Досліджено зміни в аграрних відносинах в Криму під час першого та другого встановлення радянської влади (січень - червень 1919 року), земельні відносини на завершальному етапі громадянської війни. Проаналізовано аграрні відносини у Кримській АРСР 1920 - 1926 рр., проведення аграрних перетворень на засадах радянського аграрного законодавства, міжселищне закріплення земель за користувачами, внутрішнє землевпорядкування, вплив аграрних відносин на селянське господарство і сільськогосподарське виробництво. Вивчено основні форми землекористування - общинне, ділянково-черезсмужне, колективне, землі безпосереднього державного володіння, радгоспне та допоміжні форми землекористування - в процесі оренди землі, переселення та розселення, спецпризначення та спецвикористання.

  Скачати повний текст

Розроблено науково-методичні засади економіко-екологічної ефективності використання землі у лісостеповій зоні України. Розглянуто шляхи збереження та відтворення родючості грунтів за умов проведення земельної реформи, поліпшення функціонування економіко-екологічного механізму землекористування в аграрній сфері. Виконано поглиблений аналіз стану природно-ресурсного потенціалу досліджуваного регіону. Доведено необхідність запровадження землекористування на ландшафтній основі. Показано рівень ефективності використання виробничого потенціалу у сільськогосподарському виробництві регіону. Проведено економіко-екологічне обгрунтування розмірів землеволодінь, землекористувань і структури посівних площ. Опрацьовано напрями підвищення економічної ефективності землекористування та землевпорядкування за умов ринкових перетворень. Виконано оптимізацію галузевої структури виробництва у сільськогосподарських підприємствах регіону з урахуванням принципів екологічно безпечного використання землі. Обгрунтовано необхідність консервації малопродуктивних ерозійно небезпечних земель з від'ємним нормативним чистим доходом.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні засади еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств. Обгрунтовано природні та соціальні передумови формування сталого землекористування. Розроблено теоретичні підходи до ландшафтної типізації землекористування та систему типізації землекористування. Запропоновано підходи до оцінювання його інвестиційної привабливості. Визначено тенденції землевпорядкування сільськогосподарських підприємств Київщини та проведено його еколого-економічне оцінювання. Розроблено методику еколого-ландшафтного землевпорядкування даних підприємств і проведено її практичну апробацію. З використанням розроблених наукових підходів щодо організації території сільськогосподарських землекористувань сформовано відповідні механізми регулювання земельних відносин. Оцінено ефективність еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств.

  Скачати повний текст

Наведено пропозиції та практичні рекомендації щодо економічного регулювання земельних відносин у сільському господарстві. Досліджено формування системи даних відносин, адекватних ринковій економіці. Визначено економічні методи державного впливу на земельні відносини. Встановлено сучасні елементи їх регулювання. Визначено особливості формування земельних відносин та організації землевпорядкування за умов перетворення форм власності на землю. Удосконалено земельний оборот і законодавчу базу для ринкових відносин. Визначено механізми застосування оренди та застави як форм комерційного використання землі. Проведено моніторинг земель у системі програмного комплексу "Земля".

  Скачати повний текст

Розроблено теоретико-методологічні підходи, методичний інструментарій та практичні засади удосконалення організаційних форм державного управління системою землевпорядкування. Доведено необхідність впровадження у практику діяльності державних структур економічних методів управління земельними ресурсами з метою підвищення ефективності експлуатації земельних ділянок. Обгрунтовано, що основною метою створення банку земельно-кадастрових даних окремого територіального рівня є інформаційне забезпечення стратегічного планування та управління регіоном, фінансової та інвестиційної політики, раціонального використання земель і землевпорядкування, а також контроль за використанням та охороною земель. Показано суттєву роль системного логічного підходу у досягненні зазначеної мети за рахунок накопичення та збереження замовлень клієнтів, інформації про їх фінансові та кредитні можливості, а також визначення вимог і умов їх забезпечення. Запропоновано новий спосіб зонування земельних ділянок з урахуванням усіх факторів, який дозволяє обгрунтвати та практично розраховувати їх грошову вартість у межах муніципального утворення (міста). Доведено, що для формування ефективної стратегії управління та прийняття управлінських рішень у галузі землевпорядкування необхідно провести комплексне маркетингове дослідження, яке складається з двох блоків: моніторингу соціально-економічного стану адміністративно-територіального утворення та дослідження стану земельних ресурсів. Визначено основні об'єкти маркетингового дослідження (аналіз ринку землі та тенденції його розвитку, конкурентна ситуація, цінова політика). Розроблено алгоритм дослідження адміністративно-територіального утворення та методику аналізу земельних ресурсів. На засадах маркетингового аналізу та SWOT-аналізу запропоновано системний підхід щодо формування зон економічних районів. Обгрунтовано, що забезпечення раціонального землекористування, прийняття рішень з використання земельної ділянки, пов'язані з ним процедури відчуження, передачі у власність або оренду, встановлення та зміни границь між ділянками повинно здійснюватись органами державної влади або місцевого самоврядування таким чином, щоб примножити економічну активність землі. Відзначено, що методи та способи управління земельними ресурсами повинні бути спрямовані на підвищення цінності та вартості землі незалежно від форм власності на неї.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретико-методичні засади та розроблено практичні рекомендації щодо управління конкурентоспроможністю рекреаційно-оздоровчого землекористування. Обгрунтовано суперечливість поділу земельного фонду на землі оздоровчого та рекреаційного призначення. Удосконалено методику функціонального зонування охоронних територій як об'єктів рекреації. Сформульовано авторський підхід до розмежування земель державної та комунальної власності. Удосконалено методику визначення грошового оцінювання земель рекреаційно-оздоровчого використання. Обгрунтовано необхідність землевпорядкування національних природних і регіональних ландшафтних парків. Приведено економічні показники ефективності розміщення та облаштування екологічних маршрутів у межах рекреаційно-оздоровчих територій, розраховано окупність капіталовкладень в їх розвиток.

  Скачати повний текст

У дисертації обґрунтовано теоретико-методичні підходи та практичні рекомендації щодо здійснення інноваційно-інвестиційних напрямів розвитку землеустрою і землевпорядкування на місцевому рівні та оцінки їх ефективності в умовах децентралізації влади. Удосконалено сутність землевпорядних інновацій, яка полягає в комплексній організації процесу впровадження і використання результатів науково-дослідних і дослідно-технологічних землевпорядних робіт, спрямованих на капіталізацію та екологізацію землекористування; напрямиінноваційного розвитку землеустрою та землевпорядкування в умовах ринкової економіки; інституційне середовище проведення землеустрою та землевпорядкування; процес збору інформації про земельні ділянки та права на них тощо; розроблення інвестиційних проєктів землеустрою; методичні підходи до оцінки ефективності інноваційних проєктних рішень; структуру і зміст інвестиційного проєкту землеустрою сільськогосподарських підприємств у контексті інновацій; методичні засади визначення економічної та екологічноїефективності інновацій у сфері землеустрою і землевпорядкування, що полягають в удосконаленні їх показників.^UThe dissertation is devoted to solving a topical scientific problem of deepening the theoretical and methodological foundations and developing practical recommendations for innovation and investment areas and institutional foundations of land management and land management at the local level and assessing their effectiveness in decentralization. In the dissertation the essence of land management innovations, which consistsin the complex organization of the process of implementation and use of the results of research and research and technological land management works aimed at capitalization and environmentalizing of land use; directions of innovative development in land management and land management in a market economy; institutional environment of land management; the process of collecting information about land plots and rights to them; development of investment land management projects; methodical approaches to assessing the effectiveness of innovative design solutions; structure and content of the investment project of land management of agricultural enterprises in the context of innovations; methodological principles for determining the economic and environmental efficiency of innovations in the field of land management and land management, which are to improve their performance are improved.

У дисертаційній роботі вирішено наукове завдання, що полягає в обґрунтуванні теоретичних засад та розробленні практичних рекомендацій щодо удосконалення публічного управління земельними ресурсами територіальних громад. Запропоновано концепт системи управління земельними ресурсами територіальної громади, який містить модернізовану організаційно-функціональну структуру керуючої підсистеми (введення районної префектури з контрольно-наглядовими та координаційними повноваженнями та залучення жителів громади до процесу прийняття рішень щодо управління земельними ресурсами), що дасть змогу збалансувати поділ функцій щодо управління земельними ресурсами на місцевому рівні, знизити корупційні ризики, покращити якість надання відповідних адміністративних послуг, забезпечити публічність управління у цій сфері суспільних відносин. В рамках запропонованого концепту розроблено модель взаємодії суб'єктів публічного управління земельними ресурсами територіальних громад.В процесі дослідження удосконалено підхід до систематизації складу земельних ресурсів територіальних громад на основі визначення правового статусу та форми власності земель: вузький – фактичний та широкий – територіальний. Відповідно до вузького підходу, до земель територіальних громад віднесено лише сукупність земельних ділянок комунальної власності з визначеним правовим статусом, відповідно до яких органи місцевого самоврядування приймають рішення в межах наданих їм повноважень. Проведено науковий міждисциплінарний аналіз (право, економіка, геодезія, екологія, державне управління) поняття «земельні ресурси» як об'єкту публічного управління та виокремлено особливості земельних ресурсів територіальної громади як основи розвитку місцевої економіки, наповнення бюджету, підвищення рівня інвестиційної привабливості, ведення господарської діяльності. В роботі обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення нормативно-правового забезпечення публічного управління земельними ресурсами територіальних громад на основі історичного аналізу законодавчої бази та узагальнення зарубіжного досвіду у сфері землевпорядкування та ведення інформаційно-кадастрових систем, що полягає у відкритті доступу до суміжних з державним геокадастром реєстрів. Дістав подальшого розвитку понятійно-категорійний апарат публічного управління та адміністрування шляхом формулювання авторських визначень понять «межі територіальної громади», «земельні ресурси громади», «адміністративно-територіальна одиниця базового рівня», «управління земельними ресурсами громади»: «межі територіальної громади» – умовна замкнена лінія на поверхні землі, що була визначена на місцевості і внесена до державного геокадастру, яка відокремлює адміністративно-територіальну одиницю базового рівня від інших та проходить по зовнішній межі населених пунктів, що увійшли до складу громади; «земельні ресурси громади» – обмежена територіально сукупність земельних ділянок різної форми власності (комунальна, державна, приватна), різного цільового призначення, розпорядження якими входить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ та їх виконавчих органів; «адміністративно-територіальна одиниця базового рівня» – частина території України, що є основою для функціонування територіальної громади і на яку розповсюджується юрисдикція її органів місцевого самоврядування; має свої межі та є територіальної основою для організації влади в Україні.В рамках дослідження підходів до складу земельних ресурсів територіальних громад сформульовано авторське уніфіковане визначення поняття «управління земельними ресурсами територіальної громади» як комплексу дій активного суб'єкта публічного управління, спрямованих на об'єкт, який повинен мати організований характер та бути спрямованим на досягнення певної мети: раціонального землекористування, якісного проведення землевпорядних робіт та інвентаризації земель, залучення інвестицій та моніторинг сплати земельних податків, проведення грамотної екологічної політики в межах громади.Якщо йдеться про користування землею, то відповідно до норм Закону України «Про благоустрій населених пунктів» мешканцям громади надається право користуватись об'єктами благоустрою населених пунктів, до яких законом віднесені території загального користування. Виходячи з основних функцій управління (планування, організація, мотивація і контроль), зазначено, що стосовно безпосередньої участі громади в публічному управлінні землями комунальної власності, чинним законодавством визначено участь громади лише у формі контролю.^UIn the dissertation work the scientific task, which consists in substantiation of theoretical foundations and development of practical recommendations on improving public administration of territorial community land resources has been solved. The concept of the territorial community land administration system, which contains a modernized organizational and functional structure of the administration subsystem (introduction of the district prefecture with control, supervisory and coordinating powers and involvement of community residents in the decision-making process on land asministration) has been proposed. It will enable to balance the division of functions regarding administration of land resources at the local level, reduce corruption risks, improve the quality of providing relevant administrative services, ensure publicity of administration in this area of public relations. Within the framework of the proposed concept, a model of interaction between subjects of public administration of territorial communiy land resources has been developed.In the course of the research the approach to systematization of the composition of territorial community land resources on the basis of determining the legal status and form of land ownership has been improved: narrow approach is actual and broad one - territorial. According to the narrow approach, only a set of communally owned land plots with a certain legal status is attributed to the lands of territorial communities, in accordance with which local governments make decisions within the powers granted to them. In the course of the study the classification of the subjects of public administration of land resourses has been improved by grouping them on the basis of decision-making into internal (local government bodies; community as a set of residents) and external (executive power authorities, institutions, organizations that directly make managerial decisions regarding land or objects that are located on it, and are also managers of information about land resources). External subjects of public administration are ordered into two classes according to the criterion of power availability: 1) those that are only information managers, 2) those whose list of powers includes land resources administration (territorial structural unit of the State Geocadastre of Ukraine, urban planning and architecture sector of the district state administration, departments of ecology and natural resources, agro-industrial development, culture and tourism, nationalities and religions of the regional state administration, State Property Fund of Ukraine), or objects located on them (basin water resources administrations, forestry enterprises, regional gas and electricity supply companies).The conceptual and categorical apparatus of public administration and management has been further developed by formulating the author's definitions of the concepts of "boundaries of the territorial community", "community land resources", "administrative-territorial basic level unit ", "community land resources administration":"territorial community boundaries " is a conditional closed line on the land surface, which was determined on the ground and entered into the state Geocadastre, which separates the administrative-territorial basic level unit from others and runs along the outer border of settlements that are part of the community; "сommunity land resources" is a territorially limited set of land plots of various forms of ownership (communal, state, private), for various purposes, the disposal of which is within the powers of village, settlement, town councils in the field of land relations on the territory of villages, settlements and their executive bodies ; "administrative-territorial basic level unit " is a part of the territory of Ukraine, which is the basis for the functioning of the territorial community and which is subject to the jurisdiction of its local governments; has its boundaries and is the territorial basis for the organization of power in Ukraine.As part of the study of approaches to the composition of territorial community land resources the author's unified definition of the concept of " territorial community land administration" has been formulated as a set of public administration active subject's actions, aimed at an object that should have an organized nature and be aimed at achieving a specific goal : rational land use, high-quality land administration and land inventory, investment attraction and monitoring land tax payment, conducting a competent environmental policy within the community.

Дисертацію присвячено розгляду насамперед розпланування Києва упродовж ХІХ та початку ХХ століття, зважаючи на аспекти архітектурного проєктування, землевпорядкування, міської забудови, транспортування, зеленого будівництва, законодавства, містобудівних теорій та концепцій. Окрему увагу приділено висвітленню прикмет столичного модусу міста Києва зазначеного періоду. Сформульовано принцип циклічного обертання композиційно-роз­пла­нувальних засобів містобудування на столітньому відтинку: від романтично-пейзажного, майже барокового ставлення до міста на межі XVIII та ХІХ століть – до регулярних засобів впорядкування «хаотичної» київської забудови в першій половині ХІХ століття, і знов повернення до романтичних поглядів на «належний» міський пейзаж на межі ХІХ і ХХ століть.^UThe dissertation focuses primarily on the layout of Kyiv in the nineteenth and early twentieth centuries, taking into account aspects of architectural design, land management, urban development, transportation, green building, legislation, urban planning theories and concepts. Particular attention is paid to highlighting the features of the Kyiv metropolitan modus of this period. The author formulates the principle of cyclical rotation of compositional and planning means of urban planning over a century: from a romantic landscape, almost baroque attitude to the city at the turn of the eighteenth and nineteenth centuries to regular means of ordering the "chaotic" Kyivan buildings in the first half of the nineteenth century, and again to a return to romantic views of the "proper" cityscape at the turn of the nineteenth and twentieth centuries.