Поглиблено поняття економічної суті виробничих ресурсів у галузі землеробства, запропоновано визначення понять аграрного ресурсного потенціалу та аграрного виробничого потенціалу. Досліджено взаємозв'язки та закономірності, що мають місце в системі виробничі ресурси - випуск продукції. Обгрунтовано методичні та методологічні підходи до визначення економічно доцільних та екологічно безпечних меж застосування виробничих ресурсів у галузі, принципи формування та визначення ресурсного та виробничого потенціалів аграрної сфери, систему заходів щодо оптимізації використання аграрних виробничих ресурсів на макро- та мікрорівнях.

  Скачати повний текст

Для більшості мономерів запропоновано технологічні схеми процесів їх одержання та здійснено випуск дослідних партій згідно з розробленими технічними умовами. Показано можливість практичного використання алкілакрилових мономерів як перспективних мономерів для одержання клеїв, удароміцних полімерних композиційних матеріалів, полімерних мембран з високою стійкістю до органічних розчинників, ефективних антисептичних засобів.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст перекладання податків і охарактеризовано основні підходи до визначення цього явища. Встановлено роль та місце макроекономічних показників під час визначення податкового навантаження й обгрунтовано доцільність їх використання. Досліджено ефективність використання податкових баз за трьома напрямками: капітал, доходи та споживання. Проаналізовано дієвість держави у сфері планування та виконання основних макроекономічних показників (валового внутрішнього продукту, податкових і неподаткових надходжень, видатків бюджету). Вивчено прагматизм реалізації критеріїв фіскальної політики в Україні. На підставі статистичних даних висвітлено вектори фіскального впливу в державі. Розроблено механізми, що дозволяють оцінити процес перекладання податків в Україні. Запропоновано нові підходи до визначення податкового навантаження на мікрорівні (на суб'єктів господарювання) з урахуванням галузевих і територіальних особливостей. Доведено доцільність удосконалення загальнодержавних методик визначення податкового навантаження.

  Скачати повний текст

Об'єкт – процес формування та реалізації фіскальної політики в умовах економічних циклів. Мета – обґрунтування теоретико-методологічних домінант формування фіскальної парадигми антициклічного регулювання економіки і розроблення науково-практичних рекомендацій щодо ефективного використання фіскальних інструментів у процесі соціально-економічного розвитку України. Методи – систематизації; наукової абстракції; дедукції; історико-логічний; інституційний; порівнянь; економетричного моделювання. Новизна – у розробці теоретико-концептуального підходу до розкриття сутності квазіфіскальної політики як такої, що здійснюється урядом країни у фіскальній сфері і проявляється в неефективному, необґрунтованому, популістичному застосуванні фіскальних інструментів для створення тимчасової позитивної економічної ситуації; формуванні комплексного теоретико-методологічного алгоритму впливу інструментів фіскальної політики на економічну кон'юнктуру в країні та виокремленні чотирьох сценаріїв застосування податкових, видаткових і боргових інструментів держави для забезпечення економічної рівноваги; розробці науково-методологічного підходу до побудови фіскальної парадигми антициклічного регулювання економіки на основі виокремлення її суб'єктів, об'єктів, інститутів, інструментів, методів, способів, цілей і мети; побудові моделі впливу інструментів фіскальної політики на економічне зростання в країні, яка базується на застосуванні економіко-математичних підходів до оцінювання впливу податкових надходжень, видатків і боргу держави на динаміку ВВП; удосконаленні змісту поняття «антициклічне регулювання економіки» як процесу політичного, соціального та економічного характеру, що проводиться наддержавними, державними й приватними інститутами щодо використання недискреційних (автоматичних стабілізаторів) і дискреційних (боргових, дохідних, видаткових та грошово-монетарних) фінансових інструментів для подолання економічних криз, забезпечення соціально-економічного розвитку та запобігання «перегріву» економіки; формуванні теоретико-методичних підходів до оцінювання якості здійснюваних державою фіскальних заходів у процесі подолання економічних криз, досягнення економічного зростання та забезпечення можливості прогнозувати кон'юнктурні зміни в економіці країни; виокремленні системи важелів податкового, видаткового та боргового впливу на вироблення найбільш ефективних шляхів подолання економічних криз, яка базується на розробленій моделі поведінки суб'єктів фіскальної політики при здійсненні антициклічного регулювання економіки та спрямована на досягнення економічної рівноваги; удосконаленні інституційно-регуляторних критеріїв оцінювання ефективності фіскальних відносин у сфері антициклічного регулювання економіки країни, які дають можливість виокремити недоліки соціально-економічного характеру, що призводять до сповільнення темпів економічного розвитку та зниження рівня добробуту громадян; розвитку наукових підходів до ідентифікації економічних циклів на основі розробленої імітаційної моделі, яка дає змогу візуалізувати висхідні, постійні та низхідні економічні тренди, тривалість і крайні положення стадій економічного циклу в країні; формуванні науково-теоретичних підходів до визначення напрямів реалізації фіскальної децентралізації та консолідації в Україні на основі побудови логічних взаємозв'язків між ними, а також виокремленні їхніх позитивних і негативних сторін; теоретичному обґрунтуванні необхідності імплементації таких фіскальних правил у вітчизняну фіскальну практику, як боргове правило, правило збалансованого бюджету, правила бюджетних витрат і доходів.Впроваджено у діяльність Департаменту податкової політики та нагляду за фіскальними органами Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України, Тернопільської обласної ради, Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України, Головного управління Державної податкової служби України в Тернопільській області та Тернопільського національного економічного університету. Сфера використання – Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України^UThe object – the process of formation and implementation of fiscal policy in economic cycles. The purpose is to substantiate the theoretical and methodological dominants of the formation of the fiscal paradigm of the economy's countercyclical regulation and the development of scientific and practical recommendations for the effective use of fiscal instruments in the process of socio-economic development of Ukraine. Methods – systematization; scientific abstraction; deduction; historical and logical; institutional; comparison; econometric modeling. Novelty – development of a theoretical and conceptual approach to revealing the essence of quasi-fiscal policy as such, which is carried out by the government in the fiscal sphere and manifests itself in inefficient, unjustified, populist use of fiscal instruments to create a temporary positive economic situation; formation of a complex theoretical and methodological algorithm of the impact of fiscal policy instruments on the economic situation in the country and the identification of four scenarios for the use of tax, expenditure and debt instruments of the state to ensure economic equilibrium; development of a scientific and methodological approach to building a fiscal paradigm of countercyclical regulation of the economy based on the separation of its subjects, objects, institutions, tools, methods, goals and objectives; building a model of the impact of fiscal policy instruments on economic growth in the country, which is based on the application of economic and mathematical approaches to assessing the impact of tax revenues, expenditures and government debt on GDP dynamics; improving the content of the concept of “countercyclical regulation of the economy” as a process of political, social and economic nature, conducted by supranational, public and private institutions for the use of non-discretionary (automatic stabilizers) and discretionary (debt, revenue, expenditure and monetary) financial instruments to overcome economic crises, ensuring socio-economic development and preventing “overheating” of the economy; formation of theoretical and methodological approaches to assessing the quality of fiscal measures implemented by the state in the process of overcoming economic crises, achieving economic growth and providing opportunities to forecast market changes in the economy; identification of the system of tax levers, expenditure and debt influence on the development of the most effective ways to overcome economic crises, which is based on the developed model of behaviour of fiscal policy subjects in the implementation of countercyclical regulation of the economy and aimed at achieving economic equilibrium; improving the institutional and regulatory criteria for assessing the effectiveness of fiscal relations in the field of countercyclical regulation of the economy, which make it possible to identify socio-economic shortcomings that lead to a slowdown in economic development and reduce the welfare of citizens; development of scientific approaches to the identification of economic cycles on the basis of the developed simulation model, which allows to visualize upward, constant and downward economic trends, duration and extreme positions of the stages of the economic cycle in the country; formation of scientific and theoretical approaches to determining the directions of fiscal decentralization and consolidation in Ukraine on the basis of building logical relationships between them, as well as highlighting their positive and negative sides; theoretical substantiation of the need to implement such fiscal rules in domestic fiscal practice as the debt rule, the rule of balanced budget, the rules of budget expenditures and revenues.The findings have been implemented into the activities of the Department of Tax Policy and Fiscal Bodies Supervision of the Ministry of Finance of Ukraine, the State Fiscal Service of Ukraine, Ternopil Regional Council, Ivano-Frankivsk Regional Branch of the Association of Ukrainian Cities, the Main Department of the State Tax Service of Ukraine in Ternopil Region and Ternopil National Economic University.Scope – the Committee of the Verkhovna Rada of Ukraine on Finance, Tax and Customs Policy, the Ministry of Economic Development, Trade and Agriculture of Ukraine

У дисертації досліджено кримінологічну характеристику осіб геронтологічного віку, які вчиняють кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканності. Зазначається, що українське суспільство асоціює поняття «особа похилого віку» з пенсійним віком. Проте, варто зазначити, що «похилий вік» - це не тільки пенсійний вік, але й період життя, коли особа може стикатися з різними проблемами, пов'язаними зі здоров'ям, соціальним захистом, дискримінацією тощо. Цілком правомірним і доцільним пов'язувати настання похилого віку з досягненням особою пенсійного віку. Хоча визначення чітких кордонів нижньої межі похилого віку, а самешістдесят років, є більш точним, що дасть можливість розмежувати та завчасно запобігати вчиненню правопорушень представниками цієї категорії.Запропоновано авторське поняття визначення особи похилого віку –це особи, що досягли пенсійного віку, встановленого відповідно до законодавства України, або особи зі стійким розладом функцій організму в наслідок старіння організму.Розглянувши історичний аспект даного питання стало зрозуміло, що досліджень та згадок щодо будь-яких вікових розмежувань у законодавстві майже немає. Визначено, що вікова особливість правопорушника проявляється лише у шістнадцятому столітті, але в інших науках, наприклад, медицина, психіатрія, соціологія, питання геронтології розглядалось раніше. В історії людства завжди існувала злочинність похилого віку, або «геронтологічна злочинність». Однак,проаналізувавши окремі праці вчених, можливо зазначити, що дослідження про дану категорію надто нечисленні та фрагментарні. Запропонована авторська періодизація історичного дослідження геронтологічної злочинності, кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості: період історичного становлення; період польсько-литовського законодавства; період законодавства московської держави; період радянського законодавства; сучасний стан.Надано авторське поняття геронтологічної злочинності - це сукупність передбачених кримінальним законодавством суспільно-небезпечних діянь, що вчиняються особами похилого віку.Проаналізовано сучасний стан злочинності в Україні, та визначено, що він характеризується високим рівнем негативного стану, динаміки, рівня, географії та неоднорідної структури. Динаміка злочинності за останні роки демонструє хвилеподібні коливання.^UThe thesis shows that Ukrainian society consistently associates the concept of " The dissertation examines the criminological characteristics of persons of gerontological age who commit criminal offences against sexual freedom and sexual inviolability. It is noted that Ukrainian society associates the concept of "elderly person" with retirement age. However, it is worth noting that "old age" is not only retirement age, but also a period of life when a person may face various problems related to health, social protection, discrimination, etc. It is quite legitimate and appropriate to link the onset of old age with the person's retirement age. However, defining clear boundaries of the lower limit of old age, namely, sixty years, is more accurate, and this will make it possible to distinguish and prevent in advance the commission of offences by representatives of this category.The author proposes the author's own concept of defining an elderly person as a person who has reached the retirement age established in accordance with the legislation of Ukraine, or a person with a persistent disorder of body functions due to aging.Having examined the historical aspect of this issue, it became clear that there are almost no studies or references to any age distinctions in the legislation. It is determined that the age peculiarity of the offender is manifested only in the sixteenth century, but in other sciences, such as medicine, psychiatry, sociology, the issue of gerontology was considered earlier. In human history, there has always been elderly crime, or "gerontological crime". However, having analysed some of the works of scholars, it can be noted that research on this category is too few and fragmented. The author offers her own periodisation of historical research of gerontological crime, criminal offences against sexual freedom and sexual inviolability: the period of historical formation; the period of Polish-Lithuanian legislation; the period of legislation of the Moscow State; the period of Soviet legislation; and the current state.The author's own concept of gerontological crime is presented - it is a set of socially dangerous acts committed by elderly persons under criminal law.The current state of crime in Ukraine is analysed, and it is determined that it is characterised by a high level of negative state, dynamics, level, geography and heterogeneous structure. The dynamics of crime in recent years demonstrates wave-like fluctuations.The author analyses foreign legislation, according to which different legislative emphases and approaches to criminal offences against sexual freedom and sexual inviolability, and gerontological crime are seen. Therefore, the experience and law enforcement practice should be incorporated into Ukrainian legislation with due regard for the peculiarities of the public administration system, the historical development of the issue under study, and the legal awareness and legal culture of citizens.The author examines the determinants of gerontological crime and notes that today there are a large number of causes and conditions which contribute to the commission of criminal offences against sexual freedom and sexual inviolability. The author highlights the peculiarities of determination of criminal offences against sexual freedom and sexual inviolability, such as war, insufficient funding of relevant state programmes, migration, disruption of family ties, unemployment, "alcoholisation", increased mental morbidity, and social and public insecurity.