Скачати повний текст

Дисертацію присвячено теоретичним і практичним проблемам запобігання кримінальним правопорушенням, що вчиняються молодіжними угрупованнями в Україні з урахуванням сучасного стану кримінального, кримінального процесуального законодавства та правоохоронної діяльності. Встановлено, що основними молодіжними угрупуваннями спрямованими на протиправні дії є неформальні, дії яких носять переважно хуліганський характер, який з часом проявляється у насильницьких агресивних протиправних діях. Під неформальними молодіжними групами насильницької спрямованості запропоновано розуміти антисоціальні стійкі структурні формування, до складуяких входить не менше 5 осіб віком від 14 до 35 років, пов’язаних єдиними інтересами та потребами, що мають власну субкультуру, різний ступінь групової криміногенності, що проявляється у вчинені кримінальних правопорушень насильницького характеру. Під агресією розуміється – цілеспрямована, деструктивна поведінка, яка виражається в певних діяннях, які мотивовані ворожістю та ненавистю до людей, суспільства і завдають шкоду життю, здоров’ю, честі та гідності, правам людини, викликають в неї психічнийдискомфорт (стан напруги, тривоги, страху та інші негативні емоції), за що передбачена кримінальна відповідальність.Розкрито зміст елементів кримінологічної характеристики кримінальних правопорушень, що вчиняються молодіжними угрупованнями з виокремленнямвідомостей про стан, структуру, динаміку й географію кримінально каранихдіянь цієї категорії, причини та умови, які сприяють їх учиненню, соціальнопсихологічні ознаки правопорушників (учасників молодіжних груп, злочинних організацій, банд, інших формувань) і потерпілих, а також показано зв’язок діяльності молодіжного угрупування зі ступенем агресивної поведінкової установки особи-злочинця, латентності та ефективністю вжитих заходів запобігання.З’ясовано (на основі аналізу статистичних показників за 2013–2021 рр.), що сучасна злочинність в Україні характеризується щорічним збільшенням кількості тяжких кримінальних правопорушень учинених у складі молодіжних груп і організацій, у тому числі шляхом застосування зброї та вибухових речовин, залучення до вчинення порушень громадського порядку молодіжних об’єднань, що загалом негативно впливає на суспільний розвиток в умовах збройної агресії, загострення внутрішньополітичної конфронтації таекономічної нестабільності.Констатовано, що політичні та соціально-економічні зміни, зниження рівня життя, втрата моральних орієнтацій, ослаблення функцій сім’ї, криміналізація суспільства наклала глибокий відбиток на поведінку молоді. До загальних (макрорівень) детермінантів злочинної поведінки членів молодіжних угруповань віднесені: стрімке розшарування суспільства на бідних і багатих та інший стратифікаційний розподіл суспільства на групи; загальне зниження керованості соціальними процесами; нестабільність економічної ситуації україні; зниження рівня життя; неспроможність сім’ї; недоліки державного та громадського устрою; деформація морально-психологічних установок членівнеформальних молодіжних груп; переважання корисливих, егоїстичноіндивідуальних, демонстративно-агресивних та насильницьких мотивів. До спеціальних (мікрорівень) – дисфункціональність сім’ї; соціальну дезадаптацію особи та інші відчуження від соціального середовища; вікові, психічні та інші особистісні особливості; готовність уникнути від вирішення життєвих проблем у світі алкоголю та наркотиків, що утворюють тимчасову ілюзорну стабільність; відсутність можливості реалізуватися у суспільно кориснійдіяльності; відчуття безцільності існування; відданість близьким; дистанціювання від успішних молодих людей; вплив асоціального середовища. Під особою яка вчиняє кримінальні правопорушення у складі молодіжних угруповань слід розуміти сукупність її соціально-демографічних, моральнопсихологічних, соціально-рольових та кримінально-правових ознак та властивостей, що виявляються в злочинній поведінці, детермінованій негативними ідеологічними. поглядами та агресією до оточуючих. Основними характерними рисами соціально-психологічного портрета особи, яка вчиняє кримінальні правопорушення у складі молодіжних угруповань є: зневага досуспільно значущих інтересів та інтересів інших осіб; виражений егоїзм, підпорядкування поведінки інших осіб власним інтересам і бажанням; особлива зухвалість, жорстокість стосовно до потерпілих; підвищена конфліктність; низький загальноосвітній рівень цієї категорії осіб; внутрішня готовність до протиправних вчинків; високий відсоток осіб підліткового та молодіжного віку, які вчиняють вуличне насильство; досить високий рівень групової організації вуличних насильницьких злочинців.^UThe dissertation focuses on the theoretical and practical problems of preventing criminal offenses committed by youth groups in Ukraine, taking into account the current state of criminal, criminal procedural legislation and law enforcement activities.It has been established that the main youth groups aimed at illegal actions are informal ones, whose actions are mainly hooligan in nature, which over time manifests itself in violent, aggressive illegal actions. Informal youth groups with a violent orientation are proposed to be understood as antisocial stable structural formations, which include at least 5 people aged from 14 to 35, connected by common interests and needs, having their own subculture, varying degrees of group crime rates, manifested in the committed criminal offenses of a violent nature.Aggression is understood as purposeful, destructive behavior, which is expressed in certain actions, motivated by hostility and hatred towards people, society and causingdamage to life, health, honor and dignity, human rights, bringing about mental discomfort (a state of tension, anxiety, fear and other negative emotions), for whichcriminal liability is provided.The content of the elements of the criminological characteristics of criminal offenses committed by youth groups is disclosed, with information on the state, structure, dynamics and geography of criminally punishable acts of this category, the reasons and conditions that contribute to their commission, socio-psychological characteristics of offenders (members of youth groups, criminal organizations), gangs, other formations) and victims, and the connection between the activities of the youth group and the degree of aggressive behavioral attitude of the criminal, latency and effectiveness of the preventive measures taken is also shown.It has been found out (based on the analysis of statistical indicators in 2013–2021), that modern crime in Ukraine is characterized by an annual increase in the number of serious criminal offenses committed as part of youth groups and organizations, including the use of weapons and explosives, the involvement of youth associations in committing violations of public order, which in general negatively affects social development in conditions of armed aggression, aggravation of internal political confrontation and economic instability.It has been established that political and socio-economic changes, a decrease in the standard of living, the loss of moral orientations, the weakening of family functions, and the criminalization of society left a deep impression on the behavior of young people. General (macro-level) determinants of criminal behavior of members of youth groups include: rapid stratification of society into poor and rich and other stratification of society into groups; a general decrease in controllability of social processes; instability of the economic situation in the country; decrease in the standard of living; family failure; shortcomings of the state and public system; deformation of moral and psychological attitudes of members of informal youthgroups; predominance of self-serving, selfish-individual, demonstrative-aggressive and violent motives. Special (micro-level) determinants include dysfunctionality ofthe family; social maladaptation of a person and other alienation from the social environment; age, mental and other personal characteristics; willingness to avoidsolving life problems in the world of alcohol and drugs, which create a temporary illusory stability; lack of opportunity to be realized in socially useful activity; feelingof purposelessness of existence; devotion to loved ones; distancing from successful young people; the influence of antisocial environment.A person who commits criminal offenses as part of youth groups is understood as a set of his socio-demographic, moral-psychological, social-role and criminal-legalfeatures and properties, which are manifested in criminal behavior determined by negative ideological views and aggression towards others. The main characteristicfeatures of the socio-psychological portrait of a person who commits criminal offenses as part of youth groups are: contempt for socially significant interests and the interests of other people; expressed selfishness, subordination of the behavior of other people to one's own interests and desires; special audacity, cruelty towards thevictims; increased conflict; low general education level of this category of persons; internal readiness for illegal acts; a high percentage of adolescents and young adultswho commit street violence; a fairly high level of group organization of violent street criminals.

Проаналізовано закономірності впливу депопуляції та старіння населення на динаміку та структуру геронтологічної злочинності. Проведено кримінологічний аналіз сучасного стану геронтологічної злочинності та з'ясовано її причини та умови. Досліджено значення похилого віку для призначення особі кримінального покарання й його відбування. Розроблено комплекс заходів запобігання геронтологічній злочинності. Наведено низку рекомендацій щодо вдосконалення законодавства України у сфері протидії геронтологічній злочинності.

  Скачати повний текст

Вперше розкрито зміст поняття легалізації доходів, одержаних в результаті організованої злочинної діяльності, як динамічної системи стійко повторюваних дій, спрямованих на здійснення операцій з коштами чи майном, одержаним злочинним шляхом, з метою приховання їх безпосереднього походження для подальшого введення в легальний обіг. На основі аналізу взаємообумовленості та співвідношення з іншими суспільно-небезпечними соціальними явищами, такими як тіньова економіка, організована злочинність, корупція, науково обгрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження джерел та умов, що сприяють легалізації досліджуваних доходів. Концептуально узагальнено в межах теорії криміналістики сучасні методи та засоби забезпечення протидії легалізації цих доходів з визначенням пріоритетності криміналістичних та оперативно-розшукових можливостей протидії. З урахуванням сучасних умов визначено та систематизовано особливості технології вчинення легалізації цих доходів і досліджено окремі її елементи.

  Скачати повний текст

Проаналізовано системний аспект поняття економічної злочинності, поняття "економічний злочин" розглянуто як "адаптаційний механізм" суб'єктів економічних відносин. Проаналізовано економічну злочинність в контексті ефективності економічного регулювання. Виявлено особливості державного регулювання та сучасних методів боротьби з економічною злочинністю в Україні. Сформульовано концептуальні положення та розроблено алгоритм формування управлінського впливу з урахуванням мінімізації рівня економічної злочинності. Обгрунтовано системні методи боротьби з економічними злочинами в термінах і поняттях теорії комунікацій. Застосовано алгоритм формування управлінського впливу з урахуванням мінімізації рівня економічної злочинності для України. Удосконалено механізм боротьби з економічною злочинністю в Україні: сформовано організаційну структуру, що забезпечує прогнозний підхід до регулювання економічної злочинності, а також методологічний аспект механізму боротьби з економічною злочинністю.

  Скачати повний текст

Надано визначення поняття «вулична злочинність» та «вуличний злочин». Встановлено типові прояви вуличної злочинності. Обґрунтовано, що під час дослідження вуличної злочинності слід використовувати інституціональну парадигму, відповідно до якої злочинність слід розглядати як масове деструктивне явище, різновид протиправної соціальної практики. Розроблено типовий кримінологічний портрет вуличного злочинця. Доведено, що вуличний злочинець – це чоловік у віці 18–39 років, який має повну загальну середню, базову загальну середню освіту, не працює і не навчається, не перебуває у шлюбі, схильний до вживання спиртних напоїв, наркотичних засобів, психотропних речовин, мешкає у тому ж населеному пункті, де вчинив злочин, раніше вчиняв злочин (злочини).Проаналізовано стан, структуру, динаміку та географію вуличних злочинів; охарактеризовано латентність вуличної злочинності; надано характеристику часу, предметів, спільності вчинення вуличних злочинів; ціни вуличної злочинності та фонових для неї явищ. Доведено, що причинами вуличної злочинності є соціально- економічні, регіональні та демографічні, морально-психологічні та культурні, архітектурні фактори. Основною умовою вуличної злочинності визнано втрату контролю над вуличною злочинністю. Жертву вуличного злочину визначено як будь-яку фізичну особу, якій вуличним злочином завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.Розроблено заходи запобігання вуличній злочинності на загальносоціальному, спеціально-кримінологічному, індивідуальному рівнях та у віктимологічному вимірі. З метою належного забезпечення запобігання вуличним злочинам запропоновано внести зміни та доповнення до чинного КК України.Ключові слова: злочин, вулиця, відкритий простір, географія злочинності, архітектура, вулична злочинність, кримінологічна характеристика, запобігання, програма, жертва, віктимність.^UStreet crime is seen as a massive destructive phenomenon, a type of illegal social practice, manifested in the commission of relatively uniform socially dangerous criminally punishable acts in open and free access to a part of a settlement outside the premises, the territory of organizations and private possessions.Typical manifestations of street crime have been established. The manifestations of street crime are: premeditated murder, bodily harm, beatings and torture, rape, theft, robbery, robbery, fraud, unlawful seizure of a vehicle, hooliganism, illegal production, manufacture, purchase, storage, transportation, transfer or sale of narcotic drugs, psychotropic substances or their analogues, illegal production, manufacture, acquisition, storage, transportation or transfer of narcotic drugs, psychotropic substances or their analogues for no purpose, illegal production, manufacture, purchase, storage, transportation or transfer of precursors, illegal public use of drugs.It is proved that in the course of street crime research an institutional paradigm should be used, according to which crime should be considered as a mass destructive phenomenon, a kind of illegal social practice. A typical criminological portrait of a street criminal has been developed. It is proved that a street criminal is a man aged 18-39 years, who has a full secondary, basic secondary education, does not work and does not study, is not married, is prone to alcohol, drugs, psychotropic substances, lives in the same locality where he committed the crime, previously committed the crime (crimes).The state, structure, dynamics and geography of street crimes are analyzed; latency of street crime is characterized. It is proved that the causes of street crime are socio- economic, regional and demographic, moral-psychological and cultural, architectural factors. The main condition for street crime is the loss of control over street crime. A street crime victim is defined as any natural person who has suffered moral, physical or property damage as a street crime.The feasibility of using the experience of certain Asian countries in preventing street crime in Ukraine (early elimination of harmful socio-economic, cultural, political and other factors; widespread use of preventive, educational and awareness-raising measures; the application of classical law enforcement practices; programming environmental safety; law enforcement cooperation with members of the public).Measures have been developed to prevent street crime at the social, special criminological, individual levels and in the victimological dimension. In order to properly ensure the prevention of street crimes, it is proposed to amend and supplement the current Criminal Code of Ukraine.Key words: crime, street, open space, geography of crime, architecture, street crime, criminological characteristics, warning, program, victim, victimization.

Досліджено генезис і соціально-кримінологічну обумовленість правового регулювання та застосування амністії в Україні та за кордоном. На підставі нового напряму кримінологічних досліджень - "кримінології закону" обгрунтовано та реалізовано ідею про дослідження амністії в системі кримінальної юстиції України. Визначено концепти правового регулювання, підстави, місце, роль та основні функції амністії, фактори взаємовпливу між застосуванням амністії та злочинністю. Розроблено кримінологічно-обгрунтовані рекомендації щодо удосконалення інституту амністії, підвищення ефективності її застосування як одного із заходів кримінально-правового впливу на злочинність.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне кримінально-правове дослідження проблеми затримання особи, що вчинила злочини, як обставини, що виключає злочинність діяння. Проаналізовано стан наукової розробки даного питання, узагальнено матеріали кримінальних справ і досвід діяльності Верховного Суду України. Розглянуто теоретичні, соціальні та кримінально-правові аспекти становлення та розвитку інституту затримання особи, що вчинила злочин, як обставини, що виключає злочинність діяння. Сформульовано основні положення вчення про затримання особи, що вчинила суспільно-небезпечне посягання, визначено зміст даного поняття, охарактеризовано його систему та структуру, показано зв'язок з суміжними кримінально-правовими явищами, обгрунтовано механізм реалізації відповідних норм і визначено юридично-правову природу покарання за перевищення повноваження щодо використання заходів, необхідних для затримання особи, що вчинила злочин. Детально розглянуто спірні питання кваліфікації перевищення повноважень під час затримання особи, що вчинила злочин (ст. 118, 124 КК України) та сформульовано пропозиції щодо удосконалення законодавства та судової практики.

  Скачати повний текст

У дисертації визначені кримінологічні засади запобігання злочинності у сфері інформаційних технологій в Україні. Досліджено генезу та історичний розвиток запобігання злочинності у сфері інформаційних технологій. Встановлено, що основними рисами початку розвитку кіберзлочинності є: 1) перші випадки кримінальних правопорушень, вчинені з використанням електронних обчислювальних машин, свідчать про початок цього явища та зростання інтересу до комп’ютерної та мережевої діяльності як засобу для вчинення кримінальних правопорушень; 2) формування організованих злочинних груп, які використовували свої знання для незаконного збагачення та порушення встановленого порядку, свідчить про еволюцію цього явища від окремих випадків до організованої діяльності; 3) на цьому етапі відсутність ефективних інструментів правового регулювання боротьби з кіберзлочинністю стала значущим обмеженням у запобіганні цим кримінальним правопорушенням; 4) існувала відсутність випадків покарання комп’ютерних злочинців за їх протиправну діяльність, оскільки правова база для цього була недостатньо розвиненою.Розглянуто методологію кримінологічного дослідження злочинності у сфері інформаційних технологій. Злочинність у сфері інформаційних технологій та її запобігання у її поєднанні динамізму і статичності, мінливість, структурованість, багатоплановість зумовлюють і відповідну структуру методології її дослідження, що складається з таких частин: домінуючого світогляду, типу наукового мислення, філософських засад, наукових парадигм, методологічних підходів та наукових методів. До основних аспектів методології дослідження злочинності у сфері інформаційних технологій віднесено: 1) мультидисциплінарний підхід: дослідження злочинності у сфері інформаційних технологій вимагає співпраці між різними галузями науки та індустрією, включаючи правознавців, комп’ютерних фахівців, психологів, соціологів і багатьох інших. Мультидисциплінарний підхід дозволяє більш повно розуміти й аналізувати злочинність у сфері інформаційних технологій; 2) вивчення технологій: зростання злочинності у сфері інформаційних технологій часто пов’язане з використанням новітніх технологій. Дослідники повинні слідкувати за останніми розвитками у сфері інформаційних технологій і кібербезпеки; 3) збір та аналіз даних: збір і аналіз значних обсягів даних може допомогти виявити патерни та тренди в кіберзлочинності. Методи аналізу даних, такі як машинне навчання й аналіз значних даних, стають усе більш важливими в цій галузі; 4) етичні аспекти: врахування етичних аспектів дослідження злочинності у сфері інформаційних технологій, таких як приватність і безпека даних, також має велике значення; 5) правова складова: аналіз правового регулювання і кримінального переслідування злочинності у сфері інформаційних технологій є важливою складовою дослідження; 6) соціальні аспекти: розуміння соціальних аспектів злочинності у сфері інформаційних технологій, включаючи мотиви та наслідки кіберзлочинців, також є важливим; 7) методи попередження і реагування: розробка методів і стратегій для попередження та реагування на злочинність у сфері інформаційних технологій також є важливою частиною дослідження.Виокремлено групи мотивів вчинення кіберзлочинів: раціональні мотиви (можуть входити корисливі, політичні мотиви, релігійні мотиви); емоційні мотиви (мотив помсти, мотив гри); моральні мотиви (хуліганські мотиви, мотив справедливості); змішані мотиви (досить часто поєднуються емоційні з моральними мотивами).Представлено класифікацію осіб, що вчиняють кримінальні правопорушення у сфері інформаційних технологій: 1) кримінальні правопорушення, що порушують доступність, конфіденційність і цілісність комп’ютерних даних і систем (незаконний доступ, незаконне перехоплення, втручання в систему та дані); 2) кримінальні правопорушення, пов’язані з використанням комп’ютера як інструмента для вчинення кримінальних правопорушень (маніпуляції з інформацією), такі як комп’ютерне підроблення та комп’ютерне шахрайство; 3) кримінальні правопорушення, пов’язані з контентом, зокрема з вмістом даних у комп’ютерних мережах (особливо розповсюджені кримінальні правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією); 4) порушення авторського права і суміжних прав (визнання порушень, пов’язаних з авторським правом, компетенцією національних законодавств країн); 5) акти расизму та ксенофобії, вчинені за допомогою комп’ютерних мереж; 6) кібертероризм (кібервійни).^UThe dissertation defines the criminological principles of crime prevention in the field of information technology in Ukraine. The genesis and historical development of crime prevention in the field of information technology are investigated. It is established that the main features of the beginning of the development of cybercrime are: 1) the first cases of criminal offences committed with the use of electronic computers indicate the beginning of this phenomenon and the growing interest in computer and network activities as a means of committing criminal offences; 2) the formation of organised criminal groups which used their knowledge for illicit enrichment and violation of the established order indicates the evolution of this phenomenon from individual cases to organised activities; 3) at this stage, the lack of effective legal instruments to regulate.The dissertation considers the methodology of criminological research of crime in the field of information technology. Crime in the field of information technology and its prevention in its combination of dynamism and static, variability, structuredness, and versatility determine the corresponding structure of the methodology for its study, which consists of the following components: the dominant worldview, type of scientific thinking, philosophical foundations, scientific paradigms, methodological approaches and scientific methods.The main aspects of the methodology for studying crime in the field of information technology include: 1) a multidisciplinary approach: the study of crime in the field of information technology requires cooperation between various fields of science and industry, including lawyers, computer specialists, psychologists, sociologists and many others. A multidisciplinary approach allows for a more complete understanding and analysis of cybercrime; 2) study of technology: the growth of cybercrime is often associated with the use of new technologies. Researchers should keep abreast of the latest developments in information technology and cybersecurity; 3) data collection and analysis: collecting and analysing large amounts of data can help identify patterns and trends in cybercrime. Data mining techniques such as machine learning and big data analysis are becoming increasingly important in this area; 4) ethical aspects: considering the ethical aspects of researching cybercrime, such as data privacy and security, is also important; 5) legal aspects: analysing the legal regulation and prosecution of cybercrime is an important part of the research; 6) social aspects: understanding the social aspects of cybercrime, including the motive; 7) methods of prevention and response: development of methods and strategies for prevention and response to crime in the field of information technology is also an important part of the study.The author identifies groups of motives for committing cybercrime: rational motives (these may include mercenary, political, and religious motives); emotional motives (revenge motive, game motive); moral motives (hooliganism, justice); mixed motives (very often emotional and moral motives are combined).The author's classification of persons committing criminal offences in the field of information technology is presented: 1) criminal offences that violate the availability, confidentiality and integrity of computer data and systems (illegal access, illegal interception, interference with the system and data); 2) criminal offences related to the use of a computer as a tool for committing criminal offences (information manipulation), such as computer forgery and computer fraud; 3) criminal offences related to content, in particular, to the content of data in computer networks (criminal offences related to child pornography are particularly widespread); 4) infringement of copyright and related rights (recognition of copyright-related offences as the competence of national legislation); 5) acts of racism and xenophobia committed through computer networks; 6) cyberterrorism (cyberwarfare).

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних і практичних проблем функціонування механізму запобігання злочинам проти власності, що вчиняються неповнолітніми, на підставі наукових праць учених різних галузей права та інших суміжних наук, нормативно-правового підґрунтя запобігання злочинам проти власності, що вчиняються неповнолітніми, судової практики та офіційної зведеної статистики щодо кількості вчинених кримінальних правопорушень на території України. У роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає у з'ясуванні сутності та особливостей функціонування механізму запобігання злочинам проти власності, що вчиняються неповнолітніми, а також опрацюванні пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення відповідного законодавства. Комплексно досліджено систему запобігання та протидії кримінальним правопорушенням проти власності, що вчиняються неповнолітніми, з урахуванням наукових підходів і практичних матеріалів, що відображають фактичний рівень злочинності.На підставі проаналізованих наукової та навчальної літератури, а також статистичної інформації з офіційних джерел, аргументовано, що злочинністю є деструктивна (для конкретного суспільства) діяльність окремих осіб чи їх груп на певній конкретній території, що чітко визначена законодавцем як така, за яку передбачається покарання.Розкрито соціально-правову природу злочинів проти власності, що вчиняються неповнолітніми, досліджено структуру злочинності та окреслено її сутність, наведено кримінально-правові ознаки та класифікацію злочинів проти власності, що вчиняються неповнолітніми.Окреслено тенденції злочинності неповнолітніх у сфері власності віднесено наступні: 1) збільшення злочинів, що вчиняються за допомогою комп'ютерних пристроїв (так звана «кіберзлочинність проти власності», що утворилась через глобалізацію (тобто розширення меж транснаціональної злочинності в результаті глобалізаційних процесів); 2) значне розширення частки злочинів, що вчиняються неповнолітніми особами (так зване «омолодження злочинності»).Узагальнено наукові ідеї і підходи до вдосконалення загальносоціальних та кримінально-правових заходів щодо протидії злочинам проти власності, що вчиняються неповнолітніми, та ефективного кримінального провадження щодо неповнолітніх, які вчинили злочини проти власності. Констатовано, що злочинність неповнолітніх має певні особливості, а заходи запобігання їй певною мірою можуть відрізнятися від загальних. Наголошено, що висока суспільна небезпечність цього виду злочинності полягає в довготривалості нанесення шкоди всьому суспільству, оскільки, вчиняючи той чи інший злочин, неповнолітня особа не лише завдає шкоди безпосередньо особі, а й залишає державу і суспільство без потенційно корисного соціального елемента, який здатний дати поштовх до розвитку та прогресувати самостійно. Вказано на необхідність модернізації судової ланки в контексті реалізації механізму ювенальної юстиції, оскільки з огляду на кількість справ, які розглядаються місцевими судами, питання індивідуального підходу до кожного неповнолітнього, якому потрібні допомога, не постає взагалі.Ключові слова: злочини проти власності, злочинність неповнолітніх, неповнолітня особа, злочинець, запобігання, ювенальна юстиція, кримінологічна характеристика.^UThe dissertation is devoted to the research of theoretical and practical problems of functioning of the mechanism of prevention of crimes against property committed by minors, on the basis of scientific works of scientists of various branches of law and other related sciences, normative-legal basis of prevention of crimes against property committed by minors, judicial practice and official consolidated statistics on the number of committed criminal offenses in Ukraine. The paper provides a theoretical generalization and a new solution to the scientific problem, which is to clarify the nature and features of the mechanism for preventing crimes against property committed by minors, as well as to develop proposals and recommendations for improving relevant legislation.The system of prevention and counteraction to criminal offenses against property committed by minors is comprehensively studied, taking into account scientific approaches and practical materials that reflect the actual level of crime.Based on the analyzed scientific and educational literature, as well as statistical information from official sources, it is argued that crime is destructive (for a particular society) activities of individuals or their groups in a particular area, clearly defined by the legislator as punishable.The social and legal nature of crimes against property committed by minors is revealed, the structure of crime is investigated and its essence is outlined, criminal-legal features and classification of crimes against property committed by minors are given.The need to modernize the judiciary in the context of the implementation of the juvenile justice mechanism is pointed out, as given the number of cases heard by local courts, the issue of individual treatment of each juvenile in need of assistance does not arise at all.Keywords: crimes against property, juvenile delinquency, minor, offender, prevention, juvenile justice, criminological characteristics.

Досліджено концептуальні аспекти категорії "сучасна корислива злочинність у сфері економіки". Визначено поняття "тіньової" економіки як одного з головних чинників злочинів у сфері господарювання. Проаналізовано структуру та динаміку злочинів, розглянуто тенденції та закономірності злочинності у сфері економіки за сучасних умов розвитку суспільних відносин. Досліджено особливості особистості злочинця, та кримінологічні детермінанти злочинності в зазначеній сфері. Визначено комплекс профілактичних заходів загальносоціального та спеціально-кримінологічного характеру, подано пропозиції для удосконалення законодавства та стосовно практики його застосування.

  Скачати повний текст

Створено сучасну теоретичну модель класифікації транснаціональних злочинів залежно від криміналізації відповідних суспільно небезпечних діянь у національному кримінальному законодавстві та міжнародних кримінально-правових актах. Розроблено кримінологічну характеристику транснаціональних злочинів з урахуванням світових і вітчизняних тенденцій розвитку цього кримінально-правового феномену. Запропоновано пропозиції щодо вдосконалення національної нормативно-правової бази, рекомендації щодо змін і доповнень до міжнародно-правових актів, спрямованих на протидію транснаціональній злочинності.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено кримінологічну характеристику контрабанди культурних цінностей (рівень, динаміку, структуру, ціну, "географію" та інші кількісно-якісні показники цього злочину) та її зв'язок з організованою злочинністю. Розглянуто соціальну і психологічну характеристику особи злочинця-контрабандиста, що дало змогу окреслити коло осіб, найбільш схильних до вчинення контрабанди культурних цінностей. Простежено стан учинення адміністративно караних незаконних переміщень культурних цінностей через митний кордон України і з'ясовано їх з'вязок з кримінально караною контрабандою культурних цінностей. З'ясовано чинники, причини й умови, які детермінують злочинність в цій сфері. Запропоновано комплекс заходів запобігання контрабанді культурних цінностей, включаючи внесення змін і доповнень до чинного законодавства.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему запобігання групової злочинності. Визначено основні аспекти її підвищеної суспільної небезпеки. Проаналізовано поняття групового злочину. Особливу увагу приділено проблемі співвідношення групової й організованої злочинності, які базуються на спільних соціально-психологічних закономірностях і є окремими специфічними видами у загальній структурі злочинності. Підтверджено існування певних видів злочинів, які вчинюються за групової форми частіше, ніж інші (корисливої, насильницької групової злочинності). На базі соціально-психологічного підходу виявлено велике коло аспектів кримінологічного дослідження групової злочинності. Розроблено необхідні для розуміння групової злочинної поведінки визначення певних понять, а саме: групова динаміка злочинної групи, групові санкції, групові норми, груповий тиск, групові конфлікти, групова згуртованість, конфомізм, лідерство, психологічний вплив. Висвітлено аспекти, які необхідно враховувати під час розробки запобіжних заходів групової злчинності, а саме: вікові особливості; зміст, характер злочинної діяльності; типологію злочинних груп. Досліджено питання типології злочинних груп. На підставі аналізу групової злочинності розроблено пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства України.

  Скачати повний текст

Розкрито основні теоретико-прикладні аспекти кримінальної насильницької поведінки особи, з'ясовано систему та зміст деліктних і криміногенних чинників, що обумовлюють кримінальну насильницьку поведінку. Обгрунтовано кримінально-правове та кримінологічне визначення поняття "насильство", виокремлено його ознаки. Здійснено класифікацію видів кримінального насильства як фізичного та психічного, так і комбінованого (поєднаного) - сексуального й економічного насильства, які можуть бути їх складовими, а також запропоновано визначення. Проаналізовано окремі складові елементи кримінологічної характеристики особи, яка вчиняє насильницькі діяння, та жертви насильницьких злочинів. Визначено найбільш властиві риси таких осіб та узагальнено їх характеристику. Охарактеризовано сучасну насильницьку злочинність в об'єктивному та суб'єктивному аспектах. Визначено специфічні прояви латентної насильницької злочинності у сфері сімейно-побутових відносин. Сформульовано нові за змістом положення щодо детермінант кримінальної насильницької поведінки та сформовано на основі цього дієві шляхи діяльності ОВС щодо запобігання насильницьким злочинам.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання необхідності та достатності використання категорій психології у кримінальному праві. Досліджено структуру акту кримінального психічного насильства. Зроблено висновок, що юридичне значення кримінального насильницького психічного впливу, кримінальної психічної шкоди та психічного насильства може відрізнятись від їх фактичного значення. Наведено класифікацію видів зазначених понять. Запропоновано виділяти конститутивні ознаки об'єктивної сторони акту психічного насильства, а саме: психічний вплив, психічну шкоду та необхідний причинний зв'язок між ними. Наведено визначення кримінального насильницького психічного впливу, кримінальної насильницької психічної шкоди, кримінального психічного насильства, психічного примусу й обставини, що виключає злочинність діяння за переборного психічного примусу. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення регулювання переборного психічного примусу в кримінальному законодавстві України.

  Скачати повний текст

Досліджено методологічні та теоретичні проблеми злочинності кримінально активної частини молоді. Визначено, що злочинність молоді має специфічні особливості й являє собою самостійний об'єкт кримінологічного дослідження. Виявлено, що кримінально активна частина молоді є соціодемографічною підгрупою, яка характеризується відповідними ознаками. Дані ознаки виявлено в ході емпіричних досліджень. Надано поняття злочинності кримінально активної частини молоді. Визначено інші, ніж офіційні, вікові межі. Розглянуто проблему молодіжної злочинності в структурі загальної злочинності, унаслідок чого виявлено закономірності на рівні кореляцій. Складено кримінологічну характеристику особи злочинця молодіжного віку. Виявлено особливості молодої людини, що накладають свій відбиток на характер дії криміногенних чинників. До них належать: фізіологічні, індивідуально-психологічні та соціально-психологічні властивості. Визначено доктринальні та практичні засади запобігання злочинності кримінально активної частини молоді.

  Скачати повний текст

Дисертація є одним із перших кримінологічних досліджень в Україні, присвячених вивченню основних тенденцій та детальному аналізу комплексу заходів запобігання злочинності неповнолітніх у ФРН, ювенального кримінального законодавства, офіційної та неофіційної статистики і виявленню необхідних теоретико-прикладних умов для запозичення позитивних надбань Німеччини у цій сфері, із подальшим їх використанням у правозастосовній практиці із запобігання злочинності неповнолітніх в Україні та формування сучасної моделі ювенальної юстиції у нашій держави.Розглянуто окремі виховні заходи кримінально-правового характеру, дисциплінарні засоби та покарання, що застосовуються до неповнолітніх правопорушників у ФРН, розкрито їх зміст та особливості застосування. У роботі детально проаналізовані різні заходи кримінально-правового характеру, що застосовуються до неповнолітніх за кримінальним законодавством Німеччини. Наведено їх порівняльний аналіз із різними видами покарань, виховними заходами, а також іншими заходами кримінально-правового характеру, які передбачені розділом XV Загальної частини Кримінального кодексу України. Підкреслюється вирішальне значення виховних заходів у системі інших кримінально-правових заходів, що застосовуються до неповнолітніх у кримінальному законодавстві про неповнолітніх Німеччини.На основі емпіричного дослідження здійснено кількісно-якісний аналіз сучасної злочинності неповнолітніх у ФРН. Детально розглянуто відповідні показники кримінальних правопорушень, вчинених вказаною категорією осіб. Визначено її рівень, структуру, динаміку та ін. Серед правопорушень, учинених неповнолітніми, переважає Bagatellkriminalität («дрібна злочинність»). Більшість правопорушень вчиняються неповнолітніми вперше та за своїм характером належать до злочинів корисливої спрямованості. Найбільшу частку серед інших злочинів неповнолітніх складають крадіжки. Зроблено висновок, що злочинність неповнолітніх-нерезидентів ФРН має суттєво вищі показники, аніж злочинність резидентів. Тому поряд зі зниженням загального рівня злочинності неповнолітніх спостерігається приріст злочинності серед нерезидентів (здебільшого серед мігрантів).Установлено, що процес зростання поведінкових відхилень, у т.ч. й таких, що полягають у протиправній поведінці неповнолітньої особи, характеризується надмірним (гіпертрофованим) сприйняттям окремих установок ринкової економіки, а саме – цінностей особистого соціального успіху, який асоціюється у більшості випадків із матеріальним благополуччям, а також моделей поведінки, заснованих на надлишковій конкурентності, силі та прагматизмі. Подібні моделі досягнення особистого соціального успіху і матеріального благополуччя реалізовані в ідеї емансипації та викликають зміну гендерних матриць жіночої поведінки, наслідком чого є зростання агресивності, домінантності і прагматизму жіночої частини суспільства.На основі результатів теоретичного дослідження поставленої наукової проблеми було окреслено схему формування делінквентної поведінки неповнолітніх: соціальні цінності – сім'я – фактори ризику – труднощі у засвоєнні шкільної програми – фрустрація – шкільна дезадаптація – соціальна відчуженість – делінквентна поведінка.Зазначено, що структуризація запобігання злочинності у ФРН проводиться на загальнонаціональному, регіональному та місцевому рівнях. Визначено, що заходи запобігання злочинності класифікуються за рівнем (первинні, вторинні, третинні); сферою застосування (сім'я, школа, ЗМІ); суб'єктами застосування (державні і місцеві органи влади, суд, поліція, загальна соціальна служба, соціально-психологічна служба, служба соціального захисту молоді, неурядові організації, окремі громадяни); їх змістом (соціальні, економічні, психологічні, медичні, педагогічні, інформаційні тощо). Загальносоціальне (первинне) запобігання злочинності неповнолітніх є пріоритетним напрямом державної політики ФРН та охоплює комплекс різноманітних за характером заходів, спрямованих на удосконалення суспільних відносин із метою обмеження дії або усунення взагалі негативних явищ і процесів, що породжують злочинність та сприяють їй, а також недопущення вчинення злочинів. Виявлено, що характерною особливістю практики протидії злочинності неповнолітніх у ФРН є широке застосування як федеральних, так і місцевих програм відновлювального правосуддя, спеціальних програм профілактичного спрямування. Програми відновлювального правосуддя включають медіацію та діяльність служб пробації. У ФРН щороку розроблюються та широко використовуються програми профорієнтації і навчання молоді з подальшим працевлаштуванням. На підставі дослідження формулюються конкретні пропозиції, спрямовані на вдосконалення роботи суб'єктів запобігання злочинності серед неповнолітніх в Україні з урахуванням позитивного досвіду Німеччини у цій галузі.^UThe dissertation is one of the first in Ukraine comprehensive criminological research, which is specifically devoted to the study of juvenile delinquency in Germany. The paper considers the main features of this phenomenon, as well as subjected to a detailed analysis of measures to prevent this type of crime. A special place in the dissertation research is devoted to the analysis of possible ways to use the positive achievements of Germany in the field of preventing juvenile delinquency - both in legislation and in the issue of borrowing the most successful practices, which is the key to the formation of a modern model of juvenile justice in our country.The paper thoroughly analyzes the various measures of a criminal law nature applicable to minors under the criminal law of Germany. Their comparative analysis is given with various types of punishments, educational measures, as well as other measures of a criminal law nature, which are provided for by Section XV of the General Part of the Criminal Code of Ukraine. It is emphasized that the decisive importance of educational measures in the system of other criminal law measures applicable to minors in the juvenile criminal law of Germany.Based on the empirical data presented in the work, a quantitative and qualitative analysis of modern juvenile delinquency in the Federal Republic of Germany is carried out. The work defines the crime rate of minors, its structure, dynamics. Among the juvenile criminal offenses, the so-called “petty crime” (Bagatellkriminalität) predominates. Most of the reported offenses are committed by minors for the first time, and by their nature relate mainly to crimes of a mercenary orientation. Among crimes of a mercenary orientation, in turn, juvenile offenders commit thefts most of all. The work concluded that the crime of minor non-residents of Germany is characterized by significantly higher rates compared with the crime of residents. From this it follows that, along with a decrease in the overall level of juvenile delinquency, there is an increase in the crime of non-residents - mainly from among migrants (internally displaced persons).It was established that the increase in behavioral deviations, including those that consist in the unlawful behavior of a minor, is due to the hypertrophic perception of individual social attitudes. These models of achieving personal social success and material well-being are implemented, in particular, in the ideas of emancipation and cause a change in the gender matrices of female behavior, resulting in an increase in aggression, the desire for dominance and pragmatism of the female part of society. Based on an in-depth analysis of various factors of the macro- and microenvironment, a scheme has been developed for the formation of delinquent behavior of minors: social values - family - risk factors - difficulties in mastering the school curriculum - frustration - school maladaptation - social exclusion - delinquent behavior.It is concluded that the prevention of juvenile delinquency as a whole is carried out by implementing measures of a general social, special criminological and individual nature. Measures to prevent juvenile delinquency are classified by level - in primary, secondary, tertiary and areas of application - family, school, media. The subjects of application are state and local authorities, the court, the police, the general social service, the social and psychological service, the youth social protection service, non-governmental organizations, and individual citizens. By content - on social, economic, psychological, medical, pedagogical, informational. It is noted that a characteristic feature of the practice of countering juvenile delinquency in the Federal Republic of Germany is the widespread use of both federal and local restorative justice programs, and special preventive programs. Restorative justice programs include mediation and probation services. Based on the study, specific proposals are formulated aimed at improving the work of the subjects of juvenile crime prevention in Ukraine, taking into account the positive experience of Germany in this area.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню наукової проблеми – обґрунтування теоретичних і методологічних положень формування та реалізації державної політики запобігання та протидії економічній злочинності в системі гарантування економічної безпеки України. Запропоновано тлумачення поняття «економічні злочини», враховуючи різноплановість підходів до розуміння змісту економічної злочинності та специфіку наукових досліджень з позиції вивчення економічних злочинів як загрози економічній безпеці держави.Здійснений бібліометричний аналіз наукових публікацій дав можливість визначити питання, які залишились поза увагою, потребують дослідження та розробки теоретичних положень та методологічного інструментарію з питання протидії економічній злочинності задля забезпечення економічної безпеки України, що сприяє розширенню теоретичних знань про економічну злочинність як об’єкт економічного дослідження.Розроблено інформаційну модель структурування наслідків економічної злочинності. Обґрунтовано склад та зміст репутаційних наслідків економічної злочинності та їх вплив на систему гарантування економічної безпеки держави. Розроблено методологічні положення формування та реалізації державної політики запобігання та протидії економічній злочинності в системі гарантування економічної безпеки держави.Виділено симптоми проблеми гарантування економічної безпеки, що є важливою складовою методології формування та реалізації державної політики і дозволить вирішити проблему в комплексі як в межах реалізації заходів із запобігання та протидії економічній злочинності, так і в межах реалізації інших видів державної політики.Виявлено системні проблеми державної політики запобігання та протидії економічній злочинності, які мають стати ключовим фактором формування завдань державної політики запобігання та протидії економічній злочинності, що дасть змогу підвищити рівень економічної безпеки держави.Проведений аналіз економічної злочинності дав можливість зробити висновок, що вона негативно впливає на рівень економічної безпеки держави, відповідно виникає необхідність здійснення нормативних та організаційних напрацювань щодо напрямів усунення таких злочинів або ж принаймні їх мінімізації. Проведене дослідження дало можливість ідентифікувати сукупність політико-правових та соціально-економічних наслідків економічної злочинності крізь призму впливу на показники, які характеризують місце країни в світових рейтингах.Обґрунтовано напрями трансформації центральних органів виконавчої влади, яка визначена в контексті запропонованих напрямів та об’єктів державної політики запобігання та протидії економічній злочинності в системі гарантування економічної безпеки. Запропоновано групувати органи центральної виконавчої влади, що реалізують державну політику запобігання та протидії економічній злочинності, що забезпечить кваліфіковане виконання функцій відповідними органами та їх структурними підрозділами та покращить координацію між суб’єктами державної політики і сприятиме її системності.Розроблено механізм міжнародної співпраці суб’єктів правоохоронної системи із міжнародними поліцейськими організаціями та правоохоронними органами зарубіжних країн і напрями взаємодії щодо запобігання та протидії економічній злочинності, реалізація яких спрямована на протидію та запобігання економічній злочинності, тероризму і розвитку цифрового суспільства з огляду на актуальність забезпечення інформаційної безпеки економічних відносин.Удосконалено механізм забезпечення інформаційної безпеки процесів запобігання та протидії економічній злочинності, що охоплює: вихідні положення, порядок забезпечення інформаційної безпеки, що включає сукупність вимог до процесів запобігання та протидії економічній злочинності та види забезпечення системи інформаційного захисту.^UThe dissertation work is devoted to the solution of the scientific issue – the substantiation of the theoretical and methodological provisions of the formation and implementation of the state policy of prevention and counteraction of economic crime in the system of guaranteeing the economic security of Ukraine.The objectivity of the existence of each approach is substantiated, taking into account the specificity of scientific research from the standpoint of studying economic crimes as a threat to the state's economic security. Therefore, the following interpretation is proposed: economic crimes are threats to the economic security of the state, consisting in the implementation of illegal economic activities (economic processes, relations, operations) or violation of requirements for legal, economic activity to satisfy the selfish interests of a person or a group of persons.Issues that have been left out of attention and require research and development of theoretical provisions and methodological tools on the issue of combating economic crime to ensure the economic security of Ukraine have been identified. The bibliometric analysis of scientific publications made it possible to identify modern trends and trends in publications, which makes it possible to expand theoretical knowledge about economic crime as an object of economic research.An information model for structuring the consequences of economic crime has been developed. The composition and content of the reputational consequences of economic crimes affecting the system of guaranteeing the state’s economic security were substantiated.Methodological regulations for the formation and implementation of the state policy of prevention and counteraction of economic crime in the system of guaranteeing the state's economic security have been developed. Such an assessment should be based on resolving symptoms of the problem identified in previous studies.The symptoms of the problem of guaranteeing economic security are highlighted, which is an essential component of the methodology for the formation and implementation of state policy, which will allow solving the problem in a complex way both within the framework of the implementation of measures to prevent and combat economic crime and within the framework of the implementation of other types of state policy (security, social, economic, international, law enforcement).The systemic problems of the state policy of preventing and combating economic crime have been identified, which should become a critical factor in shaping the tasks of the state policy of preventing and combating economic crime, which will allow for increasing the state's economic security level.

Запропоновано інституціональну концепцію криміналізації суспільства на підставі взаємопов'язаних глобальних процесів: криміналізації соціальних інститутів і інституціоналізації кримінальних практик. Досліджено еволюцію доктриальних поглядів на злочинність як соціального феномена, визначено основні теоретичні підходи до ідентифікації понять "злочинність" і "злочинець", показано їх сутність і зміст. Розглянуто природу злочинності як прояв соціальної патології та деструктивності, що руйнує інституціональну цілісність соціуму. Висвітлено особливості криміналізації соціальних інститутів і окремих кримінальних практик у період перехідного (транзитивного) стану суспільства. Описано механізм інституціоналізації тіньової та кримінальної економіки, корупції, організованої злочинності.

  Скачати повний текст