Проведено комплексне дослідження адміністративної відповідальності посадових осіб органів місцевого самоврядування за корупційні діяння. Проаналізовано загальні підстави встановлення адміністративної відповідальності. Приділено увагу дискусійним питанням щодо визначення суспільної небезпеки та шкідливості адміністративного правопорушення та його матеріальних властивостей. Показано негативний вплив корупції на організацію діяльності та функціонування органів місцевого самоврядування. Наведено пропозиції щодо удосконалення вітчизняного законодавства у сфері правоохоронної діяльності, зокрема, організації належної роботи суб'єктів боротьби з корупцією. Визначено адміністартивно-правовий статус окремого спеціалізованого органу боротьби з корупцією, запропоновано заходи щодо проведення профілактичної роботи серед посадових осіб органів місцевого самоврядування.

  Скачати повний текст

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми адміністративно-правового регулювання державної служби в правоохоронних органах, що лягло в основу вироблення відповідних концептуально-методологічних засад, спрямованих на вирішення актуальних науково-прикладних проблем у галузі адміністративного права і таких, що можуть бути використані для законотворчого забезпечення модернізації державної служби в правоохоронних органах.У результаті проведеного дисертаційного дослідження розкрито стан адміністративно-правового регулювання державної служби в правоохоронних органах в умовах адаптації національного законодавства до вимог Європейського Союзу.Визначено, що сучасна модель державної служби в правоохоронних органах має ґрунтуватися на передових досягненнях соціальної філософії, в якій професійна діяльність державних службовців правоохоронних органів представляється як вид професійної діяльності, орієнтованої на надання соціально значущих послуг у галузі всебічного захисту основоположних прав та інтересів громадян. Основними напрямами побудови моделі державної служби є вирішення завдань підвищення ефективності державного управління в правоохоронних органах шляхом посилення децентралізації, спрощення процедур і структур, надання більшої самостійності управлінському персоналу в ухваленні рішень. Обґрунтовано потребу розширення предмета адміністративного права шляхом доповнення положень щодо завдань, функцій, обов'язків представників державних органів.Здійснено розподіл принципів державної служби в правоохоронних органах на три групи. До першої групи зараховано загальносистемні принципи, що закріплюють конституційно-правові основи системи державної служби в правоохоронних органах як невід'ємного інституту державного управління. Другу групу становлять принципи, які визначають закономірності, що виникають в процесі формування та розвитку державно-службових правовідносин, відображають специфіку професійної діяльності державних службовців з реалізації правоохоронних функцій. До третьої групи належать принципи, що характеризують внутрішню організаційну діяльність правоохоронних органів.Окреслено тенденції сучасної доктрини адміністративно-правового регулювання державної служби в правоохоронних органах, на які впливає політичний процес, що має правову природу. Ця обставина зумовлює неминучість розбіжності між реально чинними нормативно-правовими актами, які регулюють державну службу та нормативними актами, що регулюють діяльність правоохоронних органів.Наголошено, що в сучасній доктрині адміністративно-правового регулювання державної служби в правоохоронних органах формальні основи побудови системи поглиблення соціальної сутності державної служби в правоохоронних органах позбавлені системності, що стає закономірним наслідком чинників, які визначені науково-теоретичними та політичними передумовами. Оптимізації розвитку соціальної сутності державної служби не можна досягнути тільки завдяки вдосконаленню формальних основ правоохоронної діяльності, її ефективність пов'язана з трансформацією різних аспектів правового життя, передусім громадської правосвідомості.Доведено, що аналіз законодавства про державну службу в правоохоронних органах в частині, яка стосується правового статусу державних службовців, дав підстави для концептуального поєднання складної багаторівневої моделі статусу державного службовця з модульним адміністративно-правовим змістом. Залежно від обсягу, змісту та характеру суб'єктивних прав й обов'язків державного службовця у правоохоронних органах у структурі адміністративно-правового статусу можна виділити три основні рівні: універсальні засади правової свободи державного службовця у правоохоронних органах (загальний статус); спеціальний посадовий модуль державного службовця у правоохоронних органах (спеціальний статус); персональний модуль адміністративно-правових можливостей окремого державного службовця у правоохоронних органах (індивідуальний статус).^UThe dissertation summarizes the theoretical generalization and a new solution of the scientific problem of administrative and legal regulation of civil service in law enforcement, which formed the basis for the development of appropriate conceptual and methodological foundations aimed at solving current scientific and applied problems in administrative law and those that can be used to form a system implementation legislative support for the modernization of the civil service law enforcement agencies.As a result of the dissertation, the state of administrative and legal regulation of the civil service in the law enforcement sphere in the conditions of adaptation of national legislation to the requirements of the European Union is revealed. It is determined that the modern model of the civil service in the law enforcement sphere should be based on the advanced achievements of social philosophy, in which the professional activity of civil servants in the law enforcement sphere is represented as a type of professional activity, focused on the provision of socially significant services in the field of comprehensive public interest. The main directions of building a civil service model are to solve the problems of improving the efficiency of public administration in the law enforcement sphere by enhancing decentralization, simplifying procedures and structures, giving giving more independence to management staff in decision making.The need to expand the subject of administrative law by supplementing the provisions on tasks, functions, duties of representatives of state bodies is substantiated.The distribution of state principles is carried out in law enforcement into three groups. The first group should include system-wide principles that underpin the constitutional and legal foundations of the civil service system in the field of law enforcement as an integral institution of public administration. The second group consists of the principles that determine the patterns, used in the process of formation and development of civil service legal relations, reflect the specialty of professional activities of the state law enforcement officers. The third group includes principles that characterize the internal organizational activities of law enforcement agencies.