Вивчено вікові особливості виникнення оксидативного стресу в печінці за експериментального гіпотиреозу в щурів пубертатного віку. Установлено, що за цих умов його формування спричинене підвищенням інтенсивності вільнорадикальних процесів у мікросомах. Після інтенсивного фізичного навантаження у печінці щурів з гіпотиреозом посилюються прояви оксидативного стресу, що має прояв у додатковому підвищенні вмісту у ній продуктів вільнорадикального окиснення ліпідів. Посилення оксидативного стресу у 1,5-місячних тварин є більш вираженим, ніж у 12-місячних. Вікові розбіжності у його формуванні у печінці щурів з гіпотиреозом супроводжується характерними змінами у вмісті тиреоїдних гормонів у крові.

  Скачати повний текст

Вивчено специфіку джаззінга в контексті еволюції джазових стилів XX ст. Вперше у вітчизняному музикознавстві це питання розглянуто у світлі широкої історико-теоретичної панорами з опорою на розуміння джазу як типу музичного мислення. Запропоновано комплексне визначення джаззінга - форми взаємодії як "третьопластового" явища й академічної музики. Розглянуто зв'язок джаззінга з транскрипційністю та полістилістикою, парадигмами та синтагмами джазових стилів. Розроблено класифікацію його різновидів, яка включає джаззінг-імпровізацію, джаззінг-обробку (аранжировку), джаззінг-транскрипцію, джаззінг-стилізацію. Вперше запропоновано періодизацію становлення джаззінга в межах загальної еволюції джазових стилів і течій. Опрацьовано близько 50-ти акустичних текстів джаззінг-композицій. Вперше у вітчизняному музикознавстві проведено аналіз ряду найпоказовіших джаззінг-зразків. Надано оцінку, що джаззінг на його шляху був своєрідним індикатором "віхових" моментів, коли актуалізувалися тенденції до мовленнєво-мовного оновлення та пошуків нової стилістики.

  Скачати повний текст

Вивчено естрадно-джазову музику у контексті композиторської творчості та виконавства вітчизняних і зарубіжних акордеоністів-баяністів. Уперше в українському музикознавстві це явище досліджено в аспекті комплексного аналізу. Виявлено джерела походження та поширення естрадно-джазової музики у вітчизняному культурному середовищі. Наведено визначення наукових категорій "професійне становлення", "філармонійна спеціалізація", "академізація", зміст яких відображає еволюційні процеси стильових напрямків естрадно-джазової музики в акордеонно-баянному мистецтві України впродовж виокремлених етапів і стадій його професійного розвитку. Розглянуто питання щодо динаміки розвитку репертуару, міжнародних конкурсів і фестивалів, модернізації музичної мови, стильових засад творчості В.Власова, специфіки відтворення естрадно-джазових прийомів гри, художньо-мистецьких аспектів інтерпретації. Відзначено, що досягнення провідних українських і зарубіжних музикантів відображають загальну тенденцію зростання творчого потенціалу, збагачення арсеналу музично-інтонаційних і артистично-театральних засобів мистецького впливу та засвідчують цілковиту природність функціонування естрадно-джазової музики у сучасному акордеонно-баянному виконавстві.

  Скачати повний текст

Розроблено інтегровану методику інференційного аналізу семантики поетичного тексту, яка включає комплекс послідовних лінгвокогнітивних операцій з опрацювання інформації, що міститься у різних іпостасях словесно-поетичного образу. Встановлено, що етнокультурні словесно-поетичні образи поділяються на архетипні, стереотипні та нові. Виявлено підтипи стереотипних словесно-поетичних образів - ендостереотипні й екзостереотипні. Лінгвокультурний процес інтерполяції й екстраполяції образів визначено як позамовний чинник формування етнокультурних словесно-поетичних образів афро-американської поезії. З'ясовано, що в основі формування смислів у нових словесно-поетичних образах лежить концептуальна амальгама. Домінантними видами мапування у творенні етнокультурних образів є субститутивне, аналогове та конструктивно-творче. Виявлено, що для афро-американської блюзової поезії притаманна синтаксична структура глісандо, для джазової поезії - легато та стакато, для репової поезії - стакато.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу психолого-педагогічної, музикознавчої, методичної літератури вивчено стан проблеми у педагогічній теорії та практиці. Розкрито суть поняття "творчі здібності". Розкрито педагогічні можливості вокальної імпровізації та тембрового варіювання. Визначено критерії та показники розвиненості творчих здібностей майбутніх учителів музики у процесі вокальної підготовки. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено авторську методику розвитку творчих здібностей вчителя у процесі вокальної підготовки з використанням комплексу творчих методів, а саме: емоційно-усвідомленого інтонування, мелодекламації текстів, емоційного самонастроювання, перевтілення, пошуку виразних мовних інтонацій, ритмічного та тембрового варіювання, вокальної імпровізації. Розроблено спецкурс "Розвиток творчих здібностей у процесі вокальної підготовки" та відповідні методичні рекомендації для студентів, магістрантів зі спеціальності "Вокал" (академічний, естрадно-джазовий), вчителів музики загальноосвітніх шкіл). Виявлено значущість та практичну цінність результатів дослідження. З'ясовано перспективи подальшої розробки даної проблематики.

  Скачати повний текст

Розроблено поняття "необароко" та методологію його аналізу, визначено основні ознаки течії, висвітлено шляхи його розвитку в музичній культурі різних країн. Проаналізовано твори українських композиторів другої половини XX ст., які тяжіють до необарокової стилістики в їх типологічних паралелях з композиціями інших національних шкіл та самобутнім втіленням основних параметрів стилю. Проаналізовано взірці необароко в інтерпретаціях німецьких композиторів - від П.Гіндеміта до "нової ляйпцізької школи" (зокрема розглянуто постаті Й.Н.Давіда, В.Фортнера, Г.В.Генце, маловідомих з україномовних джерел), французьких (А.Руссель, Д.Мійо), італійських (творчість А.Казелли, Д.Маліп'єро), польських (Б.Шабельського, Ш.Лакса, Р.Спісака), чеських (Б.Мартіну), прибалтійських (Ю.Юзелюнаса, В.Баркаускаса), російських (М.Старокадомського, В.Задерацького, Д.Шостаковича). Висвітлено барокові риси у творах інших стилістичних напрямків (від полістилістики, до джазу).

  Скачати повний текст

Уперше розглянуто оригінальну інструментальну творчість українських композиторів для бандури в її жанрово-стильовій еволюції. Визначено спадкоємність і основні етапи розвитку в тісному взаємозв'язку із соціальними функціями цієї групи творів у виконавському процесі, вдосконалення конструкції інструмента, професіоналізацією фахової освіти та концертної практики. Аналіз оригінальної інструментальної бандурної творчості грунтується на взірцях доробку В. Кирейка, С. Баштана, О. Герасименко, В. Зубицького, М. Дремлюги, І. Шамо, серед яких композиції різних жанрів і стильових орієнтирів (неоромантизму, неофольклоризму, нової фольклорної хвилі, необароко, джаз-, поп-, ф'южн-стилістик у поєднанні з привнесенням кобзарської традиції та надбаннями європейського академічного інструменталізму).

  Скачати повний текст

На прикладі понад сорока нових творів вперше досліджено як цілісне явище фортепіанний концерт 1980 - 1990-х рр. - жанр сучасної української музики, який сьогодні найбільш інтенсивно розвивається. Доведено, що результатом узагальнення наукових досягнень музикознавства у вивченні концертного жанру у цілому й безпосередньо українського фортепіанного концерту стала нова періодизація історії його розвитку та визначення національного жанрового типу, що склався на середину 1950-х рр. Акцентовано увагу на зрілій стадії функціонування жанру та виявленні напрямку еволюційних процесів, характерних рис і нових якостей у сучасному українському концерті: наявності паралельних "гілок" жанру - симфонічної та камерної; розширення образної сфери та його жанрового поля за рахунок жанрової дифузії та жанрового синтезу; оновлення методів музичного розвитку (моно- та мікромотивізм); переосмислення неофольклоризму та неостильових тенденцій; включення джазу у стильову систему концертного джазу; виявлення ліричного начала та романтичного "гена' як імаментних констант українського фортепіанного концерту. Введено наукові терміни: прийом "мотивного множення", пов'язаний із втіленням у музиці медитативного стану, та монопасаж, що відбиває піаністичну специфіку даного прийому. Розглянуто модернізацію усталених формул концертної фактури й основних жанроутворювальних факторів сучасного концерту - токатності та речитативності, наведено класифікацію токатності: репетиції, perpetuum mobile, martellato.Констатовано розширення та оновлення функцій сольної кадеції (багатофункціональності та універсальності) та її місця у загальній структурі циклу (мобільність), що сприяє індивідуалізації драматургічних і композиційних рішень. Запропоновано типологію сучасного українського фортепіанного концерту, що включає такі жанрові різновиди як великий сольний симфонізований концерт, концерт-симфонію, програмний, сольний камерний концерти, концерт-токату, камерний фортепіанний концерт, камерну музику, "юнацький" концерт, концертино, концерт-соло.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано специфіку саксофона, його технічні та виразові можливості у музичній творчості XX ст. Розглянуто аспект задіяності даного музичного інструменту у творах сонатного жанру. Запропоновано періодизацію розвитку жанру сонати для саксофона та виявлено характерні тенденції формування та подальшої еволюції жанру, індивідуальні особливості кожного з визначених періодів, характеристику технічних і виразових можливостей інструмента. Висвітлено процеси жанрово-стильової модифікації сонати для саксофона у контексті композиторської практики XX ст. У зв'язку з цим виділено різновиди сонати для саксофона. За типом музичної семантики виокремлено "гілки" сонатного "древа", а саме: необарокову, неокласичну, неоромантичну, фольклорну, сонату у джазовому стилі й авангардну сонату. за критеріями виконавського складу вирізнено її рівновиди, а саме: сонату-соло, ансамблеву сонату (саксофон і фортепіано, саксофон, віолончель і фортепіано, саксофон і банджо), сонату у супроводі симфонічного оркестру та різноманітних складів камерного ансамблю (зокрема естрадного). У контексті цілісної жанрової системи сонатної творчості визначено певні типи співвідношення партій саксофона та фортепіано - "паритетний", "акомпанементний", "персоніфікацію", непередбачуване співвідношення (партії інструментів не виписані у нотному тексті, а залежать від волі виконавця). У контексті загальних тенденцій музичної культури XX ст. виявлено індивідуалізацію сольної партії в сонатах для саксофона, для якої притаманними є каденція та нетрадиційні виконавські прийоми гри на інструменті.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням культурних взаємин між східними та західними регіонами світу. Висвітлено обумовленість міжкультурної взаємодії світоглядними та художніми традиціями цих регіонів, простежено психологічні фактори формування специфічних художніх картин світу. Охарактеризовано такі визначники далекосхідного культурогенезу, як принцип меритократії та автомотивації, продемонстровано специфічні театроцентризм та артистизм культурогенезу цього регіону, виявлено стратагеми та архетипи далекосхідної культури. Сформульовано тезу про три шляхи східно-західних взаємин - "місіонерський", "джазовий" та "євразійський". Розглянуто особливості асиміляції західних традицій в умовах Далекого Сходу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано різноманітні форми взаємопроникнення та синтезу автентичного фольклору й естрадної музичної культури України (стилі рок, поп-музика та джаз). Розкрито зміст основних понять, пов'язаних з музичними стилями, що складають естрадну масову музику. Досліджено історію виникнення та розвитку естрадної музики. Показано значення синтезу та взаємопроникнення фольклору та естрадної музики, що є результатом поширення світового напрямку World Music та загальної тенденції глобалізації. Виявлено особливості розвитку сучасної естрадної музики на Україні. Розглянуто характерні риси фольклору, що використовуються в українській естрадній музиці. Визначено основні типологічні характеристики синтезу фольклору й естрадної музики.

  Скачати повний текст

Виявлено джерела української популярної музики, зокрема, джаз, масова пісня й українська естрадна пісня. Зазначено, що витоки та стильова специфіка української популярної музики, що синтезують ознаки інших пластів музичного мистецтва в цілому разом утворюють нову якість як основу формування комплексу художніх прийомів і обумовлюють його подальший розвиток. Проаналізовано, що історія розвитку української популярної музики за умов шоу-бізнесу свідчить про пошуки провідних музикантів в напрямку стилю, стилістики, якості звуку, синтезу різноманітних музичних напрямків, впровадження фольклору в сучасну популярну музику. Встановлено, що використання даного методу в аналізі стану української популярної музики дає змогу окреслити широкий діапазон перспективних напрямків в майбутньому та спрогнозувати динаміку її розвитку, що відбувається за умов переходу України до ринкової економіки.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше розроблено й обгрунтовано педагогічні умови формування професійно-ціннісних орієнтацій студентів мистецько-педагогічних спеціальностей у процесі музично-виконавської діяльності. Розкрито зміст програмного матеріалу курсів "Основний музичний інструмент", "Ансамбль духових та ударних іструментів", спецкурсу "Історія становлення, розвиток та основи джазового виконавства", спрямованого на професійно ціннісні орієнтації, ціннісно-смислові навчальні ситуації, що забезпечують аксіологічну складову навчально-виховного процесу підготовки студентів зазначених спеціальностей. Експериментально доведено, що запропоновані педагогічні умови формування професійно ціннісних орієнтацій мають максимальну ефективність лише у комплексному застосуванні.

  Скачати повний текст

Досліджено основні етапи становлення та розвитку національної школи мистецтва гри на трубі, визначено її регіональні особливості. Вперше узагальнено досвід одеської, львівської, харківської та донецької шкіл виконавства на трубі з урахуванням новітніх досягнень київської школи, представники якої працюють у кращих оркестрах України, близького та далекого зарубіжжя. Розкрито сутність поняття школи мистецтва гри на трубі як складної ієрархічної системи на різних, але взаємопов'язаних рівнях: загальному (українська або національна школа), особливому (регіональні школи), окремому (школи певних видатних особистостей). До регіональних виконавських шкіл віднесено київську (уособлює центральний регіон), а також львівську, одеську, харківську (відповідно західний, південний та східний регіони). Висвітлено здобутки окремих осередків розвитку духовного виконавства та педагогіки в Донецьку, Луганську, Дніпропетровську, які ще не набули статусу виконавських шкіл та умовно доповнюють південно-східний регіон. Проаналізовано діяльність українскьих музикантів у сучасний період. Особливу увагу приділено вивченню їх творчих міжнародних зв'язків, діяльності громадської організації "Гільдія трубачів-професіоналів". Зроблено огляд і порівняльний аналіз здобутків усіх відомих вітчизняних і зарубіжних шкіл мистецтва гри на трубі середини XIX - XXI ст. Розглянуто репертуар сучасних трубачів, проблеми аудіо- та відеографії, організації та проведення конкурсів музикантів-духовиків, проаналізовано їх науково-дослідну роботу, зокрема, у сфері вивчення джазу. Запрпоновано шляхи подолання найбільш поширених музично-технологічних проблем, які виникають у процесі навчання та виконавства на трубі.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено обґрунтуванню специфіки джазової фортепіанної імпровізації як полістилістичного феномену та його проявів у творчості Ч. Коріа. Вперше в українському музикознавстві здійснено розробку комплексу питань щодо методологічних засад вивчення мистецтва імпровізації у академічній та джазовій практиках, стилістики джазової фортепіанної імпровізації у її історичному, жанровому та «персональному» нахилах.^UThis thesis offers a review of jazz piano improvisation as a polystylistic phenomenon manifested in compositions of Armando Anthony "Chick" Corea, an outstanding American jazz pianist and composer. For the first time in Ukrainian music studies, this matter has been addressed comprehensively and in a broad context of general, special and particular factors and components constituted on aggregate by the notions proposed in this study, including the original term “performance-improvisation” that not only defines the symbiosis of music creation-performance processes but also adds an interpretational component to it.

У роботі вперше здійснено комплексне узагальнююче дослідження процесів фольклоризму в пісенно-музичному мистецтві України кінця ХХ – початку ХХІ ст. Виявлено параметри системи збереження етномузичного фольклору в Україні; проаналізовано розвиток кобзарського мистецтва в історичному та музикознавчому аспектах; розглянуто жанрові й стильові особливості освоєння народнопісенного матеріалу музичними фольклорними колективами в контексті процесу зростання фольклорного руху в Україні; охарактеризовано фестивальний рух крізь призму використання народнопісенного пласту. Докладно проналізовано становлення поп-фольк гілки української естради та здобутки її основних виконавців, а також фактологічний масив української альтернативної музики (фольк-рок, фольк-джаз, дарк-фольк, готика-фольк, етно-хаос, фольк-ф'южн, фольк-панк); узагальнено процес освоєння фольклорного пласту на оперній сцені, в академічних хорових колективах, симфонічних оркестрах та шляхи й методи презентації музичного фольклору на радіо, ТБ, у мережі Інтернет, друкованих засобах масової інформації тощо. Визначено періодизацію і кульмінаційні хвилі фольклорного руху в Україні останніх десятиліть.^UIn this thesis, for the first time, the complex generalizing study of the processes of folklorism in the song and musical art of Ukraine in the end of the XX – the beginning of the XXI cent. is accomplished. The parameters of the system of ethnomusical folklore preservation in Ukraine are determined; the development of the kobza art in historical and musicological aspects is analysed; genre and stylistic features of folk song material mastering by musical folkloric bands are reviewed in the context of the folk movement process of growth in Ukraine; the festival movement is characterised through the prism of the use of folk song stratum. Detailed analysis of the pop-folk branch establishment of Ukrainian stage and its main performers is made, as well as the factual massif of Ukrainian alternative music; processes of folk stratum mastering at the operatic scene, in academic choral collectives, symphonic orchestras, and the ways and methods of musical folklore presentation on the radio and television, in Internet, printed mass-media etc. are generalised.The theoretical and methodological basis of the thesis are served by the concepts of authoritative Ukrainian (M. Dmytrenko, A. Ivanytskyi, A. Kabanova a. o.) and foreign (M. Azadovskyi, V. Husiev, I. Zemtsovskyi a. o.) scientists. Used sources are conditionally divided into two groups: the first group includes works of a conceptual nature, the second one – scientific researches and dissertation works, in which effectiveness of folkloric factors is analysed in structural, formulating areas of modern musical process, and common conceptions of folklore development and the phenomenon of folklore are highlighted.In accordance with the object, subject, purpose and tasks of this research, the logics and structure of the thesis are constructed. The dissertation work consists of an abstract, five sections, conclusions, a list of used references, applications.In the first section the state of scientific development of the topic is studied, the main sources of the research are comprehended, the terminological system and methods of folklorism study are characterised. The sources are conditionally divided into seven major groups: the official sites of archival scientific folkloric funds, laboratories in studying the national musical creative work; interviews, messages in mass-media; content of printed mass-media; ethnofolk content on official sites of television channels and radio programmes; official sites and pages of musical and folk bands, singers, composers, ethnofestivals, musical contests.The second section provides a retrospective review of the history of collection and development of the song folklore, as well as the modern state of its preservation is analysed. During the examination of the identified process in the XX cent. the essence of debates, causing the periodisation and formation of folklore as a scientific and educational branch, is disclosed; the role of definite institutions and personalities in the task of collecting, preserving and promulgation of folk song heritage of Ukrainians is highlighted; the presence of empirical materials fundamental hull of broad gamma of folk song creative work in Ukraine is accented. In the third section the main directions and components of contemporary Ukrainian folk movement are reviewed: the institution of kobza studies, the activity of musical collectives of folkloric direction, folkloric bands of national minorities, ethnofestival movement; the essence of contradictions between the productive and reproductive trends in modern kobza studies is ostended; the repertoire of a significant number of creative collectives is comprehended. In the fourth section repertoires of operatic groups, symphonic orchestras, academic choirs are studied from the point of view of folk song tradition reproduction of in their concert activity. A parallel analysis of the programmes of pop-folk bands and folk-alternative bands provided the basis for evaluating the process of transformation of musical folklore and its use in modern conditions. The fifth section presents the characteristics of the research results presentations of folkloric melos on the radio and television, in printed mass-media and Internet; the analysis of quantitative and qualitative indicators of interplay of television, radio and musical folklore; consideration of the state of musical folklore use on radio and television; bringing to light the volumes and methods of folk song heritage presentation in the content of printed mass-media of modern Ukraine, trends, problems and prospects of its development. Conclusions of the thesis indicate that important characteristics of folklorism processes in song and musical art of Ukraine in the end of the XX – in the beginning of the XXI cent.

У роботі розкрито специфіку функціонування джазу в музичнійкультурі XX – початку XXI ст. як мистецтва діалогу. Джаз вже виступав ізалишається об'єктом дослідження у вітчизняному та зарубіжномумистецтвознавстві, проте спеціально не вивчався в контекстіміждисциплінарної теорії діалогізму. В ході дослідження джазовогомистецтва в аспекті філософсько-культурологічної концепції діалогізмусистематизовано й узагальнено теоретичні підходи до діалогу в культурі,визначено його характерні риси. Розроблено типологію джазу як мистецтвадіалогу, досліджено поширені форми діалогічності в кожному із типів.Дослідження форм внутрішніх діалогів у джазі дозволило з'ясувати, що укожній з них спостерігається наявність діалогової лексики і розмаїття типівдіалогічних відносин. Доведено, що упродовж еволюції джазу діалог закадемічною і авангардною академічною музикою є різноманітним тадовготривалим, вони плідно співвідносяться на стильовому рівні. Прирозгляді зовнішніх, позамузичних діалогів джазу з літературою, театром,хореографією зазначено, що багато визначних митців сприймають джаз яксвоєрідний духовний ренесанс. Розкрито сутність міжпластового діалогу міжджазом та естрадою, джазом та рок-музикою. Вибудовано палітруукраїнських фестивалів, діючих у ХХІ ст. по містах України, звуковесередовище яких діалогізує з провідними тенденціями європейськогой американського джазового процесу та ринку.Ключові слова: джаз, діалог, афроамериканська традиція, європейськатрадиція, міжрівневий діалог, діалог типів музичного мислення,міжстильовий діалог, міжжанровий діалог, міжпластовий діалог, художнійринок, музична індустрія.^UThesis for the degree of candidate of art studies (Doctor of Philosophy) inspecialty 26.00.01 "Theory and History of Culture". – National Academy ofCultural and Arts Leaders, Ministry of Culture of Ukraine. – Kyiv, 2019.The dissertation is a study of the formation and development of jazz as an artof dialogue.20The work reveals the specifics of the functioning of jazz in the musicalculture of the XX – beginning of the XXI century as the art of dialogue in theaspect of the philosophical and cultural concept of dialogism, theoreticalapproaches to dialogue are systematized and generalized, its characteristic featuresare defined. The criterion for typologizing the dialogism of jazz art defines thezone and the level of localization in the system of musical culture. On this basis,two generalized types of dialogism are distinguished in the existence of jazz art:internal and external dialogues.The study of the forms of internal dialogues in jazz allowed to find out thatin each of them there is a presence of dialogue vocabulary and a variety of types ofdialogical relations. It is proved that during the evolution of jazz the dialogue withacademic and avant-garde academic music is diverse and lengthy, they arefruitfully correlated on the style level. When examining external, non-musicaldialogues of jazz with literature, theater, choreography, it is noted that manyoutstanding creative personalities perceive jazz as a kind of spiritual renaissance.The essence of interplastic dialogue between jazz and variety, jazz and rock musicis revealed. A palette of Ukrainian festivals, operating in the XXI century in thecities of Ukraine, the sound environment of which is dialogized with the leadingtrends of the European and American jazz process and market.Key words: jazz, dialogue, African American tradition, European tradition,inter-level dialogue, dialogue of types of musical thinking, inter-style dialogue,intergovernmental dialogue, inter-platform dialogue, artistic market, musicindustry.

У дисертації здійснено комплексне дослідження джазу як системного явища професійного музичного мистецтва, співвідношення характерних ознак якого забезпечує його потенційну можливість функціонування в різних сферах сучасного українського виконавства. Охарактеризовано системні складові джазової стилістики. Визначено основні етапи становлення джазової «системи норм репрезентації культурної традиції». Виявлено динаміку опрацювання та осмислення джазової лексики в українському музичному виконавстві. Визначено характерні ознаки академізації джазу в українському професійному музичному мистецтві. Систематизовано форми і засоби репрезентації джазової музики в сучасному українському виконавстві. Охарактеризовано стилістичні ознаки сучасного українського джазу. Виявлено специфіку застосування репрезентативних норм джазу в сучасному оркестровому джазовому виконавстві України. Визначено характерні ознаки ансамблевих форм сучасного українського джазового виконавства.^UThe thesis suggests a systematic interpretation of jazz performance and its adaptation in the contemporary Ukrainian culture. The orientation to music studies in the research has been ensured by studying the systemic features of jazz as a trend of professional musical art: musical text as an object of representation, musical instruments as the tools of text reproduction, performing techniques and expressive means as a way of text reproduction, musical theory as a form of creation, systematization, preservation and transmission of the texts, and aesthetics of performance.The main stages of jazz “system of norms of the representation of cultural traditions” have defined in the thesis: until the early 20th century – in the course of professionalization, solo and collective forms of music-making, and specific jazz norms evolved from African American folklore; the first half of the 20th century – the shaping of the style of traditional jazz determined by the constructive and expressive, aesthetic and communicative factors; the second half of 20th century – the transformation of jazz “vocabulary” as part of the modernization of the melodies, improvisation, rhythms, harmony, etc.The dynamics of treatment and comprehension of jazz vocabulary in the Ukrainian musical performance has been revealed. It has been proved that the “academization” of jazz performance as a process of entering the sphere of Ukrainian professional music art of an academic level became possible due to the formation of a jazz educational system.The forms and areas of the representation of jazz music in contemporary Ukrainian performance have been identified and systematized. The main forms are: big bands as a prerogative kind of the orchestral jazz performances in the world, two types of ensembles: Dixieland, where the interaction is ensured by a combination of 2 ~ 4 solo instruments and a functionally separated rhythm section, which determines the form-shaping prerogative of the metro rhythm which is the background for soloists co-creation; combo, where all performers are soloists-improvisers, who while reproducing the jazz text “mean” a metro-rhythmic basis.The treatment and comprehension of common for world practice jazz vocabulary in the contemporary Ukrainian jazz have been described. The duality of this process can be traced in the introduction of jazz representative norms of swing style in orchestral music-making, on the one hand, and the treatment of modern jazz styles in ensemble and solo performances.The stylistic features of Ukrainian jazz ensemble and solo performance have been revealed. Characteristics that influence the determination of the leading role of the individual in contemporary Ukrainian jazz performances have been given.