Проаналізовано евристичні можливості традиційних і новітніх соціально-фіолософських концепцій стосовно суті, особливостей і ролі у новітній історії феномену "мас" з урахуванням чинників, пов'язаних з формуванням постіндустріальної цивілізації, процесом глобалізації, постанням нової інформаційної ери й епохою Postmodern. Акцентовано на можливостях концепції "мережевих суспільств" щодо аналізу особливостей "масовості", які мають місце як дієві альянси ("agents invisible") у сучасних суспільствах, віднесених М. Кастельсом до надбань Інформаційної Ери. У порівняльному аспекті проаналізовано класичні концепції Г.Ле Бона, Г. Маркузе, С. Московічі, Х. Ортеги-і-Гассета, В. Райха, Г. Тарда, З. Фройда, К.Г. Юнга, К. Ясперса та концепцій дослідників останніх десятиліть, зокрема, Ж. Бодрійяра, М. Кастельса, М. Мак-Льюена, К. Матсющіти, А. Негрі та М. Хардта, Дж. Нейсбіта, А. Крокера та М. Крокер, Г. Рейнгольда, Е. Тоффлера, Н.К. Хейлз. Розглянуто класичні та посткласичні концепції "мас", а також метаморфози концепту "масовості" у його ретроспективному ракурсі та у перспективному контексті.

  Скачати повний текст

Досліджено формотвірний вплив соціокультурних і художньо-естетичних факторів Гімназії вищих наук і Ніжина на творчу особистість М. Гоголя. Розглянуто основні змістовні домінанти його митецького доробку в контексті ніжинського періоду життя. Реалізація гуманітарних ідей концептуального ядра, динамічно формованого в контексті освітніх реформ початок XIX ст., забезпечувалась організаційно-просвітницькою діяльністю перших директорів Гімназії В. Г. Кукольника та І. С. Орлая, викладанням у межах дев'ятилітнього курсу навчання широкого спектру дисциплін словесного циклу, залученням кваліфікованих викладачів з грунтовною освітою, практикою вивчення та застосування іноземних мов, що стало передумовою для створення "ніжинської літературної школи" та сприяло розвитку художньо-образного мислення, становленню літературно-критичних поглядів М. Гоголя та його співучнів. За умов етнокультурного простору Ніжина Гімназія вищих наук своїм статусом і діяльністю закладала широкі ділові, освітні, релігійні, культуротворчі, особистісні контакти з містом, що і визначає її дискурс у художній спадщині М. Гоголя, виявляючись у дихотомії "столиця - провінція", темі "значительного лица", концептах учительства та страху, початки якого розглянуті буденною та християнською парадигмами.

  Скачати повний текст