Вперше на підставі дослідження існуючих медичних термінологічних систем визначено основні вимоги щодо їх формування. Виявлено фактори, що впливають на впровадження медичних термінологічних систем у лікувальні заклади України. Розроблено формальну модель клінічного діагнозу, описано її семантичну та синтаксичну складові з використанням формальної граматики та дескрипційної логіки. Вперше на базі сформованої моделі створено концептуальну модель класифікації клінічних діагнозів на підставі фреймового й об'єктивно-орієнтованого підходів до опису знань, а також її даталогічну модель для зберігання в реляційній базі даних. Розроблено механізм взаємодії даної класифікації зі стандартними термінологічними системами. З застосуванням метаінформаційного підходу на засадах шаблону захисту від варіацій удосконалено технологію проектування аналітичної підсистеми та підсистеми статистики госпітальної інформаційної систем. Вперше здійснено реалізацію нової технології класифікації клінічних діагнозів у госпітальну інформаційну систему.

  Скачати повний текст

Удосконалено відомі та розроблено нові методи побудови карти середовища мобільного робота з використанням злиття сенсорних даних, які використовуються під час навігації мобільних роботів у складних випадках неструктурованого довкілля. Запропоновано три нові методи побудови локальної карти середовища у полярній системі координат та у вигляді сітки зайнятості в 3D просторі, що базується на статистичній і нейромережній обробці показань ультразвукових та інфрачервоних сенсорів, а також використанні структурованого світла та відеокамери, що дало змогу зменшити обчислювальну складність у два рази та підвищити точність карти середовища в 1,6 - 6 разів. Розроблено структуру інтелектуальної підсистеми керування мобільним роботом, за якої шляхом оцінки часових затримок основних модулів робота обгрунтовано вибір обчислювальних засобів для задачі побудови карти середовища. Створено структуру програмного забезпечення системи керування мобільним роботом, яка дає змогу обгрунтувати структури даних на даталогічному рівні, а також адаптувати протокол взаємодії клієнт - сервер. Наведено два методи підвищення достовірності карти середовища мобільного робота шляхом зменшення завад у 3 рази.

  Скачати повний текст

Створено комплекс моделей, методів і засобів синтезу діалогових агентів, що забезпечують цілеспрямований еротематичний діалоговий процес в інтелектуальних системах, орієнтованих на розв'язання задач, що погано формалізуються. Розроблено когнітивну модель еротематичного діалогового процесу на базі фундаментального циклу сприйняття Нейсера, з використанням якої створено модель діалогового методу доступу до пам'яті питань активного агента діалогу. Запропоновано логічну та даталогічну моделі пари питання - відповідь, на підставі яких розроблено модель діалогової бази знань. Досліджено дедуктивні властивості діалогової бази знань та еквівалентність процесу логічного висновку та еротематичного діалогового процесу. Визначено здатність діалогової бази знань зберігати процедурні знання експерта та пристосованість еротематичного діалогу для розв'язання задач, що погано формалізуються в різноманітних прикладних системах штучного інтелекту. Запропоновано архітектуру діалогового розв'язання задач.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження багатогранних глибинних інтертекстуальних зв'язків поетичної творчості П.Целана з літературою німецькомовного культурного простору (Гельдерліна, Рільке, Тракля, Кафки) та художніми феноменами інших національних літератур (румунським сюрреалізмом, французькими символістами та модерністами, насамперед Бодлером, Малларме, Верленом, Рембо, Валері, Аполлінером, Еллюаром, Рене Шаром, Анрі Мішо, а також російською лірикою пореволюційної доби, зокрема, творчістю О.Блока, С.Єсєніна, О.Мандельштама, В.Хлєбнікова, М.Цвєтаєвої та міфологічними парадигмами єврейської містики). Обгрунтовано, що інтертекстуальність є однією з основних ознак целанівської лірики, в художньому космосі якої відбувається моделювання "паралельного світу" з фрагментів і скалок духовного буття людства шляхом інтертекстуального згущення поетичної мови ("коагуляція", "інтертекстуальна інфільтрація"). Виявлено, що основними формами целанівської транстекстуальності є цитата, епіграф, ремінісценція, парафраза, алюзія, стилізація, пастіш, які поет узагальнено називає "датами". Підкреслено діалогічну природу лірики П.Целана, що артикулюється як перманентна розмова з жертвами Голокосту та базується на засвоєнні ідей М.Бубера та О.Мандельштама. Розкрито естетичні погляди поета, відображені в його есе, листах, поетологічних промовах.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано специфіку квітчання (прикрашання квітами) як явища художньої культури у контексті його розвитку від давніх часів до сучасного періоду. Визначено пластичні ознаки, художні особливості та функції народних флористичних композицій, описано їх типи та зроблено систематизацію. Проведено порівняльне дослідження образів і мотивів флористичних композицій, прикладного та словесного фольклору. Розглянуто обрядову, естетичну, етичну й інформативну функції флористичних композицій. Розроблено класифікацію вінкоподібних атрибутів, вивчено маловідомий весільний знак - барвінковий віночок. Визначено місце флористичних композицій у структурі мистецтв. Виявлено, що на віддалених територіях існували схожі мотиви та лінгвістичні ознаки флористичних композицій. Проведено дослідження "золотої теми" усної словесності, виявлено космологічні мотиви українського народного квітчання. На підставі дослідження семантики флористичних композицій виявлено закодовані в них космологічні та міфологічні мотиви. Встановлено, що підпорядкованість календарних обрядів космічним ритмам проявлялася і в переміщеннях свят за датами й у зв'язку зі змінами космічної ситуації. Визначено орієнтовну епоху виникнення квітчання як семіотичної структури. Розкрито приховану сутність деяких обрядових, міфічних і казкових образів, безпосередньо або опосередковано пов'язаних із квітчанням.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена розв'язанню актуальної науково-практичної задачі розробки нових і вдосконалення існуючих моделей, методів та інформаційної технології вибору варіанта проєктного рішення реінжинірингу спеціалізованих інформаційних систем (IC).Виконано теоретичне обґрунтування пошуку варіантів проєктних рішень реінжинірингу спеціалізованих ІС з метою забезпечення максимального показника функціонування спеціалізованих ІС, що в свою чергу забезпечує максимальне поліпшення ключових соціально-значущих показників діяльності спеціалізованих підприємств.Удосконалено модель інформаційного супроводу бізнес-процесів (БП) спеціалізованою ІС, побудовану на основі дата логічної моделі даних, яка дозволяє визначати взаємозв'язок організаційно-технічних компонентів спеціалізованої ІС з БП та вплив даних на ключові соціально-значущі показники діяльності підприємства. Отримав подальший розвиток метод визначення ступеня автоматизації організаційно-технічних компонентів спеціалізованої інформаційної системи, який дозволяє декомпозувати дані за організаційно-технічними компонентами, визначати організаційно-технічні компоненти, що забезпечують виконання вузьких критичних дій. Отримала подальший розвиток модель показника функціонування спеціалізованої інформаційної системи, яка, на базі методу функціонально-вартісного аналізу дозволяє визначати розрахунковий показник функціонування спеціалізованої інформаційної системи, який в свою чергу визначає ефективність функціонування спеціалізованої інформаційної системи. Вперше розроблено метод оцінювання варіантів проєктних рішень реінжинірингу організаційно-технічних компонентів спеціалізованих інформаційних систем, який дозволяє на етапі вибору варіантів проєктних рішень реінжинірингу спеціалізованої інформаційної системи порівнювати варіанти за узагальненим критерієм, що зв'язує розрахунковий показник функціонування спеціалізованої інформаційної системи з ключовими соціально-значущими показниками діяльності підприємства, здійснювати вибір оптимального варіанта проєктного рішення реінжинірингу спеціалізованих інформаційних систем при обмеженнях витратних ресурсів. Розроблена інформаційна технологія вибору варіанта проєктного рішення реінжинірингу спеціалізованих інформаційних систем. Дана інформаційна технологія представляє собою покрокове, у відповідній послідовності, застосування розроблених моделей та методів. Розглянуто основні особливості практичної реалізації запропонованої інформаційної технології вибору варіанта проєктного рішення реінжинірингу спеціалізованих інформаційних систем. Проведені експериментальні дослідження, що довели покращення показників функціонування спеціалізованої ІС після впровадження визначеного за допомогою розробленої інформаційної технології оптимального варіанта реінжинірингу спеціалізованої ІС. Практичні результати, що отримано, підтверджені актами впровадження та доводять коректність теоретичних положень дисертаційної роботи, високу якість розроблених моделей, методів та інформаційної технології. Результати дисертаційної роботи впроваджені та реалізовані в: КНП ХОР «Обласний центр служби крові» (акт впровадження від 07.02.2018 р.); ТОВ «РД СОФТ» (акт впровадження від 02.06.2021); ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я»; в освітньому процесі Харківського національного університету радіоелектроніки (акт про впровадження в освітній процес Харківського національного університету радіоелектроніки, м. Харків від 31.05.2021).Аналіз результатів впровадження розробленої інформаційної технології в КНП ХОР «Обласний центр служби крові» для реінжинірингу спеціалізованої ІС показав покращення показника функціонування спеціалізованої ІС на 0,002 (на 2 %), в той же час спостерігається покращення ключових соціально-значущих показників діяльності підприємства у вигляді зменшення кількості випадків виникнення несприятливих, побічних реакцій для здоров'я людини загалом на 15 випадків в порівнянні з попереднім роком.Результати досліджень можуть бути використані в дослідженнях ефективності спеціалізованих ІС вузько спеціалізованих підприємств, ефективність діяльності яких оцінюються ключовими соціально-значущими показниками.^UThe dissertation work is devoted to solving the current scientific and practical problem of developing new and improving existing models, methods and information technology of choosing a design solution for reengineering of specialized information systems.Theoretical substantiation of search of variants of design decisions of reengineering of specialized information systems for the purpose of maintenance of the maximum indicator of functioning of specialized information systems is carried out that in turn provides the maximum improvement of key socially significant indicators of activity of the specialized enterprises.The model of information support of business processes by a specialized information system, built on the basis of a datalogical model, which allows to determine the relationship of organizational and technical components of a specialized information system with business processes and the impact of data on key socially significant indicators of enterprise. The method of determining the degree of automation of organizational and technical components of a specialized information system, which allows to determine data sets that are entered and processed using certain organizational and technical components, as well as to determine organizational and technical components that ensure narrow critical actions. The model of the indicator of functioning of the specialized information system was further developed, which, based on the method of functional-cost analysis allows to determine the calculated functioning of the specialized information system, which, in turn, determines the efficiency of the specialized information system. For the first time the method of estimation of variants of design decisions of reengineering of organizational and technical components of specialized information systems is developed activity of the enterprise, to carry out a choice of the optimum variant of the design decision of reengineering of specialized information systems at restrictions of expense resources.For the first time the method of estimation of variants of design decisions of reengineering of organizational and technical components of specialized information systems is developed, which allows at the stage of choosing design solutions for reengineering of a specialized information system to compare options for a generalized criterion that connects the calculated performance of a specialized information system with key socially significant indicators of the enterprise, to choose the best design solution for specialized engineering reengineering with limited resource resources. The information technology of a choice of a variant of the design decision of reengineering of specialized information systems is developed. This information technology is a step-by-step, in the appropriate sequence, the application of developed models and methods.The basic features of practical realization of the offered information technology of a choice of a variant of the design decision of reengineering of specialized information systems are considered. The results of research can be used in studies of the effectiveness of specialized information systems of narrowly specialized enterprises, the effectiveness of which is assessed by key socially significant indicators.Experimental researches have been carried out, which have proved the improvement of the performance indicators of the specialized information systems after the introduction of the optimal variant of the design solution of the reengineering of the specialized information systems determined with the help of the developed information technology.

Дисертацію присвячено визначенню правової природи, особливостей, підстав та умов виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна бездостатньої правової підстави (кондикційних зобов'язань), а також розробленню пропозицій і рекомендацій стосовно вдосконалення правових механізміврегулювання зазначених зобов'язань.Установлено, що кондикційні зобов'язання слід розглядати як правовідносини, у яких одна сторона (набувач), яка набула майно або зберегла йогоу себе за рахунок іншої сторони (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно) або на підставі, яка згодом відпала (безпідставно набуте майно),зобов'язана повернути потерпілому це майно. Дисертант також обґрунтувала висновок про те, що кондикційні зобов'язання є наслідком порушеннясуб'єктивного права особи на мирне володіння своїм майном, яке охороняється ст. 1Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Окремо приділено увагу визначенню практичного значення моментіввиникнення та припинення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, які визначають темпоральний перебіг кондикційних зобов'язань і на підставі яких у правозастосовній практиці встановлюють: а) момент і факт виникнення в особи, майнові права якої порушено, права на захист; б) підстави та розмір збитків, завданих безпідставним набуттям чи збереженням майна, або розмір відшкодування доходів, отриманих від безпідставно набутого майна; в) припинення права на захист. При цьому обґрунтовано, що моментом виникнення кондикційних зобов'язань є певна дата, з якою можна пов'язувати початок безпідставного володіння та/або користування чужим майном.Дисертант сформулювала поняття «обсяг відшкодування за кондикційними зобов'язаннями», до складу якого входять: а) безпідставно набуте майно; б) втрати,яких особа зазнала у зв'язку з порушенням її прав на майно; в) витрати, які особа зробила або має зробити для відновлення її майнових прав; г) доходи, які набувач одержав або міг одержати від безпідставно набутого майна; ґ) три проценти річних від суми безпідставно набутих коштів; д) компенсація індексу інфляції за весь час безпідставного збагачення (у разі користування безпідставно набутими коштами).Компенсація моральної шкоди не охоплюється поняттям «обсяг відшкодування за кондикційними зобов'язаннями» і є самостійним способом захисту.^UThe thesis is devoted to the definition of the legal nature, features, grounds and conditions of obligations in connection with the acquisition, preservation of propertywithout sufficient legal basis (unjust enrichment obligations), as well as the development of proposals and recommendations for improving legal mechanisms for regulating these obligations.It is defined that unjust enrichment obligations should be considered as a legal relationship in which one party (acquirer), which acquired property or preserved it at theexpense of another party (victim) without a sufficient legal basis (unreasonably) or on a basis that subsequently disappeared (unreasonably acquired property), is obliged to return this property to the victim. In the thesis also substantiated the conclusion that the unjust enrichment obligations are a consequence of the violation of a person's subjective right to peaceful possession of their property, which is protected by Art. 1 of the First Protocol to the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms.Special attention is paid to determining the practical significance of the moments of occurrence and termination of obligations to acquire, preserve property without sufficient legal basis, which determine the temporal course of unjust enrichment obligations and on the basis of which in law enforcement practice establish: a) the moment and fact of occurrence at the person, whose rights have been violated, the right to protection; b) the grounds and amount of damages caused by unjustified acquisition or preservation of property, or the amount of compensation for income received from unjustifiably acquired property; c) termination of the right to protection. However, it is justified that the moment of occurrence of unjust enrichment obligations is a certain date, which can be associated with the beginning of unjustified possession and/or use of someone else's property.

У дисертації досліджено еволюцію міжнародно-правового співробітництва держав з питань формування стандартів оцінки майна, які використовують як держави, так і міжнародні судові органи для визначення розміру відшкодувань. Детальний теоретичний аналіз співробітництва держав з питань оцінки майна для компенсації шкоди надав можливість узагальнити його результати в теорії та практиці міжнародного права. Особливу увагу зосереджено на визначенні міжнародними судами (арбітражами) розміру шкоди у претензіях щодо експропріації в межах механізмів, заснованих на міжнародних угодах з питань інвестицій чи прав людини, та інтерпретації відповідних міжнародно-правових стандартів оцінки, зазначених у положеннях договорів. За наявності прогалин у регулюванні питання міжнародними договорами звичаєве міжнародне право та «дипломатичний захист», як і раніше, відіграють провідну роль щодо захиступрав на власність іноземців та власних громадян. Як зазначено у справі «Фабрики в Хожуві», стандарти оцінки, передбачені звичаєвим міжнародним правом, базуються на принципі, що відшкодування здійснюють шляхом оплати суми, «що відповідає вартості реституції в її натуральному вираженні». Досліджено правові прогалини щодо застосування аспектів визначення розміру шкоди. У дисертації розглянуто умови, за яких міжнародні стандарти оцінки майна міжнародних неурядових організацій мають правове значення длярозрахунку розміру компенсації. Ключові слова: захист економічних прав, компенсація, розмір компенсації, справедлива ринкова вартість, вартість інвестицій, дата оцінки,стандарти оцінки майна, протиправна експропріація, правомірна експропріація^UThe dissertation is devoted to the evolution of international law cooperation of states in the framework of valuation standards formation that are used by states and international judicial bodies for determining awards in the process of economic rights protection. Detailed theoretical analysis of the international law cooperation of states on valuation of property for damage compensation made it possible to summarize the results in the theory and practice of international law. The research is focused on determination the amount of damages by international courts (arbitral tribunals) carried out under expropriation claims in the framework based on international investment or human rights treaty and interpretations of the international law valuation standards prescribed in treaty provisions. In cases of gaps, where no treaty remedy is available, customary international law and diplomatic protection still play an essential role in protecting property rights of foreigners and own citizens. As stated in the Factory at Chorzów Case, valuation standards under customary international law are based on principle that reparation is carried out by payment of a sum «corresponding to the value which a restitution in kind would bear». International arbitration practice confirms that most sources of international law require a compensation equivalent to the fair market value of the investment expropriated (damaged property). International judicial bodies, considering claims for expropriation, act within the framework of investment or other international treaties and interpret the relevant treaty provisions, applying them to the matter in question. It is mentioned, that legal gaps of customary international law on the valuation matter can be filled with treaty provisions that are specifically relevant to compensation for taking property and settling of valuation standards. Valuation object for the calculation of compensation in international law should include all economic consequences, caused by internationally wrongful acts of states, excluding economic damage that was covered by restitution or was lawful in the framework of international treaties. This is the basis for proposed definition of «property» for valuation purposes as an object of the international law regime with economic value, the rights to which are protected under international law. The study considers standards for determining the amount of compensation for expropriations in international law and explains the issues of the valuation date selection in connection with lawful and unlawful takings of property. It is noted that all valuations must be set on a particular date in order to emplace property and marketcondition at a certain time. It has been shown that international judicial bodies employ a variety of methodologies to determine value of property and corroborate the reliability of their valuation results. It is stressed that awarding losses suffered is more straightforward and less controversial than awarding lost profits. The dissertation addresses fundamental legal aspects of valuation of lost profits. The study found out that there are three internationally defined valuation approaches: the comparison approach, the income approach and the cost approach. The comparison approach is the most widely-used and accepted in international arbitration practice. The dissertation concentrates on legal gaps regarding the application aspects of damages calculation in international arbitration. It discusses a framework where international valuation standards of international non-governmental organizations are given legal weight and serve as guidelines for the calculation of awards. Special attention is paid to Directive of European Union with provisions that valuation standards of states should take into account internationally recognisedvaluation standards, in particular those developed by the International Valuation Standards Committee, the European Group of Valuers' Associations or the Royal Institution of Chartered Surveyors. Member states of European Union admitted valuation standards of international non-governmental organizations as reliable standards for the credit purposes after the financial crisis, which has shown that irresponsible behaviour by market participants can undermine the foundations of the financial system leading to potentially severe social and economic consequences. Considerations have been given to cooperation aspects between Ukraine and World Bank in the field of implementation of international valuation standards to national law with propositions that ensure requirements of international valuation standards and international property protection standards for taxation matters. Key words: economic rights protection, compensation, measure of compensation, fair market value, value of investment, valuation date, valuationstandards, unlawful expropriation, lawful expropriation

Дисертація є першим комплексним дослідженням, присвяченим історії колекцій китайського фарфору в музеях України, розробленню критеріїв атрибуції, реатрибуції та ідентифікації творів китайської порцеляни, аналізу пам’яток із Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (НММБВХ) та Одеського музею західного та східного мистецтва (ОМЗСМ).З’ясовано, що фарфорові вироби в Китаї побутували як експортні товари, ритуальні предмети, побутовий посуд, елементи декору приміщень, начиння чайної церемонії й наборів для каліграфії, а також як коштовні мистецькі витвори та об’єкти колекціонування.Висвітлено історію побутування китайської порцеляни в Ірані, Західній Європі й Україні. Наведено спільні та відмінні риси щодо сприйняття і використання китайських керамічних виробів на цих землях, визначено способи їх демонстрації в приміщеннях іранських, західноєвропейських та українських помешкань. Прослідковано історію музеєфікації китайської кераміки, що розпочалася з «кабінетів дивовиж», кунсткамер, «порцелянових» кімнат і «лакових» кабінетів, а також пов’язана з дизайном інтер’єрів.Досліджено історію синології в Україні та низку праць українських науковців, у яких згадується китайська кераміка. Відзначено роль приватних колекціонерів ХІХ–ХХ ст. та їх просвітницьку місію у формуванні майбутніх вітчизняних колекцій китайського мистецтва та фарфору.На прикладі НММБВХ запропоновано чотири етапи в історії вивчення й експонування китайської кераміки в Україні: перший етап – межа ХІХ – початок ХХ ст.; другий – 1920-ті – 1950-ті роки; третій – 1950-ті – 1990-ті роки; четвертий – 1990-ті – 2020-ті рр. Така періодизація дозволяє поетапно висвітлити специфіку сприйняття китайських керамічних виробів й способи їх демонстрації в просторах українських приватних помешкань та музейних приміщень.Досліджено обліково-довідкові й інвентаризаційні документи, завдяки яким встановлено дані щодо походження творів китайської кераміки із зібрання НММБВХ. У результаті наукової розвідки збірку китайського фарфору в цьому музеї поділено на три групи, залежно від джерел надходження пам’яток: 1) твори, придбані фундаторами музею Богданом та Варварою Ханенками; 2) речі, подаровані колекціонерами та приватними особами або викуплені в них; 3) предмети, передані з інших музеїв.З’ясовано, що зібрання східного мистецтва ОМЗСМ здебільшого створене на основі переданих з інших музеїв експонатів, а також тих, які надійшли з приватних збірок Одеси в 1920–1930 рр.До наукового обігу введено власні імена, назви, терміни та поняття (понад 100 позицій), що стосуються китайської культури, мистецтва та кераміки. Для позначень форм, колірних гам, декору китайської кераміки та інших дотичних понять запропоновано вживати автентичні китайські назви.Узагальнено досвід наукових розробок українських і зарубіжних учених у галузі китайського мистецтва та фарфору. На основі цих праць охарактеризовано історію та художні особливості китайського фарфору Мін і Цін у контексті політичної та культурної ситуації в Китаї.Розкрито дискусійні питання, пов’язані з використанням низки термінів «фарфор», «порцеляна», «шинуазрі», «оксиденталізм», «європенері», «джонґвофен», «оригінал», «копія», «підробка».Висвітлено основні підходи й особливості дослідження й атрибуції пам’яток китайського фарфору. Акцентовано, що ідентифікація творів китайської кераміки полягає у зіставленні предмета, який досліджується, з аналогом, визнаним автентичним, достовірним зразком, та виявленні ознак спорідненості між ними. Зазначено, що атрибуція китайських керамічних виробів містить багато аспектів, серед яких: встановлення походження предмета та урахування попередніх досліджень; візуальний аналіз виробу з увагою до марок та інших позначок; визначення форми посудини, технології виготовлення, колірної гами шклива або розпису; з’ясування призначення предмета; встановлення зв’язку з певним середовищем, епохою; характеристика розпису, опис сюжету зображень, іконографії та символіки образів. Запропоновано комплекс ознак, за якими зручно класифікувати й систематизувати вироби китайського фарфору: за часом створення (доба, період правління певного імператора, дата створення предмета); за місцем створення; за матеріалом (кераміка, кам’яна кераміка, фаянс, порцеляна); за формою посудин; за технологією виготовлення декору та колірною гамою; за наявністю додаткового декору; за соціокультурним призначенням (культова, ритуальна, ужиткова, декоративна кераміка) та сферою побутування (для імператорського двору, для представників інших верств населення, або на експорт); за функціональним призначенням (чайники, чаші, тарілки). Наступним є аналіз малюнків на фарфорі (опис сюжету розпису, визначення іконографії персонажів, символіки зображень).Здійснено атрибуцію або реатрибуцію понад шістдесяти предметів китайської порцеляни.^UThis thesis paper is the first comprehensive study dedicated to the history of collections of Chinese porcelain in museums of Ukraine, development of the criteria of attribution and reattribution, and identification of works of Chinese porcelain, the analysis of artifacts from The Bohdan and Varvara Khanenko National Museum of Arts and The Odesa Museum of Western and Eastern Art collections.It has been studied that porcelain items in China were used as goods and export products, ritual objects, household utensils, interior decoration elements, components of tea ceremony and calligraphy sets, as well as valuable art pieces and collectible objects.Common and distinctive features regarding the perception and use of Chinese ceramics in Iran, Western Europe and Ukraine have been provided. Moreover, the history of the museification of Chinese ceramics, which began with ‘rooms of wonders’, kunstkammers, ‘porcelain’ and ‘lacquer’ rooms has been clarified.The history of Chinese Studies in Ukraine and papers of Ukrainian scientists, which mention Chinese ceramics, have been studied. The role of private collectors of the 19th–20th centuries and their educational mission in the formation of future domestic collections of Chinese art and porcelain has been noted.Using the Khanenko Museum collection as an example, it has been suggested to divide the history of the study and exhibition of Chinese ceramics in Ukraine into four stages: the late 19th – the early 20th century; 1920s–1950s; 1950s–1990s; 1990s–2020s. This periodization makes it possible to gradually highlight the specifics of the perception of Chinese ceramics and the ways of their demonstration within Ukrainian private homes and museums.The accounting and reference and inventory documents have been studied, which helped to find out the data on the origin of most of the works of Chinese ceramics from the Khanenko Museum collection. Having conducted a scientific research, Chinese porcelain collection in this museum is conditionally divided into three groups depending on the sources of receipt of art objects: 1) art pieces purchased by Bohdan and Varvara Khanenko’s; 2) objects donated or sold by collectors and private individuals; 3) items transferred from other museums.It has been found that The Odesa Museum of Western and Eastern Art oriental collection was to the greater extend created on the basis of exhibits transferred from other museums, as well as those that came from private collections of Odessa in 1920s–1930s.Proper names, titles, terms and concepts (more than 100 items) associated with Chinese culture and ceramics have been introduced into scientific circulation. It has been suggested to use authentic Chinese names for designations of forms, color schemes, ceramics decor and other related concepts.The experience of scientific developments of Ukrainian and foreign scientists in the field of Chinese art and ceramics has been summarized. On the basis of these papers, the history and artistic features of Ming and Qing Chinese porcelain has been characterized in the context of the political and cultural situation in China.The main discussion terms related to the topic of the study, including: ‘porcelain’, ‘Chinoiserie’, ‘Occidentalism’, ‘Européenerie’, ‘zhongwofen’, ‘original’, ‘copy’, ‘counterfeit’ has been revealed.The key approaches and features of the study and attribution of Chinese porcelain artifacts have been considered. It has been accented that the identification of art pieces of Chinese ceramics consists of comparing the studied object with an analogue recognized as an authentic, reliable sample, and identifying signs of kinship between them. It has been noted that the attribution of Chinese porcelain includes many aspects: establishing the origin of the object and taking into account previous studies; visual analysis of the art piece paying attention to marks and other signs; determination the shape of the vessel, the manufacturing technology, the color of the glaze or painting; finding out the intended use of the object; description of painting and themes of images, iconography and symbolism of images.A set of features, which helps to classify and systematize products of Chinese porcelain, has been suggested: by the time and place of creation; by material (ceramics, stoneware, porcelain); by the shape of the vessels; by the decor production technology, color scheme and additional decor; by the socio-cultural purpose (cult, ritual, utility, decorative ceramics) and sphere of life (for the imperial court, for the domestic market or for export); by functional purpose (kettles, bowls, plates). The further step is the analysis of the drawings on porcelain.A visual study, attribution or reattribution of more than sixty objects of Chinese porcelain has been conducted.