні з поглядами Ф. де Сосюра на одиниці лінгвогеографічних досліджень та системно-структурним підходам авторів Атласу української мови до висвітлення рис українського діалектного простору. Простежено динаміку змін у фонологічній системі говірок південно-західного наріччя української мови. З метою унаочнення структури діалектної просторової конструкції з її ядром та периферією встановлено особливості окремих рис одного структурного рівня (фонологічного) та одного з виявлених комплексів нашарованих діалектних рис різних рівнів на території південно-західного наріччя. Визначено ареали ядер та периферій найважливіших фонетичних рис обраної групи лексики (зміни артикуляції голосних переднього ряду в ненаголошеній позиції, а також асиміляції приголосних за дзвінкістю/глухістю). На основі комплексного аналізу нашаровуваних на одній території діалектних просторових конструкцій різнорівневих рис виявлено зону вібрації в наддністрянсько-подільському міждіалектному пласті. Розглянуто специфічну зону вібрацій на зіткненні літеральних частин периферійних ареалів наддністрянських та подільських говірок (межиріччя Серету та Збруча), де виявлено ознаки не тільки змішаності, а й перехідності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано семантику, структуру, варіативність, особливості функціонування об'єктних, локативних та темпоральних словосполучень східностепових говірок Донеччини. Встановлено типи дієслівних сполучень з іменним компонентом та їх формальними та семантичними ознаками. Визначено локалізацію різних типів дієслівно-іменних конструкцій у говірках досліджуваного діалектного масиву та подано характеристику їх просторової поведінки. Доведено, що до ознак, які забезпечують єдність українських східностепових говірок з іншими говорами південно-східного наріччя на синтаксичному рівні, належать побудовані за типовими для багатьох українських говірок моделями структури з локативними, темпоральними та об'єктивними відношеннями. Відзначено, що кожна з моделей має діалектоспецифічні вияви, особливості яких визначаються лексико-семантичним набором головних компонентів та їх поширювачів, відтінками семантичних відношень між елементами словосполучення, засобами та показниками граматичного зв'язку між ними. Відзначено, що діалектні особливості прийменникових структур простежуються переважно в сфері синтаксичних функцій непрямих відмінків. Розглянуто рівень продуктивності моделей дієслівних словосполучень з іменним компонентом, значну увагу приділено особливостям функціонування дублетних утворювань у новостворених говірках.

  Скачати повний текст

На базі етнолінгвістичного опису сімейних обрядів (родильного, весільного, поховального) Донеччини виконано системний опис складу й семантичної структури лексики сімейних обрядів східностепових говірок та подано їх ареальну та лексикографічну характеристику. Встановлено специфіку обрядової лексики як тематичної групи (ТГЛ), її зв'язок з іншими ТГЛ, визначено центральні та периферійні лексико-семантичні групи. Встановлено ступінь збереженості сімейних обрядів на Донеччині та їх вербального компонента, подано порівняльну характеристику структури традиційної та сучасної родильної, весільної та поховальної обрядовості, що дає матеріал для з'ясування закономірностей формування та розвитку новостворених говірок південно-східного наріччя на лексичному рівні. Встановлено неоднорідність етнодіалектного масиву, на підставі чого зроблено спробу ареального представлення етнолінгвістичних моделей та лексико-семантичних груп, визначено різні типи просторової поведінки матеріальних і вербальних елементів родильної, весільної та поховальної обрядовості, частина яких утворює мікроареали, бере участь у диференціації східностепових говірок. Результати лінгвогеографічного аналізу представлено у вигляді атласу (90 карт), проілюстровано запропонованими у додатках текстами (понад 400 текстів) і матеріалами словника лексики сімейної обрядовості (100 словникових статей).

  Скачати повний текст

На підставі аналізу писемних пам'яток різних жанрів і стилів здійснено системний опис фонетичних особливостей північноукраїнського наріччя у XVI - XVII ст. Детально охарактеризовано підсистему вокалізму й консонантизму польського варіанту староукраїнської мови, реконструйовано звукову систему польського наріччя даного періоду, окреслено межі досліджуваного територіально-мовного простору. Виявлено вплив на північноукраїнський писемно-літературний узус інших суміжних мовних систем. Запропоновано та перевірено на практиці методику картографування лінгвальних явищ у діахронії.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена системному описові словозміни іменника говірок перехідної між північним та південно-східним наріччями діалектної зони. У дисертації створено модель опису діалектної субстантивної словозміни з урахуванням морфонологічних типів основи; досліджено тенденції розподілу іменників за словозмінними типами, з'ясовано характер словозміни перехідної середньонаддніпрянсько-поліської зони. Систематизація й аналіз зібраного матеріалу дозволили змоделювати для досліджуваних говірок інваріант словозміни іменників, який охоплює 25 типів та 3 граматикатикалізовані парадигми. Розподіл іменників за словозмінними типами в різних говірках може бути використаний як релевантна ознака типології говірок.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасну словозміну іменників, прикметників і числівників, їх варіанти творення в українських говірках Північної Буковини. Наведено коментар щодо виявлених діалектних форм і їх територіального поширення. Вивчено й описано зв'язки українських говірок Північної Буковини та сусідніх українських говірок суміжних територій. Доведено, що особливості словозміни іменних частин мови в українських говірках Північної Буковини узгоджуються з системою словозміни південно-західного наріччя української мови.

  Скачати повний текст

Досліджено говірку, яка репрезентує гуцульсько-покутське діалектне суміжжя, на фонологічному, морфологічному та лексико-семантичному рівнях. Зазначено, що говірка зазнає впливу літературної мови, ці зміни особливо помітні у представників молодшого покоління. Кількість носіїв говірки з кожним роком зменшується, тому вивчення її специфічних рис є важливим. Подано опис фонологічної системи говірки, визначено типові для говірки реалізації фонем і нерегулярні фонетичні явища у системі голосних і приголосних, що дозволяє ідентифікувати досліджувану говірку серед інших говірок південно-західного наріччя. На основі аналізу діалектного матеріалу охарактеризовано морфологічні особливості досліджуваної говірки. Виявлено архаїчні збереження у системі частин мови, виявлено вплив літературної мови та встановлено спільні та відмінні риси з іншими говірками та сучасною літературною мовою. Проаналізовано лексику весільної обрядовості, з'ясовано її лексико-семантичні ознаки.

  Скачати повний текст

Досліджено фразеологічну систему верхньонаддністрянських говірок південно-західного наріччя української мови на одному із хронологічних відрізків - останніх років ХІХ - ХХ ст. Визначено основні особливості говіркових фразеологічних одиниць (ФО), причини і способи їх структурних і семантичних трансформацій у живому (усному) та в писемному (художньому) мовленні. Виділено способи модифікації зовнішньої форми стійких виразів: субституція, редукція, розширення структури ФО, натяк і контамінація, а також дві групи фразеологізмів залежно від характеру їх семантичної трансформації: ФО, значення яких звузилося або змінилося; ФО із розширеною внутрішньою формою.

  Скачати повний текст