Аналізується комплекс аспектів антикатолицької політики радянської держави періоду 20-30-х років XX ст. Досліджується специфіка реалізації засад одержавленого атеїзму стосовно Римо-католицької церкви (РКЦ) на терені підрадянської України. Розкривається роль партійно-державного апарату і спецслужб у здійсненні антикатолицьких заходів. Висвітлюються проблеми національної ідентифікації католиків. Прослідковується залежність ставлення держави до РКЦ від процесів формування тоталітарного режиму.

  Скачати повний текст

Вперше у сучасній вітчизняній історіографії системно вивчено політику радянської влади щодо Російської православної церкви в Криму в 1917 - 1941 рр. На підставі дослідження значної кількості історичних джерел, частина з яких уперше введена до наукового обігу, визначено й охарактеризовано основні етапи становлення державно-церковних відносин у даному регіоні. З'ясовано, що в результаті реалізації декрету "Про відокремлення церкви від держави" Російська православна церква в Криму втратила своє значення духовно-культурного осередку регіону, а священослужителі та прихожани зазнали утисків. Доведено неприхований репресивний характер кампанії з вилучення церковних цінностей в Криму, а її наслідки не виправдали очікуваного державою економічного результату, оскільки більшість коштів, одержаних владою за продаж вилученого, витрачалася не за призначенням. Розкрито еволюцію політики радянської влади щодо Російської православної церкви в Криму, розглянуто адміністративні та репресивно-каральні методи її здійснення. Доведено, що ідейно-агітаційна діяльність радянських органів влади в Криму була спрямована на пропаганду та насадження атеїзму, цінностей комунізму, ліквідацію духовності, виразником якої є Російська православна церква.

  Скачати повний текст

Дисертаційне дослідження пропонує комплексний погляд на експлікацію у творчій спадщині українського греко-католицького філософа і богослова Гавриїла Костельника (1886-1948) проблеми секуляризації. Предмет дослідження включає у себе три аспекти: по-перше, розуміння Г. Костельником витоків і змісту процесу секуляризації, по-друге, бачення ним методів протидії секуляризації, по-третє, впливу секуляризації на релігійні погляди самого Костельника. Перший аспект розкривається у ході вивчення Костельникової концепції теоретичних і ментальних витоків процесу секуляризації (насамперед впливу наукового розвитку на поширення атеїзму), бачення Костельником місця політичних ідеологій у системі координат секуляризації, особливостей сприйняття Костельником секуляризуючих вимірів української художньої літератури. Другий аспект – у ході вивчення апологетичної творчості Костельника, його концепції співіснування Церкви і секуляризованої держави, а також бачення контрсекуляристських та екуменічних перспектив українського християнства. Третій аспект присутній при аналізі кожної зі згаданих тем, оскільки й у вивченні витоків та змісту процесу секуляризації, і в баченні методів протидії цьому процесові Костельник демонстрував внутрішню секуляризацію.^UThe thesis research presents compound reference to explication on problem of secularization in the legacy of Ukrainian Greek-Catholic philosopher and theologian Havryiil Kostelnyk (1886-1948). The research subject includes three aspects: first, the way H. Kostelnyk understood origins and meaning of secularization process, second, the manner he perceived methods to counteract secularization, third, how secularization influenced religious beliefs of Kostelnyk himself. The first aspect is clarified when we study concept of theoretical and mental origins of secularization process worked out by Kostelnyk (first of all, how scientific development influences expansion of atheism), the way Kostelnyk placed political ideologies in secularization scheme, features which distinguished Kostelnyk's perception of secularizing factors in Ukrainian literature. Second aspect unfolds within studying apologetic works by Kostelnyk, his concept of co-existence of the Church and secularized state, and vision of anti-secularistic and ecumenical prospects of Ukrainian Christianity. Third aspect pierces each analysis of mentioned topics as Kostelnyk showed inner secularization when we studied origins and meaning of secularization process and how he understood methods to counteract the process.Kostelnyk's intellectual positon resembles the one of Catholic modernism due to particular features, i.e. it's notable for psychologized understanding of religion, attempts to adjust Christian mind-set to achievements of secular sciences, doctrinal relativism, sceptical attitude to Thomistic tradition, criticism for Primacy of the Pope as the one created due to political reasons.Having researched the way Kostelnyk perceived mental origins and demonstration of secularization, we should highlight such concepts as «physicalism», «sense of absence of mystique», «healthy consciousness». Careful heed is paid to controversies in Kostelnyk's understanding how scientific development influences expansion of atheism. The thesis researched distinguished features of the way Kostelnyk perceived ideology of liberalism, communism and nationalism. Of great importance is inconsequence in understanding of nationalism. In the thesis analyses distinguished features of the manner H. Kostelnyk perceived the aspects of Ukrainian literature which at the end of XIX – at the beginning of XX century were deemed as those which threatened Christian religion (in works by T. Shevchenko, I. Franko, V. Vynnychenko).The apologetic works of Kostelnyk were distinguished on the background of contemporary Ukrainian Greek Catholic apologetic literature. Kostelnyk did not pay much attention to the soteriological and ecclesiological aspects of apologetics. First of all, he tried to protect the Christian faith from the challenges of atheism. Under the analysis of H. Kostelnyk's beliefs regarding optimal pattern of relations between the Church and secularized state we found out that Kostelnyk didn't entirely follow Catholic doctrine of that time. We interpret participation of Kostelnyk in events related to spurious Lviv convocation in 1946 considering his ecclesiastic beliefs and his vision of ecumenical and anti-secularistic potential of Ukrainian Christianity. The major factors which influenced shaping of these beliefs became modernist thinking patterns of Kostelnyk, as well as his ambitious nature which he applied to the whole Greek Catholic Galician Metropolitanate. It was modernist and doctrinal relativism and the fact that he believed in messianic significance of Galician Metropolitanate which made Kostelnyk reject Primacy of the Pope and project plans to separate Galician Metropolitanate from Rome.

З'ясовано, що рукописи О. Селівачова, як правило, повніші за публікації, оскільки при підготовці до друку здійснювалися цензурна правка, редакційні скорочення та втручання. Зазначено, що в умовах демократичного суспільства гостро постає необхідність повернення у простір культурного буття сучасної України незаслужено забутих історичних постатей, особливо тоді, коли це зумовлено обставинами тоталітарного минулого, що внесли викривлення в різні форми комеморативних практик.Акцентовано увагу на потужному мистецькому, професійному і духовному потенціалі кільканадцяти поколінь одного роду. Встановлено, що при всій істотності родинної традиції, яка дає дитині, разом зі шкільною освітою, культурний ґрунт, найважливішим є особиста природна схильність, оскільки діти тих самих батьків обирали не завжди ту саму професію чи рід діяльності. І, нарешті, коли рід продовжувався кілька віків (без огляду на характер занять його представників), тільки це вже створювало саму можливість вивчення закономірностей і випадковостей вітчизняної історії та культури крізь генеалогічну призму. Такий підхід завжди переконує живою конкретикою.Спостержена нами своєрідна «зміна віх» у текстах О. Селівачова після 1917 року не зумовлена політичною кон'юнктурою, адже в тогочасному Харкові 1918–1919 рр. влада найдовше належала не більшовикам, а німцям, гетманцям, денікінцям. Ідеться про загальне усвідомлення кінця культури імперського періоду. Імена уявних ідейних союзників, які залучає Селівачов, показують широке коло критиків і класики, й фольклорної традиції, котрі представляють усі напрями культурно-соціологічної думки ХІХ століття. Тут і революціонери-демократи (В. Бєлінський, М. Добролюбов, Д. Писарєв), ліберали (І. Бунін, М. Гершензон, І. Тургенєв), консерватори містичних і слов'янофільських відтінків (М. Гоголь, О. Міллер, В. Соловйов, О. Соболевський), шукачі релігійного відродження (Д. Мережковський, М. Неплюєв, Л. Толстой). При цьому вплив багатьох із них відчувається в текстах молодого харківського вченого.Розглянуто тексти О. Селівачова, які відбивали ідейні суперечності революційної доби щодо ставлення до класики та новітніх форм художньої творчості в аспекті пріоритету естетичних або морально-дидактичних критеріїв. Виявлено, що тексти молодого харківського вченого відображали, якими саме шляхами глорифікація наприкінці XIX ст. фольклорної та поетичної класики швидко змінювалася на початку наступного століття критичним ставленням. І сприяли цьому найрізноманітніші чинники у широкому спектрі від консервативних антипрогресистських ідей – до модерністських і авангардних інтенцій радикального оновлення.Висвітлено питання віри, релігії й атеїзму, богоявлення та богоборства у поезії символістів і зроблено висновок, що ліричні герої розглядуваних О. Ф. Селівачовим авторів у неприйнятті пересічності, банальності – по-новому розвивали сформовані ще раніше ідеї: «поет і натовп», обожнення реальності й обоготворення власної особистості. Молодий учений, попри свою швидше консервативну світоглядну позицію, захоплено вітав ще не визнане всіма сучасниками мистецтво модерністів, передусім як талановите, багате новими формами й смислами художнє явище, сумнівався в справедливості застосовуваного до неї ярлика «декаданс», усвідомлював відсутність прямої відповідності між естетико-художніми преференціями, політичними й релігійними переконаннями.^UIt is found out that O. Selivachov's manuscripts, as a rule, are more completethan publications. This is explained by the fact that censorship, editorialabbreviations and pruning, as well as interposition were embodied during the printingpreparation process. Additionally, it is noted that in democratic societycircumstances, there is an urgent necessity in returning undeservedly forgottenhistorical figures to the cultural life space of modern Ukraine, especially whenit is predetermined by totalitarian past conditions, which distorted various formsof commemorative practices.A special emphasis is placed on the powerful artistic, professional and spiritualpotential of several generations of the same ancestry. It is established that familytradition is important in providing a child not only with school education, but culturalbasis as well. Herewith, along with all this, the most important is personal naturalinclination, because children of the same parents did not always choose the sameprofession or occupation. And finally, when the ancestry lasted for several centuries(regardless of the activity nature of its representatives), only this created theopportunity itself to study the regularities and coincidences of blighty history andculture through the genealogical prism. As a rule, such an approach always convinceswith living concreteness.An observed specific "change of milestones" in O. Selivachov's works since1917 is not conditioned by the political conjuncture, taking into account the fact thatfor the longest time in Kharkiv of those years (1918–1919) the power belonged not tothe bolsheviks, but to the Germans, hetmans, denikinets. This applies to the generalawareness of the culture end of the imperial period. Used by O. Selivachov names ofimaginary ideological allies show a wide range of reviewers of both classic andfolklore traditions, which represent all trends in cultural and sociological thought of8the XIX cent. Among them some prominent figures can be enumerated, such asrevolutionary democrats (V. Bielinskyi, M. Dobroliubov, D. Pysariev), liberals (I.Bunin, M. Hershenzon, I. Turheniev), conservatives of mystical and Slavophileshades (M. Hohol, O. Miller, V. Soloviov, O. Sobolevskyi), researches of religiousrevival (D. Merezhkovskyi, M. Nepliuiev, L. Tolstoi). At the same time, the influenceof many of them is felt in the texts of young Kharkiv scientist.In this study O. Selivachov's texts that reflect ideological contradictions of therevolutionary era in relation to the classic and latest forms of artistic creativity,particularly, in terms of aesthetic or moral didactic criteria priority, are researched. Itis revealed that texts of this young Kharkiv scientist reflect those ways in whichfolklore and poetic classic glorification of late XIX cent. was quickly changing intocritical attitude at the beginning of the next century. All this was facilitated by avariety of factors in a wide range, from conservative anti progressive ideas tomodernist and avant-garde intentions of radical renewal.The issues of faith, religion and atheism, Epiphany and god-fightingin symbolists' poetry are highlighted. According to this, it is concluded thatthe authors' lyrical heroes researched by O. F. Selivachov are characterised by theirmediocrity rejection and banality, in such a way creatively developing previouslyformed ideas in a new way: "a poet and a crowd", reality deification and ownpersonality deliberation. Despite some kind of conservative worldview, the youngscientist enthusiastically welcomed the modernists' art that was not recognised by allcontemporaries, considering it as a talented in rich forms and meanings artisticphenomenon. He doubted the validity of the applied label "decadence", and wasconscious of the lack of a direct correspondence between aesthetic and artisticpreferences, political and religious beliefs.