Описано процес археологічного дослідження Катеринославщини в другій половині ХІХ ст. - на початку 1930-х рр. Розглянуто процеси інституціоналізації в регіоні, проаналізовано меценатську діяльність та досягнення місцевих наукових осередків, зокрема Катеринославського музею ім. О.М. Поля. Визначено персональний склад аматорів і науковців, охарактеризовано наукові роботи і рукописні матеріали з особистих фондів, та розкрито їх внесок в археологічне краєзнавство. Виділено та досліджено основні періоди археологічного вивчення краю.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію дослідження історії географічного краєзнавства України (ГКУ). Здійснено аксіоматичне узагальнення його теоретико-методичних засад. Проведено систематизацію наукових знань, за якими певні теоретичні твердження приймаються за вихідні аксіоми, а всі інші положення теорії виходять з них шляхом логічних міркувань-доведень. Базуючись на синергетичному підході, досліджено генезис і еволюцію ГКУ. Розроблено методику дослідження, згідно з якою визначено його періодизацію, проаналізовано етапи історії розвитку від витоків до утвердження як наукової дисципліни. Визначено суть, зміст, функції, об'єктно-предметне поле, основні наукові школи та центри ГКУ. Розкрито головні напрями їх діяльності, рівень інституціалізації. Всі ці чинники розглянуто на тлі культурно-історичного процесу духовного життя України. Висвітлено творчу спадщину декількох поколінь видатних діячів українського краєзнавчого руху, чиї імена протягом тривалого часу замовчувалися тоталітарною системою. Розкрито їх роль у становленні та розвитку географічного краєзнавства - невід'ємної складової культурно-освітнього та наукового простору України.

  Скачати повний текст

Висвітлено історію даного періодичного видання, а також проведено його формально-кількісну атрибуцію. На основі тексту часопису, зокрема, краєзнавчої спадщини В.Гериновича, К.Дубняка, В.Кравченка, М.Криворотченка, С.Рудницького, Д.Солов'я, С.Ялі та ін., а також залучення широкої історіографічної бази за темою, архівних документів з'ясовано основні тенденції розвитку краєзнавства в Україні та його роль у розгортанні на організаційному та змістовому рівнях історичних досліджень в Україні 1920 - 1930-х рр.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемам розвитку історичного краєзнавства Донецької області в 1950-1990-х роках. У дослідженні вперше комплексно проаналізовано краєзнавчий рух у Донецькій області, показані підходи до вивчення минулого рідного краю, які знайшли вираз у створенні різних форм дослідження та популяризації історії краю, створенні Донецької обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців, роботі Товариства охорони пам'яток історії та культури, музеїв області та Донецької обласної наукової бібліотеки ім. Н.К.Крупської, краєзнавців-аматорів регіону. Вперше розкриті позитивні та негативні риси цього процесу.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості, характер і напрями діяльності краєзнавчих осередків на території Київщини. Обгрунтовано тезу про те, що Всеукраїнська академія наук у 1920-х р. відіграла провідну роль у зародженні та розвитку наукових напрямів краєзнавчих досліджень на території Київщини та всієї країни. Проаналізовано краєзнавчу роботу комісій, секцій, музеїв, бібліотек, освітніх закладів, архівних установ, окремих науковців, громадських організацій за конкретних історичних умов досліджуваного періоду. Розкрито процес розвитку та занепаду історичного краєзнавства в 1920-х - 1930-х рр. З'ясовано рівень впливу радянської урядової політики на характер краєзнавчих досліджень. Встановлено конкретні історичні обставини формування та нищення краєзнавчих осередків. Розкрито масові репресії проти краєзнавців та їх негативні наслідки для духовності українського народу.

  Скачати повний текст

На основі історико-педагогічного аналізу охарактеризовано розгортання основних етапів краєзначої роботи учнів загальноосвітніх шкіл України та визначено її зміст в контексті сучасного освітньо-виховного процесу. Виділено чотири етапи розвитку краєзнавчо-пошукової роботи, які з 1950-х до початку 90-х років характеризувались прогресуючим впливом на її зміст комуністичної ідеології.З 1991 року в загальноосвітніх школах введено курс "Рідний край", організаційною формою позакласної роботи займається Всеукраїнський рух учнівської молоді "Моя земля - земля моїх батьків". Проведене дослідження дає підставу стверджувати, що у сучасній загальноосвітній школі краєзнавство утвердилось як система знань адаптованих до вікових особливостей дітей, як підхід (принцип) до вивчення основ наук та як практична діяльність з питань вивчення рідного краю у позаурочний час.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено життєвий шлях, науково-педагогічну та громадську діяльність В.К. Піскорського (1867 - 1910) - видатного українського історика, професора всесвітньої історії Ніжинського історико-філологічного інституту кн. Безбородька та Казанського університету. Проведено системний аналіз історичних поглядів і основних напрямків дослідницької діяльності ученого, таких як джерело- та краєзнавство. Розглянуто теоретико-методологічні засади історико-наукових досліджень В.К. Піскорського з середньовічної історії Іспанії та нової історії країн Західної Європи. Висвітлено педагогічну та громадську діяльність ученого, розкрито його суттєвий внесок у розвиток вітчизняної історичної науки. Укладено найбільш повну на даному етапі досліджень з означеної проблематики бібліографію наукових праць В.К. Піскорського. Розкрито можливості використання творчої спадщини ученого у сучасний період.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджується проблема підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманітаризації навчання засобами педагогічного краєзнавства. Уточнено і науково обгрунтовано сутність поняття "педагогічне краєзнавство". Визначено сутність і структуру готовності вчителя до гуманітаризації навчання. З'ясовано рівневу характеристику означеного феномену. Розроблено і експериментально апробовано модель підготовки фахівця до гуманітаризації навчання засобами педагогічного краєзнавства, визначено педагогічні умови її функціонування у вищій педагогічній школі. Матеріали і результати дослідження можуть бути використані в навчально-виховному процесі вищих педагогічних закладів, у системі післядипломної освіти вчителів, у роботі вчителів-практиків початкової школи.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання змісту й організації процесу підготовки майбутніх учителів географії та біології до краєзнавчо-туристської роботи з учнями. Розкрито мету, завдання, суть краєзнавства та туризму. Висвітлено головні напрями краєзнавчих досліджень. Охарактеризовано стан проблеми у теорії та практиці вищих навчальних закладів освіти, теоретичні основи й особливості професійної краєзнавчо-туристської підготовки майбутніх учителів. Встановлено, що ефективність підготовки майбутніх учителів географії та біології до краєзнавчо-туристської роботи зростає за умов збагачення їх мотиваційної сфери, підвищення відповідного рівня знань, умінь і навичок. Розроблено чітку систему та теоретичну модель підготовки майбутніх учителів до краєзнавчо-туристської роботи, спецкурс "Загальне краєзнавство і туризм" та технологію підготовки, обгрунтовану та перевірену за допомогою методів математичної статистики.

  Скачати повний текст

Здійснено історико-педагогічний аналіз процесу становлення та розвитку системи краєзнавчої роботи у школах Північно-Східної України у 1920 - 1930-ті рр. Розглянуто соціально-педагогічні умови становлення та розвитку цієї системи. Надано теоретичне та методичне обгрунтування краєзнавчої діяльності учнів. Визначено специфіку та характерні особливості здійснення цього процесу на території досліджуваного регіону. Проаналізовано шкільне краєзнавство в аспекті основних компонент педагогічної системи, а саме: цільового, змістового й організаційно-процесуального. Установлено, що краєзнавча робота шкіл Північно-Східної України у 1920 - 1930-ті рр. мала певні особливі теоретичні, практичні та соціальні умови, завдяки яким забезпечувалася масовість, творчість і систематичність у вивченні школярами рідного краю.

  Скачати повний текст

Екологічну компетентність студентів визначено як здатність застосовувати екологічні знання та досвід за професійних і життєвих ситуацій, керуючись пріоритетністю екологічних цінностей та непрагматичною мотивацією взаємодії з довкіллям на підставі усвідомлення особистої причетності до екологічних проблем і відповідальності за екологічні наслідки власної професійної та побутової діяльності. З'ясовано суть, структуру, критерії, показники екологічної компетентності, виявлено рівні сформованості даної якості у студентів біологічних спеціальностей університету. Визначено сформованість кожної її складової. Обгрунтовано ефективність педагогічних умов формування їх екологічної компетентності, якими є: удосконалення навчального змісту ідеями сталого розвитку, проблематикою екологічного права, менеджменту та моніторингу; забезпечення диференційованого та комплексного впливу на формування складових екологічної компетентності впровадженням інтерактивних методів навчання та виховання студентів; усвідомлення студентами особистої причетності до екологічних проблем у процесі безпосередньої взаємодії з природою під час проведення комплексних польових практик. Теоретично обгрунтовані й експериментально перевірені педагогічні умови використано у спецкурсі "Екологічне краєзнавство". Розроблено методичні рекомендації щодо проведення навчальної польової практики для викладачів університету.

  Скачати повний текст

Дисертація є комплексним дослідженням, у межах якого з'ясовано теоретичні, змістові та організаційні засади розвитку історико-краєзнавчої роботи в закладах позашкільної освіти Північно-Східної України у другій половині ХХ ст. – на початку ХХІ ст. для обґрунтування перспектив використання інноваційного потенціалу досліджуваного освітнього феномену у процесі модернізації системи позашкільної освіти України. Представлена наукова розвідка знаходиться на стику різних наук, таких як історія України та історія педагогіки, загальне краєзнавство та історичне краєзнавство, дидактика, методика викладання окремих предметів. Міждисциплінарний дискурс досліджуваної сфери дозволив окреслити основоположні аспекти означеної проблеми, висвітлені науковими школами різних галузей знань. Аналіз поняттєво-термінологічного інструментарію дослідження дозволив з'ясувати, що узагальнювальний концепт представленої проблеми – історико-краєзнавча робота в закладах позашкільної освіти Північно-Східної України, конкретизується через такі поняття, як: історико-краєзнавча робота, туристсько-краєзнавча робота, заклади позашкільної освіти, Північно-Східна Україна. Базуючись на термінологічному аналізі визначених понять, ми виділили три положення, що відображають основні підходи до дослідження окресленої історико-педагогічної проблеми як освітньої підсистеми, одного з видів діяльності дітей, каталізатора поглиблення знань з гуманітарних дисциплін. Дослідження розвитку історико-краєзнавчої роботи в закладах позашкільної освіти, порівняння регіональних особливостей у контексті зміни нормативно-правової бази, вдосконалення програмного та методичного забезпечення, оновлення форм та умов реалізації здійснено у діахронному та синхронному вимірі. Програмно-методична база історико-краєзнавчої роботи в закладах позашкільної освіти представлена навчальними програмами, затвердженими на загальнодержавному та регіональному рівнях, та методичними матеріалами, розробленими педагогами закладів позашкільної освіти. Перераховані документи та матеріали визначили концептуальні напрями змістового наповнення історико-краєзнавчої роботи в закладах позашкільної освіти та зміни організаційних форм, умов упровадження досліджуваного педагогічного явища у визначених хронологічних межах. Окреслено організаційні засади історико-краєзнавчої роботи в закладах позашкільної освіти Північно-Східної України. Класифіковано форми організації взаємодії з дітьми досліджуваного періоду. Відповідно до кількості залучених дітей до історико-краєзнавчої роботи, ми виділили три групи форм (індивідуальні, групові та масові (стаціонарні та пересувні). З метою розгорнутого представлення умов упровадження історико-краєзнавчої роботи у вказаних закладах ми визначили такі основні базові орієнтири, як кадрове забезпечення та матеріально-технічна база. Узагальнено результати історико-краєзнавчої освіти в закладах позашкільної освіти досліджуваного регіону. Основним результатом історико-краєзнавчої роботи в закладах позашкільної освіти нами визначений історико-краєзнавчий продукт, зібраний у ході реалізації індивідуальних, групових та масових форм взаємодії з дітьми. Після систематизації, відповідного належного оформлення історико-краєзнавчий продукт став основою для створення нових музеїв закладів освіти або поповнення фондів вже існуючих.^UThe thesis is a comprehensive study, within which the theoretical, content and organizational foundations of historical and local lore work development in the extracurricular education institutions of the North-Eastern Ukraine in the second half of the XX century – early XXI century are clarified in order to substantiate the prospects of using the innovative potential of the studied educational phenomenon in the process of modernizing extracurricular education in Ukraine. An important element in the formation of a holistic view of historical and local lore work in the extracurricular education institutions as a pedagogical problem was the study of scientific thought generated by education theorists and practitioners. The historiography of the problem was analyzed, and its source base was determined. The state of elaboration of the problem of historical and local lore work development in the extracurricular education institutions of the North-Eastern Ukraine by highlighting and characterizing the periods of historiography (Soviet and modern) and types of historiographical works (dissertations, monographs, periodicals) was highlighted. The source base of the study was characterized by selection and analysis of three groups of sources (archival materials, published sources, works of scientists and teachers-practitioners). Analysis of conceptual and terminological tools of the study has revealed that the generalizing concept of the problem – historical and local lore work in the extracurricular education institutions of the North-Eastern Ukraine – is concretized through such concepts as: historical and local lore work, tourism and local lore work, extracurricular education institutions, North-Eastern Ukraine. Based on the terminological analysis of certain concepts, we have identified three provisions that reflect the main approaches to the study of the outlined historical and pedagogical phenomenon as an educational subsystem, one of children's activities, a catalyst for deepening knowledge in the humanities. For a detailed analysis, taking into account the essential characteristics of the studied problem, a historical review of the process of transforming the extracurricular education system of the USSR and Ukraine is conducted. The main milestones of the origin, formation and development of the extracurricular education institutions in the field of tourism and local lore work are outlined. The study of historical and local lore work development in the extracurricular education institutions, comparison of regional features in the context of change of the normative-legal base, improvement of methodological provisions, updating of forms and conditions of its realization is carried out in diachronic and synchronic dimensions.

Актуальність дослідження. Наукове обґрунтування включення антропогенних ландшафтів різного ступеню зміненості у національну екологічну мережу являє на сьогодні актуальну, але складну методологічну проблему, вирішення якої вимагатиме залучення дослідницького апарату не лише географічних наук, а й синергетики, філософії, екосистемології.Власне, можливість використання ландшафтно-техногенної складової регіональної екомережі у туристичній діяльності старопромислових регіонів України і обумовлює актуальність нашого дослідження.Головне завдання, яке ставиться у нашому дослідженні — науково обгрунтувати необхідність включення до національної екомережі тих антропогенних ландшафтів, які мають різний ступінь зміненості. При цьому туризм розглядається як галузь, що має найвищий потенціал використання атрактивних особливостей антропогенних ландшафтів. Для виконання цього завдання треба:1) проаналізувати сучасні уявлення про структуру та функції національної екологічної мережі та зміст екологічного та техногенного туризму;2) виявити передумови та особливості розвитку туристичної діяльності в регіоні старопромислового освоєння (Дніпропетровська область);3) оцінити просторову організацію мережі туристичних об'єктів Криворіжжя;4) використати геоінформаційне моделювання для оптимізації екологічного та техногенного туризму на Криворіжжя.Головна гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що, антропогенні ландшафти різних стадій техногенезу, будучи включеними у національну екологічну мережу і використані у екологічному туризмі, не лише не завадять заповіданню «більш природних» компонентів ПЗФ (природно-заповідного фонду), а й сприятимуть їх охороні і раціональному використанню на принципах самоокупності.Відтак, головна мета, яку ставить перед собою автор — довести доцільність використання у екологічному туризмі антропогенних ландшафтів, що формуються у старопромисловому регіоні Кривбасу.Головним об'єктом дослідження є антропогенні ландшафти різного ступеню зміненості.Предметом дослідження є процес формування регіональної екомережі старопромислових регіонів за участю антропогенних ландшафтів і їхнє використання, зокрема, у туристичній діяльності.Головним аспектом новизни нашого дослідження повинне стати науково доведене твердження про рівноцінність не лише атрактивного потенціалу природних і техногенних ландшафтів, а й їхню генетичну спорідненість, яка має прояв в однаковій участі у соціо-природній взаємодії.У дисертації автором вперше одержано такі результати:- проаналізовано геопросторові особливості туристичних ресурсів Криворіжжя;- виявлено місце історичних ландшафтів промислової території Кривбасу в системі нових видів туризму;- проведено аналіз спелестологічних ресурсів регіону;- характеризовано заповідні ландшафти Криворіжжя як ресурс розвитку туризму;- використана методика елементарних ГІС для моделювання туристичної діяльності;- розроблені заходи щодо просторової оптимізації туристичних маршрутів Криворіжжя;- здійснено оцінку можливостей використання туристичних об'єктів Криворіжжя у різних видах та напрямках туризму;- розроблено реєстр туристичних об'єктів Криворіжжя;- визначено роль та місце шахтного туризму на Криворіжжі.Практичне значення роботи. Дисертаційна робота має теоретичний і прикладний характер, а її результати можна застосовувати у різних розділах сучасної географії та різних дослідженнях проблем туристичної діяльності. Дисертаційна робота виконана в розвиток науково-дослідної тематики кафедри екології та безпеки життєдіяльності Уманського національного університету садівництва «Розробка методологічних пiдходiв і практичного механізму екологiчно-збалансованого природокористування у сферi аграрного виробництва» (№ державної реєстрації - 0108U009772).Використання результатів роботи. 1) Результати дисертаційного дослідження впроваджені і використовуються у роботі комунального закладу культури «Міський краєзнавчий музей» Криворізької міської ради (довідка про впровадження № 66 від 24.02.2021року); 2) Результати дисертаційного дослідження впроваджені і використовуються у роботі комунального підприємства «Інститут розвитку міста» при розробці заходів з оптимізації туристичних маршрутів Криворіжжя (довідка про впровадження № 269 від 24.02.2021 року); 3) Результати дисертаційного дослідження впроваджені і використовуються в навчальному процесі на кафедрі туризму та економіки Криворізького державного педагогічного університету у вигляді складових частин навчальних дисциплін «Туристичні ресурси України», «Індустріальний туризм» та «Туристичне краєзнавство» (довідка про апробацію і впровадження №09/1-161/3 від 23.02.2021 року); 4) Результати дисертаційного дослідження впроваджені і використовуються у роботі туристичної агенції «NOVAtour» ФОП Окуловська Наталія Миколаївна.^UThe scientific substantiation of the inclusion of anthropogenic landscapes of various degrees of change in the national ecological network is an urgent but complex methodological problem.Actually, the possibility of using the landscape-technogenic component of the regional ecological network in the tourism activities of the old industrial regions of Ukraine and determines the relevance of our study.The main task of our study is to scientifically substantiate the need to include in the national ecological network those anthropogenic landscapes that have varying degrees of variability. At the same time, tourism is considered as an industry that has the highest potential to use the attractive features of anthropogenic landscapes. To perform this task you need:1) to analyze modern ideas about the structure and functions of the national ecological network and the content of ecological and man-made tourism;2) to identify the prerequisites and features of the development of tourism in the region of old industrial development (Dnepropetrovsk region);3) assess the spatial organization of the network of tourist facilities of Kryvyi Rih;4) use geoinformation modeling to optimize ecological and man-made tourism in Kryvyi Rih.The main hypothesis of the study is that the anthropogenic landscapes of different stages of technogenesis, being included in the national ecological network and used in ecological tourism, not only do not interfere with the bequest of "more natural" components of the NPF (nature reserve fund), but also contribute to their protection. and rational use on the principles of self-sufficiency.Therefore, the main goal of the author is to prove the expediency of using anthropogenic landscapes in ecological tourism, which are formed in the old industrial region of Kryvbas.The main object of study is anthropogenic landscapes of varying degrees of variability.The subject of the research is the process of formation of the regional ecological network of old industrial regions with the participation of anthropogenic landscapes and their use, in particular, in tourist activity.The main aspect of the novelty of our study should be a scientifically proven statement about the equivalence not only of the attractive potential of natural and man-made landscapes, but also their genetic relatedness, which is manifested in equal participation in socio-natural interaction.In the dissertation the author obtained the following results for the first time:- geospatial features of tourist resources of Kryvyi Rih are analyzed;- the place of historical landscapes of the industrial territory of Kryvbas in the system of new types of tourism is revealed;- the analysis of spelestological resources of the region is carried out;- the protected landscapes of Kryvyi Rih as a resource for tourism development are characterized;- the technique of elementary GIS for modeling of tourist activity is used;- developed measures for spatial optimization of tourist routes of Kryvyi Rih;- assessment of the possibilities of using tourist facilities of Kryvyi Rih in different types and directions of tourism.The practical significance of the work. The dissertation has a theoretical and applied nature, and its results can be used in various sections of modern geography and various studies of tourism. The dissertation was performed in the development of research topics of the Department of Ecology and Life Safety of Uman National University of Horticulture "Development of methodological approaches and practical mechanisms of ecologically balanced nature management in the field of agricultural production" (№ state registration - 0108U009772).Use of work results.1) The results of the dissertation research are implemented and used in the work of the municipal institution of culture "City Museum of Local Lore" of the Kryvyi Rih City Council (certificate of implementation № 66 from 24.02.2021); 2) The results of the dissertation research are implemented and used in the work of the municipal enterprise "Institute of City Development" in the development of measures to optimize the tourist routes of Kryvyi Rih (certificate of implementation № 269 from 24.02.2021); 3) The results of the dissertation research are implemented and used in the educational process at the Department of Tourism and Economics of Kryvyi Rih State Pedagogical University in the form of components of the disciplines "Tourist Resources of Ukraine", "Industrial Tourism" and "Tourist Local Lore" (certificate of approbation and implementation №09 / 1-161 / 3 of February 23, 2021); 4) The results of the dissertation research are introduced and used in the work of the travel agency "NOVAtour" FOP Okulovska Natalia Mykolayivna.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і представлено нове розв'язання наукової проблеми. У першому розділі конкретизовано сутність і структуру поняття «підготовка студентів педагогічних технікумів до краєзнавчої роботи у школі», схарактеризовано методологію, етапи і структуру краєзнавчого дослідження, визначено тенденції дослідження генезису проблеми підготовки студентів педагогічних технікумів до краєзнавчої роботи у школі в Україні 20-30-х років ХХ століття. Розкрито генезис становлення і розвитку краєзнавчої роботи в історії педагогічної науки. Окрему увагу приділено державним, шкільним і громадським формам організації краєзнавчої роботи. Серед зазначених форм краєзнавчої роботи додатково виокремлюють стаціонарні та пересувні, екскурсійні та експедиційні, інтенсивні та екстенсивні.Виокремлення й характеристика етапів генезису обраної проблеми здійснено відповідно до визначених критеріїв: перший етап – розроблення парадигми краєзнавчої роботи в закладах освіти відповідно до суспільних запитів (1920-1924 рр.); другий етап – внесення змін до навчальних планів і програм завдяки введення краєзнавчого компонента на фоні реструктуризації вищої педагогічної освіти (1925-1929 рр.); третій етап – зміни краєзнавчих пріоритетів у змісті діяльності педагогічних технікумів у напрямі активної українізації, що припадає на 1930-1933-й рр.; четвертий етап – поступового припинення краєзнавчої роботи у школі першого концентру і підготовки до неї педагогічних кадрів (1934-1939 рр.).У другому розділі проаналізовано участь студентів педагогічних технікумів у краєзнавчому русі у шкільній освіті в досліджуваний період, схарактеризовано систему краєзнавчих установ із координації підготовки студентів педтехнікумів до краєзнавчої роботи у школі.Проведене дослідження дає можливість установити участь студентів педагогічних технікумів у краєзнавчому русі у шкільній освіті в обраний хронологічний період. Це продиктовано необхідністю вирішення Новою українською школою ряду невідкладних завдань, у реалізації яких важливу роль покликане здійснити краєзнавство, що забезпечує зв'язок процесу навчання і виховання молодших школярів з особливостями народної культури і навколишнього середовища, сприяє консолідації української молоді, формуванню в неї патріотичних почуттів і переконання про єдність українських земель. Наголошено на посиленні ролі краєзнавства і у процесі підготовки майбутніх учителів. Виокремлено переваги реформування освіти в 20-30-х рр. збіглого століття, що суголосні з сучасними реформаційними процесами в початковій освіті: поступова відмова від статичності традиційної школи, для якої пріоритетом виступає готове знання; перехід від предметної системи навчання молодших школярів до інтегрування навчальних предметів; надання молодшим школярам максимальної самостійності; отримання знань про предмети, явища і процеси навколишньої дійсності безпосередньо з життя, а не через споглядання малюнків чи сприйняття вербальної інформації; популяризація безпосереднього спостереження за природним середовищем; застосування місцевого матеріалу до вивчення різних курсів, а не лише у викладанні краєзнавства як окремої дисципліни; піднесення ролі опорних шкіл, на базі яких створюється шкільний краєзнавчий музей. Узагальнено роль студентів педагогічних технікумів в організації краєзнавчої роботи, результати якої акумульовано в краєзнавчих музеях, що функціонували на базі закладів освіти.Окрему увагу приділено системі краєзнавчих установ із координації підготовки студентів педтехнікумів до краєзнавчої роботи у школі, серед яких вирізняються краєзнавчі музеї, гуртки, краєзнавчі наукові товариства, науково-дослідні інститути, дослідні сільськогосподарські, метеорологічні й біологічні станції, а також державно-громадські, планово-господарські установи й організації, студентські бюро краєзнавства.У третьому розділі схарактеризовано підготовку студентів педагогічних коледжів до краєзнавчої роботи в умовах реформаційних змін на початку ХХІ століття, зміст якої поступово розширюється й охоплює такі напрями досліджень: геологічні, гідрогеологічні, геоморфологічні, метеорологічні, гідрологічні, геоботанічні, зоогеографічні, фенологічні, економіко-географічні, топонімічні, дослідження ґрунтів, природно-територіальних комплексів.Прогнозовано напрями розбудови краєзнавчої роботи в сучасних педагогічних коледжах: під час педагогічної практики, у ході виховної роботи зі студентською молоддю, а також шляхом організації діяльності наукових студентських товариств і гуртків.^UIn thesis the theoretical generalization is carried out and the new decision of a scientific problem. In the first chapter the essence and structure of the concept «preparation of students of pedagogical technical schools for local history work at school» are specified, methodology, stages and structure of local lore research are characterized, problems of preparation of students of pedagogical technical schools for local lore work at school in Ukraine of 20-30th years of the XX century. The genesis of formation and development of local lore work in the history of pedagogical science is revealed. Special attention is paid to state, school and public forms of organization of local history work. Among these forms of local history work additionally distinguish stationary and mobile, excursion and expedition, intensive and extensive.Isolation and characterization of stages of genesis of the chosen problem is carried out according to certain criteria: the first stage – development of a paradigm of local history work in educational institutions according to public inquiries (1920-1924); the second stage – making changes to the curricula and programs through the introduction of the local history component against the background of the restructuring of higher pedagogical education (1925-1929); the third stage – changes in local lore priorities in the content of the activities of pedagogical colleges in the direction of active Ukrainization, which falls on 1930-1933; the fourth stage – the gradual cessation of local lore work in the school of the first concentration and training of teachers for it (1934-1939).The second chapter analyzes the participation of students of pedagogical colleges in local lore movement in school education in the study period, describes the system of local lore institutions to coordinate student training pedagogical colleges for local history work at school.The study provides an opportunity to establish the participation of students of pedagogical colleges in the local lore movement in school education in the selected chronological period. This is dictated by the need for the New Ukrainian School to solve a number of urgent tasks, in the implementation of which an important role is to play local lore, which ensures the connection of education and upbringing of primary school children with the peculiarities of folk culture and environment, belief in the unity of Ukrainian lands. Emphasis is placed on strengthening the role of local lore in the training of future teachers. The advantages of education reform in the 1920s and 1930s, which are in line with modern reform processes in primary education, are highlighted: gradual rejection of the static nature of the traditional school, for which the priority is ready knowledge; transition from the subject system of education of junior schoolchildren to the integration of educational subjects; giving junior students maximum independence; gaining knowledge about objects, phenomena and processes of the surrounding reality directly from life, and not through contemplation of pictures or perception of verbal information; popularization of direct observation of the natural environment; application of local material to the study of various courses, not only in the teaching of local lore as a separate discipline; raising the role of support schools, on the basis of which a school museum of local lore is created. The role of students of pedagogical technical schools in the organization of local history work is generalized, the results of which were accumulated in local lore museums, which functioned on the basis of educational institutions. Particular attention is paid to the system of local lore institutions to coordinate the preparation of students of pedagogical colleges for local history work at school, which includes local lore museums, clubs, local lore research societies, research institutes, research agricultural, meteorological and biological stations, as well as state planning and economic institutions and organizations, student bureaus of local history work. The third chapter describes the preparation of students of pedagogical colleges for local history work in the reformist changes at the beginning of the XXI century, hydrogeological, geomorphological, meteorological, hydrological, geobotanical, zoogeographical, phenological, economic-geographical, toponymic, research of soils, natural-territorial complexes.The directions of development of local history work in modern pedagogical colleges are forecasted: during pedagogical practice, in the course of educational work with student's youth, and also by the organization of activity of scientific student societies and circles.

У дисертації здійснено комплексний порівняльний аналіз теоретичних положень та практичного досвіду реалізації міжпредметних зв’язків у процесі вивчення музики школярами в закладах загальної середньої освіти КНР для визначення перспективних напрямів використання педагогічно цінних ідей у сучасних умовах розвитку китайської та української загальної середньої освіти. Актуальність дослідження зумовлена такими основними чинниками, як: процеси гуманізації освітнього процесу та особлива роль музичного мистецтва у розв’язанні цих завдань; значущість якісної музичної освіти школярів, яка здатна виховувати гармонійну особистість, її культуру і цінності; важливість формування у школярів цілісних знань та єдиної, цілісної картини світу; педагогічна доцільність порівняльних досліджень щодо реалізації міжпредметних зв’язків у процесі вивчення музики школярами в закладах загальної середньої освіти різних країн світу, зокрема КНР та України. На основі аналізу широкого спектру наукових джерел розкрито витоки ідеї реалізації міжпредметних зв’язків в музичній освіті в історикопедагогічній думці КНР та України, проаналізовано й уточнено суть основних понять, що стосуються проблеми дослідження: «міжпредметні зв’язки», «інтеграція», «освітня інтеграція»; схарактеризовано види та функції міжпредметних зв’язків у музичній освіті школярів. Розкрито міжпредметні зв’язки музичного мистецтва з різними навчальними предметами (мова і література, математика, історія, географія, краєзнавство, інформатика, образотворче мистецтво тощо). Схарактеризовано реалізацію міжпредметних зв’язків у змісті музичної освіти школярів у закладах загальної середньої освіти КНР через упровадження інтегрованих навчальних курсів, реалізацію зв’язків музичного мистецтва з іншими навчальними предметами, урахування регіональності у процесі вивчення музики школярами. Розкрито реалізацію міжпредметних зв’язків через організаційні форми (інтегровані уроки, проведення конкурсів, постанови музичних п’єс, вистав театру тіней, шоу талантів тощо) та методи (пальчикові ігри та різні ігрові вправи, метод «попутного» навчання, метод співу «по пальцях розкритої долоні», малюнок тушшю на рисовому папері за допомогою пензлика, малювання мелодії, метод проєктів, шумовий оркестр, складання пісень і віршів, порівняння пісень, написання мелодії до вірша, інсценізація, декламація, спів пісень, інтерпретація прослуханих музичних творів, визначення їх форми і жанру, сприймання та порівняння звучання музичних інструментів різних народів світу, зіставлення та порівняння музичних творів різних стилів тощо) музичної освіти школярів.^UThe thesis presents the comprehensive comparative analysis of the theoretical foundations and practical experience in implementing interdisciplinary connections in the process of music education for secondary school students in the People’s Republic of China in order to determine perspective directions for the use of pedagogically valuable ideas in the modern conditions of development of Chinese and Ukrainian general secondary education. The relevance of the study is caused by such main factors as: the processes of humanization of the educational process and the special role of musical art in solving these tasks; the importance of schoolchildren’s high-quality musical education, which is able to form a harmonious personality, his culture and values; the importance of forming schoolchildren’s integral knowledge and a single, integral picture of the world; the pedagogical expediency of comparative studies on the implementation of interdisciplinary connections in the process of music education for secondary school students in different countries of the world, in particular the People’s Republic of China and Ukraine. Based on the analysis of a wide range of scientific sources, the origins of the ideas of implementing interdisciplinary connections in music education in the historical and pedagogical thought of the People’s Republic of China and Ukraine have been revealed; the essence of the main concepts related to the research problem (“interdisciplinary connections”, “integration”, “educational integration”) has been analyzed and clarified; the types and functions of interdisciplinary connections in music education of schoolchildren have been characterized. The interdisciplinary connections of musical art with various educational subjects (language and literature, mathematics, history, geography, local history, computer science, art, etc.) have been characterized. The implementation of interdisciplinary connections in the content of music education for secondary school students in the People’s Republic of China through the introduction of integrated educational courses, the implementation of connections between musical art and other educational subjects and taking into account the regionality in the process of music education for secondary school students has been characterized. The implementation of interdisciplinary connections through organizational forms (integrated lessons, conducting competitions, staging of musical plays, shadow theatre performances, talent shows, etc.) and methods of musical education of schoolchildren (finger games and various game exercises, the method of “accompanying” learning, the method of singing “with the fingers of an open hand”, drawing with ink on rice paper using a brush, drawing a melody, project method, noise orchestra, composing songs and poems, comparing songs, writing a melody to a poem, staging, recitation, singing songs, interpreting listened musical works, defining their forms and genres, perception and comparison of the sound of musical instruments of different nations of the world, comparison of musical works of different styles, etc.).