Проведено комплексне дослідження процесів утворення, послідовного та планомірного реформування Збройних сил Директорії УНР за умов ведення бойових дій, висвітлено історію їх розвитку. Визначено роль зовнішньополітичних чинників у формуванні військово-політичного курсу напередодні та в період приходу до влади Директорії УНР. Висвітлено передумови й особливості формування військової політики Директорії та процес створення Дієвої армії УНР. Наведено загальну характеристику Дієвої армії УНР: організацію командної вертикалі, формування старшинського складу, структуру та реорганізаційні процеси. Проаналізовано найбільш дискусійні аспекти, пов'язані з явищем "отаманії" у період Директорії УНР, з'ясовано причини їх виникнення та вплив на наслідки національно-визвольних змагань 1917 - 1921 рр. Досліджено бойові дії армії УНР й Української Галицької Армії (УГА) проти військ більшовицької Росії та Добрармії генерала Денікіна у 1919 р. Висвітлено участь Збройних сил УНР на завершальному етапі боротьби за державну незалежність України. Розглянуто наслідки переходу УГА на бік Денікіна. Проаналізовано процес реорганізації армії УНР після підписання Варшавського договору 22 квітня 1920 р. та Військової конвенції 24 квітня 1920 р., а також за умов польсько-більшовицької війни.

  Скачати повний текст

Досліджено інтеграційний аспект міждержавного співробітництва Республіки Білорусь і Російської Федерації. Проаналізовано основні зовнішні та внутрішні чинники, а також передумови інтеграційного процесу двох слов'янських держав. Висвітлено теоретичні засади інтеграційних процесів. Проаналізовано особливості, що характеризують інтеграційну складову пострадянського простору, зокрема, висвітлено перспективи існування організації СНД. Оцінено геополітичний потенціал Республіки Білорусь у контексті інтеграції з Російською Федерацією. Проаналізовано трансформацію концептуальних підходів щодо зовнішньої політики Білорусі. Систематизовано основні етапи інтеграції двох держав. Розглянуто основні галузі співпраці Білорусі та Росії. Розглянуто основні проблемні питання побудови Союзної держави Росії та Білорусі, проаналізовано перспективи формування їх політичного союзу. Аргументовано, що модель побудови Союзної держави Росії та Білорусі суттєво відрізняється від багатьох інших регіональних інтеграційних об'єднань, зокрема, Європейського Союзу. Проаналізовано проблемні питання, які заважають перейти інтеграційному процесу на новий якісний рівень (неузгодженість щодо інтеграційної моделі союзної держави (федерація або конфедерація), відсутність спільної зовнішньої політики та валютного режиму). Доведено, що ефективний поступальний розвиток білорусько-російської інтеграції у різних її галузях безпосередньо залежить від вирішення політично-правових питань, які відповідатимуть новим вимогам і реаліям сучасного світу.

  Скачати повний текст

З застосуванням нових концептуальних підходів в історичному контексті досліджено створення нової системи безпеки на європейському континенті. Узагальнено та проаналізовано концептуально-правові та практичні аспекти внеску Північноатлантичного альянсу як військово-політичної організації у формування надійних механізмів гарантування міжнародного миру та безпеки після радикальних змін в євроатлантичному геостратегічному середовищі. Комплексно досліджено досягнення у реалізації стратегії євроатлантичної інтеграції України. Проаналізовано наявні прорахунки, які заважають ефективному здійсненню обраного зовнішньополітичного курсу держави. Розглянуто історіографію проблеми створення системи гарантії національної безпеки держави шляхом цілісного розгляду динаміки реалізації політики України у сфері захисту національних інтересів. Доведено необхідність формування такої системи з урахуванням міжнародних факторів.

  Скачати повний текст

З застосуванням нових концептуальних підходів вивчено певні питання щодо трансформації оборонно-промислового комплексу (ОПК) держави. На підставі аналізу документів і матеріалів, наукових праць і різноманітних матеріалів узагальнено та проаналізовано питання трансформації та модернізації оборонно-промислового комплексу країн Центрально-Східної Європи після розвалу Організації Варшавського Договору та перманентного реформування оборонної галузі промисловості незалежних країн, які виникли на теренах колишнього Радянського Союзу. Проаналізовано соціально-економічні, бюджетно-фінансові, зовнішньо- та внутрішньополітичі фактори, які вплинули на військово-політичне керівництво цих країн на прийняття рішення проводити реформування військового сектору економіки. Визначено характерні особливості стратегії розвитку сучасного оборонного сектору промисловості та можливості використання зарубіжного досвіду у перебудові українського ОПК. Показано напрями майбутнього розвитку українського військового сектору економіки у контексті захисту національних інтересів України.

  Скачати повний текст

Проаналізовано "онтологічну диференцію" Гайдеггера як апофатико-теологічний мотив мислення та з'ясовано, що сучасні спроби "подолання" метафізичного протистояння "першого сущого" наявному є або власним етапом метафізики (у завданні "демаркації" позитивізму), або прихованим наслідуванням гайдеггерівського онтологічного зразка (у понятті "розрізняння" постмодернізму). Виявлено, що в історії філософії мотивуючим актуалізацію і подальший характер інтерпретації феномена мови є саме спосіб розрізнення буття та сущого: він обгрунтовує прирівнювання мови до засобу у метафізиці та подійне ототожнення мови й буття у Гайдеггера. Виявлено суперечливу єдність основних (часово-місцевих) концептів філософування Гайдеггера "ось" (Da) і "подія" (Ereigis) та спростовано відоме протиставлення двох його варіантів, "раннього" і "пізнього". Через зіставлення чинності у понятті "четвериці" (Geviert) Гайдеггера та у візуальному аналізі сущого Арістотеля з'ясовано радикальний поворот Гайдеггера у розумінні причиновості. Доведено, що поширена у філософіях "лінгвістичного повороту" тематизація мови, яка відбувається поза опитуванням місця та часу, є не онтологічною, а декларованою спекулятивно. Здійснено інтегруючий аналіз стосовно вчення Гайдеггера про мову шляхом осмислення зв'язку мови та відповідно до суб'єкта, людини як animal rationale, буття, часу, речей, місця, внаслідок чого виведено низку онтологічних положень про підстави тотожності мови та буття, специфіку вказівного визначення сущого словом, вторинність проти слова людського воління, чуттєвості та розсудливості, необхідність перетворення мотивуючої мислення "онтологічної диференції" Гайдеггера про розрізнення буття та слова.

  Скачати повний текст

На матеріалі української еміграційної лірики (1945-1990) розглянуто проблеми еволюції її художньої семантики,природи і зміни стильових систем, простежується втілення ментальних і етнічних архетипів, семіозису. Дослідник використовує ідеї лінгвістики, семіотики, теорії етносу, вперше вводить у науковий обіг матеріали варшавських архівів Д. Донцова, Нових Актів, Музею літератури ім. А. Міцкевича, а також архівів Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, МВС та СБУ.

  Скачати повний текст

З використанням архівних матеріалів, відомих і малодоступних джерел системно досліджено творчість Є.Маланюка як модель міжкультурної художньої комунікації, зокрема, у порівняльно-типологічних зв'язках з українською та польською літературами. Висвітлено питання атрибуції польських перекладів вірша "Warszawa" Є.Маланюка. Проаналізовано вплив його історіософської концепції на творчість Ю.Лободовського, функціонування "еллінського комплексу" на тлі інших моделей культури (російського скіфства, польського сарматизму). Вивчено "польську" спадщину Є.Маланюка і "варшавську" Ю.Тувіма, з'ясовано схожість і відмінність ідейно-тематичного, сюжетно-композиційного: жанрово-стилістичного рівнів поезії Є.Маланюка у порівнянні з творчістю Ю.Тувіма, Ю.Лободовського. Розглянуто рецепцію творчості Є.Маланюка в українсько-польській періодиці, установлено особливості архетипу міста Варшави у Є.Маланюка, Ю.Тувіма та Є.Стемповського.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості становлення громадянського суспільства у Чехословаччині періоду "Празької весни". З'ясовано передумови та фактори демократизації, вплив партійно-державних і громадських інститутів на суспільно-політичне життя держави. Охарактеризовано значення свободи слова та роботи засобів масової інформації у зростанні суспільної активності громадян. Обгрунтовано вагоме місце в утвердженні громадянського суспільства соціальних рухів інтелігенції, робітників, студентів. Проаналізовано особливості утвердження та форми суспільної активності у Словаччині, активізацію національних меншин і конфесій, прояви громадянського суспільства за умов окупації держави військами країн Організації Варшавського Договору.

  Скачати повний текст

З використанням значної кількості джерел розкрито вплив подій 1968 р. у Чехословаччині на українське суспільство, висвітлено реакцію на них різних верств населення України. Особливу увагу приділено агітаційно-пропагандистській роботі органів політичного керівництва щодо формування громадської думки, спрямованої на підтримку зовнішньополітичного курсу ЦК КПРС. Розкрито основні канали проникнення та розповсюдження в регіонах України об'єктивної інформації про позицію лідерів та ідеологів "Празької весни", характер проголошених реформ, акції країн Варшавського договору. Проаналізовано архівно-слідчі справи громадян, звинувачених у "антирадянському" трактуванні чехословацьких подій. Розглянуто взаємозв'язок релігійних процесів в Україні та Чехословаччині.

  Скачати повний текст

З використанням структурного, ультраструктурного, гістохімічного та морфометричного аналізу біоптатів слизової оболонки шлунка (СОШ) встановлено, що розвиток патологічного процесу у разі хронічного хелікобактерного гастриту (ХХГ) значною мірою залежить від того, в якому віці організм зазнав дії "чорнобильських чинників". Виявлено, що структурні перебудови в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) різного віку, хворих на ХХГ, не ідентичні в різних вікових групах УЛНА, а також у коректних нозологічних вікових групах порівняння. Обговорено прогностичне значення виявлених порушень регенерації (взаємовідношень проліферації, диференціації, елімінації) щодо канцерогенезу. Статистично виявлено слабкий непрямий кореляційний зв'язок між віком УЛНА та ступенем інфільтрації мононуклеарами власної пластинки СОШ антрального відділу та активністю хронічного запалення у разі ХХГ у тому ж відділі. Зазначено, що такий кореляційний зв'язок є між віком УЛНА та ступенем активності ХХГ у фундальному відділі, а також між віком УЛНА та ступенем обсіменніння СОШ антрального відділу.

  Скачати повний текст

Досліджено львівсько-варшавську школу (ЛВШ) як найважливішу філософську формацію ХХ ст. Проаналізовано феномен та перспективу школи К. Твардовського, яка враховує полікультурність Львова як колиски школи; праці українських учнів К. Твардовського та їх внесок в історію школи. Обгрунтовано ствердження належності ряду передових представників української філософської науки (УФН) довоєнної Галичини до традиції львівської філософської школи, яка заповнює суттєву прогалину в дослідженнях взаємовпливів УФН першої третини ХХ ст. та ЛВШ, розширює перспективу ЛВШ як полікультурної інтелектуальної формації.

  Скачати повний текст

Здійснено об'єктивний військово-історичний аналіз витоків, ходу та наслідків "холодної війни", однієї з найдраматичніших сторінок в історії ХХ ст., спростовано фальсифікації, тенденційні спотворення, які мали місце у минулому, зокрема, у добу існування СРСР. Розкрито головні аспекти даної війни - політичний, військовий, ідеологічний. Головну увагу приділено витокам, наслідкам протистояння СРСР і США, двох очолюваних ними могутніх військово-політичних блоків - НАТО та Організації Варшавського Договору, зокрема, протистояння у розбудові ракетно-термоядерного потенціалу, "психологічній війні". Проаналізовано нове розташування політичних, військових сил у Європі та світі в цілому після розпаду СРСР, припинення діяльності Організації Варшавського Договору, зростаючої ролі США, НАТО, Росії у створенні надійної системи міжнародної безпеки, успішної ліквідації проявів міжнародного тероризму.

  Скачати повний текст

У дисертації комплексно досліджено церковно-інституційні трансформації українського православ'я в роки Другої світовоївійни. На основі поєднання еклезіальних і світських підходів проаналізовано причини реорганізації Православної Церкви вГенерал-губернаторстві та з'ясовано обставини висвяти єпископів-українців Іларіона Огієнка й Палладія Видибіди-Руденка.Розглянуто тенденції розвитку Холмсько-Підляської єпархії й архипастирську діяльність владики Іларіона. З'ясовано чинники танаслідки юрисдикційно-канонічних трансформацій Православної Церкви на Волині впродовж 1939–1941 рр. Висвітлено причини,перебіг і наслідки Почаївського Собору єпископів 1941 р. Досліджено обставини інституалізації Автономної Православної Церкви в райхскомісаріаті «Україна» та її функціонування впродовж 1942–1944 рр. Охарактеризовано чинники та наслідки організаціїАдміністратури Варшавської Митрополії в окупованій Україні на чолі з владикою Полікарпом Сікорським. Досліджено значенняКиївського Собору 1942 р. і розвиток УАПЦ на Сході України. Розглянуто детермінанти інституційного розколу православ'яй досліджено характер міжцерковних відносини в умовах нацистського окупаційного режиму. Проаналізовано обставинипроведення, ключові рішення й наслідки Варшавського Собору єпископів УАПЦ 1944 р.^UThe dissertation provides the results of the complex research of the church and institutional transformations of the Ukrainian Orthodoxyfrom 1939 till 1944. During the Second World War, on the territory of Kholm region and Pidliashia, there was a Ukrainian national-cultural andspiritual revival, a significant component of which was the national-church movement for Ukrainization / de-Muscovite of the Orthodox Church.The Sovietization of the western Ukrainian regions was accompanied by intensive and varied agitation and propaganda work and at the sametime repressive measures against the clergy. At that time, the process of Ukrainization and democratization of Orthodoxy in Volhynia wasinterrupted, when the Soviet leadership began testing a fundamentally new model of the relationship between the government and the Church.The leitmotif of the German religious policy, based on the imperial principle of “divide and rule”, was the focus on the split of UkrainianOrthodoxy and the neutralization of the national patriotic movement.The Orthodox Volhynia that had a significant human resource among the clergy became a kind of church Piedmont in the process of revival ofreligious life in the East. The main factors of the German government's more sympathetic attitude towards AOC were the loyalty, controllability and anti-Soviet position of its leaders, clear and consistent distancing from any political activity and national movement, predominantly negative reaction to the unification of the Churches. In 1943, according to rough estimates, the AOC counted with more than 2,500 parishes. It denied the right of the Metropolitan of Warsaw to interfere in Ukrainian church affairs and expected the recognition of its autocephaly from the ROC and other local Churches.The proponents and promoters of the church-independent vision hoped the autocephalous idea to be supported by the mass of Orthodoxbelievers, but they were divided into supporters of religious traditionalism and modernism. The UAOC can be considered a self-sufficient ecclesial body with its own Council of Bishops and the administrator, Metropolitan Polikarp Sikorskyi. Maintaining contact with the Metropolitan of Warsaw made it possible to preserve through it the canonical communication with world Orthodoxy. Autocephaly, which was never officially proclaimed, was seen by the leaders of the national church movement as an instrument of de-imperialization and spiritual liberation of the Ukrainian people. The death of Metropolitan Oleksii Hromadskyi marked a turning point in the development of the Orthodox Church both in Volhyniaand in occupied Ukraine and intensified the transition of a number of autonomous parishes and the Derman Monastery to the Rivne-KremenetsEparchy of the Ukrainian Autocephalous Orthodox Church which since then included over 200 parishes. At the same time, the struggle betweenOrthodox jurisdictions developed into a latent phase and continued at a lower parish level. It is worth noting that a part of clergy belonging toboth trends tried to avoid the implementation of orders of the occupying regime, participated in the rescue of the Jewish population, performedchaplaincy duties in the structures of the Ukrainian Insurgent Army.Warsaw Council of UAOC Bishops of 1944 stinted itself with half-hearted decisions concerning its canonical status and postponed its settlement until the end of the war. A part of the participants of the Council tried to confer Metropolitan Dionisii with the title of Honorary Patriarch, however, this was prevented by the German invaders. The canonical and jurisdictional dependence of both Orthodox orientations on foreign centres – Warsaw and Moscow – contributed to the complication of church life in Ukraine, created one of the significant obstacles to their unification, prevented the emergence of a powerful spiritual leader who would be able to head the united Church. The restoration of Soviet power in Ukraine led to the destruction of the UAOC and APC and incorporation of their institutional structures into the Moscow Patriarchate.

Дослідження за темою дисертації виконувалось протягом 2017–2021 рр., в межах наукової теми 16КФ046-06 «Актуальні проблеми історії країн Центральної та Південно-Східної Європи» на кафедрі історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка та входить до наукових планів кафедри.Дисертація присвячена дослідженню кордону між Республікою Польща та Українською Соціалістичною Радянською Республікою (УСРР, з 1937 р. – УРСР), як чинника політичної ескалації та нелегальних міграційних процесів між польською та радянською державами під час його концептуального творення (теоретичного обґрунтування польськими інтелектуалами), практичної делімітації та демаркування, власне в контексті функціонування. Предмет дисертаційного дослідження становлять нелегальні міграції на державному кордоні радянської України (з 1922 р. у складі СРСР) з Польщею в 20–30-х рр. ХХ ст. Означена проблема незаконної міграції чи переміщення товарів через державний кордон має цінне наукове, дидактичне та методологічне значення, оскільки дозволяє знайти причини, які спричинили не лише створення та двадцятирічне існування міжвоєнної Польщі, але й стали поворотним пунктом в історії модерних українсько-польських та польсько-російських відносин. До сьогодні територіальні стереотипи ІІ Речі Посполитої, а зокрема її східного кордону («ризького кордону» у польській історіографії), залишаються актуальними, впливаючи на самоідентифікацію населення регіону.Під час роботи над дисертацією було проаналізовано історіографію та доступну джерельну базу теми нелегальної міграції на польсько-радянському кордоні, здійснено методологічні студії для визначення дефінітивного ряду теми дослідження. У дисертації використані архівні джерела, з фондів Архіву актів нових, Національного цифрового архіву, Центрального військового архіву та Архіву прикордонних служб Республіки Польща, Електронної бібліотеки Центрального розвідувального управління США, ресурсів Національної бібліотеки Республіки Польща та бібліотек Варшавського, Ягелонського університетів, Університету імені Марії Кюрі-Склодовської та Гуманітарно-природничого університету ім. Яна Длугоша (Республіка Польща). Серед українських архівів опрацьовано фонди Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВО), Центрального державного архіву громадських об'єднань (ЦДАГО), Центрального державного історичного архіву (ЦДІАК), Галузевого державного архіву Служби безпеки України (ГДА СБУ), Центрального державного історичного архіву у Львові (ЦДІАЛ), обласних архівів у Тернополі, Хмельницькому, Вінниці, Луцьку, Житомирі та Рівному, бібліотек університетів Києва, Львова, Тернополя, Кам'янця-Подільського.^UResearch on the topic of the dissertation was performed during 2017-2021, within the scientific topic 16KF046-06 “Actual problems of the history of Central and South-Eastern Europe” at the Department of Central and Eastern European History, Faculty of History, Taras Shevchenko National University of Kyiv and is part of scientific plans of the department.The dissertation is devoted to the study of the border between the Republic of Poland and the Ukrainian Socialist Soviet Republic (since 1937 – Ukrainian Soviet Socialist Republic, UkrSSR) as a factor of political escalation and illegal migration processes between the Republic of Poland and the Soviet state during its conceptual creation (theoretical substantiation), delimitation and demarcation, actually in the context of functioning. The dissertation research subject is illegal migration on the state border of the Soviet states (Bolshevik republics of Russia, Ukraine, and Belarus, united in the USSR in 1922) with Poland in the 1920s and 1930s. This illegal migration or movement of goods across the state border has valuable scientific, didactic, and methodological significance. It allows us to find the reasons that led to the creation and twenty years of interwar Poland. Illegal migration also became a turning point in the history of modern Ukrainian-Polish and Polish-Russian relations. To this day, the Second Rzeczpospolita's territorial stereotypes, particularly its eastern border (the “Riga border” in Polish historiography), remain relevant, influencing the self-identification of the region's population.The dissertation analyzed the historiography and available source base of illegal migration on the Polish-Soviet border, and methodological studies werecarried out to determine the research topic's definitive series. The dissertation uses archival sources from the funds of the Archive of New Acts (AAN), the National Digital Archive (NAC), the Central Military Archive (CAW) and the Archive of Border Services of the Republic of Poland (ASG), the Electronic Library of the US Central Intelligence Agency, resources of the National Library of the Republic of Poland and Warsaw, Jagiellonian University and Maria Curie-Skłodowska University and the Jan Dlugosz University in Czestochowa (Republic of Poland). Among the Ukrainian archives, the funds of the Central State Archive of Higher Authorities and Administration of Ukraine (CDAVO), the Central State Archive of Public Associations (CDAHO), the Central State Historical Archive (CDIAC), the Sectoral State Archive of the Security Service of Ukraine historical archives in Lviv (CDIAL), regional archives in Ternopil, Khmelnytsky, Vinnytsia, Lutsk, Zhytomyr and Rivne, libraries of the universities of Kyiv, Lviv, Ternopil, Kamianets-Podilskyi.

У дисертації досліджено становлення та розвиток адміністративного судочинства в Польщі у період з XVII ст. до 2003 р. Виявлено, що процес формування адміністративної юстиції Польщі мав еволюційний характер. Висвітлено стан розробленості теми, її джерельну базу та методологічну основу. Проаналізовано суб’єктів і первинні форми вирішення публічно-правових спорів у період Речі Посполитої. З’ясовано, що органи та посадові особи, компетентні у згаданих справах, були деконцентровані та розпорошені на різних шаблях судової та управлінської ієрархій. Проаналізовано формування та функціонування французької моделі адміністративного судівництва у Варшавському князівстві (1807-1815 рр.) та Польському царстві (з 1815 р. по 1867 р.). Досліджено причини, передумови й особливості формування системи адміністративного судочинства відродженої Польщі. Найвищий адміністративний трибунал у Варшаві становив центральний елемент системи адміністративної юстиції у міжвоєнний період Республіки Польща. Встановлено, що рівень визначеності правового статусу суддів Найвищого адміністративного трибуналу спочатку був низьким з огляду на непридатність колишньої нормативно-правової бази та повільне формування нового законодавства. Охарактеризовано порядок здійснення адміністративного судочинства у міжвоєнній Польщі. Аргументовано, що в соціалістичний період історії польського права відбувся регрес у розвитку адміністративного судівництва. Висвітлено утворення та діяльність Головного адміністративного суду Польщі. Заміна соціалістичного ладу в Польщі курсом на європейську демократію у 1989 р. зумовили розширення компетенції Головного адміністративного суду та зростання його активності щодо розгляду справ. На підставі проаналізованого досвіду становлення та розвитку адміністративного судочинства в Польщі запропоновано шляхи та можливості вдосконалення стану чинного законодавства України. Польський досвід адміністративного судочинства підтверджує тезу про те, що якість суддівського корпусу досягається не високими вимогами до кандидатів, а саме належним виконанням їхнього відбору. Важливим чинником розвитку адміністративної юстиції Польщі впродовж історії було те, що значна кількість суддів мали не тільки практичний, але й науковий досвід. Рекомендовано віднести функцію притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів адміністративних судів до компетенції суддів. Це дозволило б посилити та гарантувати незалежність суддівського корпусу. Компетентними у таких справах могли б стати дисциплінарні колегії, створені органами суддівського самоврядування.^UThe dissertation examines the formation and development of administrative justice in Poland in the period from the 17th century. until 2003. It was revealed that the process of formation of administrative justice in Poland had an evolutionary character. The state of development of the topic, its source base and methodological base are highlighted basis Subjects and primary forms of solving public-legal disputes during the period of the Polish-Lithuanian Commonwealth. It was found that authorities and officials persons competent in the mentioned cases were decentralized and dispersed on different sabers of judicial and administrative hierarchies. The formation and functioning of the French model is analyzed of the administrative judiciary in the Warsaw Principality (1807-1815) and to the Kingdom of Poland (from 1815 to 1867). The reasons, prerequisites, and features of the formation of the system of administrative justice in the revived Poland have been studied. The highest administrative tribunal in Warsaw was the central element of the system of administrative justice in the interwar period of the Republic of Poland. It was established that the level of certainty of the legal status of judges of the Supreme Administrative Tribunal was initially low due to the unsuitability of the former legal framework and slow formation new legislation. The procedure for conducting administrative proceedings in interwar Poland is characterized. It is argued that during the socialist period of the history of Polish law, there was a regression in the development of administrative justice. The formation and activity of the Main Administrative Court of Poland is covered. Replacing the socialist system in Poland with a European course democracy in 1989 was determined by the expansion of the competence of the Chief of the administrative court and the growth of its activity regarding the consideration of cases. Based on the analyzed experience of formation and development ways and means of administrative proceedings in Poland are proposed opportunities to improve the current legislation of Ukraine. Polish the experience of administrative proceedings confirms the thesis that quality the judicial corps is achieved not by high requirements for candidates, but precisely by the proper execution of their selection. An important factor of development of administrative justice in Poland throughout history was something that is significant number of judges had not only practical, but also scientific experience. It is recommended to attribute the attraction function to the disciplinary function responsibility of judges of administrative courts to the competence of judges. It would make it possible to strengthen and guarantee the independence of the judiciary. Disciplinary boards could become competent in such cases, created by bodies of judicial self-government.