Проаналізовано теретико-методологічні та нормативні засади та висвітлено проблеми практичного здійснення дозвільного провадження. Досліджено сутність, особливості та структуру адміністративного процесу, поняття, предмет і завдання дозвільного провадження, система його правового регулювання. Охарактеризовано зміст та процедуру дозвільного провадження. Розглянуто прововий статус його суб'єктів і порядок здійснення окремих видів - реєстраційно-ліцензійного й установчо-дозвільного провадження, а також засоби забезпечення виконання загальнообов'язкових правил дозвільного провадження, зокрема, адміністративну відповідальність за проступки в даній сфері. Визначено напрямки удосконалення дозвільного провадження, сформульовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до ряду нормативно-правових актів України.

  Скачати повний текст

Досліджено естетичну змістовність категорії "міф" у сучасній українській образотворчості. Розкрито можливості поняття міфу як посткласичного теоретичного засобу дослідження мистецтва, окреслено генетичні засади художньо-міфологічної свідомості й типологічні ознаки неоміфологізму в українському мистецтві за змістовою ознакою та на засадах міжсистемного буття символу. Досліджено поетику міфу у мистецтві (архетипу; цитації; точки зору; мовних кодів; відчуження; карнавалізації; притчі). Визначено роль неоміфологізму у сучасному українському художньому процесі як антиредукційного символотворчого механізму, засобу протистояння крайнощам культурних формалізацій.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняному літературознавстві висвітлено комплекс проблем мікропоетики як мікросфери художнього жанру одного із найвидатніших українських письменників другої половини ХХ ст. Григора Тютюнника. Проаналізовано естетичні і поетологічні проблеми на підставі безнастанної еволюції творчості видатного прозаїка: від різкого заперечення псевдо-критеріїв соціалістичного реалізму до привнесення нових естетичних цінностей в українську неореалістичну прозу 60 - 70-х рр. минулого століття та у філософію ментального екзистенціалізму. Інтерпретовано на горизонтальному та вертикальному рівнях поетику прози Г.Тютюнника: систему конфліктного та функції ключового образу-символу; взаємодію великих і малих асоціативних полів та їх генерувальний вплив на розвиток макрокопозиції; ситуативні мікросполучення і суть цілісного об'єкта повістування; лексичні зображальні засоби та символіка, їх роль у формуванні парадигми художнього стилю.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній історіографії на основі виявлених джерел та з урахуванням історіографічних надбань здійснено комплексне дослідження історії польських біженців у Росії протягом 1914 - 1917 рр. Проаналізовано причини виникнення феномену біженства, охарактеризовано нормативно-правові акти та визначено функції державних органів влади, громадських і національних організацій у справі допомоги польським біженцям, проблеми їх співпраці та досягнення. Показано прагнення біженців зберегти свою національну самобутність та розглянуто шляхи й ефективність вирішення побутових питань, форми надання трудової, культурно-освітньої та релігійної допомоги польським біженцям.

  Скачати повний текст

Систематизовано конструктивні схеми формоутворення триортогональних систем поверхонь і введення на їх основі спеціальних ортогональних координацій простору. Перетворено у ортогональні відомі косокутні спеціальні системи, що знайшли широке застосування у прикладній геометрії поверхонь. Досліджено нові триортогональні системи поверхонь, до складу яких входять сім'я площин або сім'я сфер, і на їх основі складені функції введення ортогональних координацій простору.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне порівняльне вивчення формування продуктивних якостей в динаміці росту свиней породи дюрок української селекції, свиней великої білої породи та породи гемпшир імпортних генотипів за умов чистопородного розведення та схрещування. Виявлено специфічність росту, розвитку, співвідношення основних тканин тіла свиней залежно до віку та породності. Показано, що помісні генотипи з кровністю порід дюрок і гемпшир характеризувалися більш тривалим періодом росту м'язової тканини та зменшенням жировідкладення, більшою скоростиглістю та виходом м'яса. Досліджено, що інтенсивність росту м'язової тканини зберігалась до 6-місячного віку.

  Скачати повний текст

У дисертації вперше представлено лінгвоісторіографічне дослідження генеалогічної класифікації індоєвропейських мов. Часові межі є вичерпними: ідеться про лінгвістику ХІХ – початку ХХІ ст. Розкрито погляди компаративістів зазначеного періоду на принцип спорідненості мов і лінгвістичну генеалогію, встановлено джерела цих поглядів, виявлено роль мовознавців зазначеного періоду у визначенні генетичних зв’язків мов світу. Підкреслено, що виявлення таких зв’язків (що стало можливим завдяки ствердженню в лінгвістиці принципу історизму та принципу спорідненості мов) спричинилося до створення генеалогічної класифікації індоєвропейських мов і мов інших сімей, реконструкції праіндоєвропейської мови та інших прамов, моделюванню поряд з мовними сім’ями й макросімей і гіперсімей. Відповідне коло питань висвітлено з урахуванням еволюції поглядів учених на розглянуту проблему. Дослідження з лінгвістичної історіографії містять важливі твердження щодо генеалогічної класифікації індоєвропейських мов у лінгвістиці XIX – початку ХХІ ст. Зазначено, що спеціальних праць, присвячених висвітленню цієї проблеми, у мовознавстві немає. Актуальність обраної теми пов’язана з тим, що проблема генеалогічної класифікації індоєвропейських мов не є достатньо висвітленою; безперечною є наявність дискусійних питань. Водночас відзначено, що генеалогічна класифікація індоєвропейських мов має велике теоретичне та прикладне значення. Необхідність спеціального комплексного лінгвоісторіографічного дослідження зумовлена потребою у розкритті теоретико-методологійного аспекту проблеми. Такий підхід відкриває перспективи в аспекті порівняльно-історичного мовознавства початку ХХІ ст. Наукова новизна праці полягає в тому, що в дисертації вперше здійснено аналіз виникнення, розвитку й удосконалення генеалогічної класифікації індоєвропейських мов у межах порівняльно-історичної парадигми. Методологія дослідження ґрунтується на принципі історизму. Окреслені в дослідженні завдання розв’язано за допомогою актуалістичного методу. Метою дослідження є розкриття поглядів мовознавців XIX – початку ХХІ ст. на генеалогічну класифікацію індоєвропейських мов. Теоретичне значення дисертації пов’язане з розробкою методики лінгвоісторіографічного дослідження питань генеалогічної класифікації індоєвропейських мов. Оперування значним за обсягом фактичним матеріалом зумовило необхідність створити методику його систематизації шляхом поєднання хронологічного та концептуального підходів. Концепції проаналізовано з огляду на те, що нового внесли лінгвісти в науку порівняно зі своїми попередниками та яке значення мали розглянуті праці для розв’язання актуальних проблем генеалогічної класифікації індоєвропейських мов. Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що матеріали дисертації сприятимуть розв’язанню методологійних проблем історіографії мовознавства, удосконаленню курсів лінгвістичних дисциплін у закладах вищої освіти України. Результати здійсненого дослідження можуть бути застосовані у викладанні курсів історії лінгвістичних учень, вступу до мовознавства та загального мовознавства на філологічних факультетах, а також у культурно-просвітницькій роботі.^UThe thesis is devoted to linguo-historiographic study of genealogical classification of Indo-European languages. The time limits are exhaustive: it is about linguistics throughout the 19th to early 21st centuries. The views of comparativists of the specified period on the principle of genetic relationship of languages and linguistic genealogy are revealed, the sources of these views are established, and the role of linguists of the specified period in identifying the genetic connections of world languages is detected. It is emphasized that the determination of such connections (which became possible due to the affirmation of the principle of historicism and the principle of genetic relationship of languages in linguistics) led to the creation of a genealogical classification of Indo-European languages and languages of other families, the reconstruction of the Proto-Indo-European language and other Protolanguages, modeling along with language families also macrofamilies and superfamilies. The relevant range of questions was explored, taking into account the evolution of scientists’ views on the problem under consideration. Studies on linguistic historiography contain important statements regarding the genealogical classification of Indo-European languages in linguistics throughout the 19th to early 21st centuries. It is noted that there are no special works devoted to the coverage of this problem in linguistics. The relevance of the chosen topic is related to the fact that the problem of genealogical classification of Indo-European languages is not sufficiently covered; the presence of debatable issues is undoubted. It is also emphasized that the genealogical classification of Indo-European languages is of great theoretical and applied value. The necessity of a special complex linguohistoriographic study is also caused by the need to reveal the theoretical and methodological aspect of the problem. This approach opens up prospects in the aspect of the comparative-historical linguistics of early 21st century. The scientific novelty of the study lies in the fact that the analysis of the origin, development and improvement of the genealogical classification of Indo-European languages within the comparative-historical paradigm for the first time. The research methodology is based on the principle of historicism. The tasks outlined in the study were solved using the actualist method. The aim of the research is to reveal the views of linguists of the 19th – early 21st centuries on the genealogical classification of Indo-European languages. The theoretical value of the thesis is related to the development of the methodology of linguo-historiographic study of issues of genealogical classification of Indo-European languages. Working with a significant amount of factual material resulted in the creation of a methodology for its systematization through a combination of chronological and conceptual approaches. In the concepts the new findings that linguists brought to science compared to their predecessors and the importance of considered works for solving the current problems of the genealogical classification of Indo-European languages were analyzed. The practical value of the study results is that the materials of the thesis will contribute to the solution of methodological problems of the historiography of linguistics, and to the improvement of the courses of linguistic disciplines in higher education institutions of Ukraine. The results of the conducted study can be applied in teaching courses on the history of linguistic studies, introduction to linguistics and general linguistics at philological faculties, as well as in cultural and educational activities. At the current stage of linguistic research, the genealogical classification of Indo-European languages is an important component of comparativistics. The foundations of genealogical classification were developed in the 19th century on the material of Indo-European languages as a result of establishing the genetic identity of a number of languages of Europe, India and some other regions. These languages were formed from a hypothetical Proto-Indo-European language and have much in common at all levels of the language system.