Об'єктом дослідження є процес формування товарної інноваційної політики підприємств молочної галузі.Предметом дослідження є теоретико-методичні і практичні положення формування товарної інноваційної політики підприємств молочної галузі.Методи дослідження: теоретичного узагальнення, якісного аналізу та синтезу, статистичного аналізу, експертних оцінок, попарних порівнянь, прийняття багатокритеріальних рішень (TOPSIS).Удосконалено:- науково-методичний підхід до визначення рівня новизни товарів за її видами та інтегрального показника рівня новизни, який дозволяє порівнювати будь-які довільні товари і базується на засадах побудови ієрархічної структури виробничої та споживчої новизни товару, моделюванні ЖЦТ, методу аналізу ієрархій, що дозволяє оцінити рівень інноваційної активності підприємств і виступає передумовою формування товарної інноваційної політики;- методичний інструментарій оцінювання рівня значущості новизни продукції як міру її важливості для формування оптимального товарного асортименту в товарній інноваційній політиці підприємства, який базується на розроблених критеріях визначення рівня значущості товару з точки зору підприємства, врахуванні вагомості видів та рівнів новизни для кожного підприємства, ранжуванні товарного асортименту нових товарів за методом прийняття багатокритеріальних рішень TOPSIS, категоризації характеристик новизни товарів;- науково-методичний підхід до обґрунтування комплексу управлінських дій щодо аналізованих нових товарів на основі визначення їх місця в товарному асортименті, який базується на ідентифікації класу, до якого відноситься новий товар, відповідно до оцінки рівня новизни нових товарів за її видами за матрицями обґрунтування товарного асортименту «Ринкова новизна – Виробнича новизна», «Споживча новизна – Виробнича новизна», «Споживча новизна – Ринкова новизна», що дозволяє сформулювати низку управлінських дій щодо формування товарної інноваційної політики;набуло подальшого розвитку:- визначення поняття «товарна політика» і «товарна інноваційна політика» з комплексним урахуванням принципів, методів та дій по відношенню до будь-якого товару, своєчасного перегляду позицій підприємства відповідно до постійно змінних споживчих та ринкових вимог і забезпечення виробничих інноваційних можливостей, що сприяє розвитку наукових основ теорії формування товарної інноваційної політики;- процес формування товарної інноваційної політики, який визначається як сукупність паралельно і послідовно здійснюваних етапів, що розглядаються у вигляді окремих блоків: блок дослідження зовнішнього середовища; блок дослідження можливостей підприємства; блок реалізації дій товарної інноваційної політики, який передбачає використання науково-методичного інструментарію оцінки рівня новизни і рівня значущості новизни для обґрунтування товарного асортименту і розроблення управлінських впливів під час формування товарної інноваційної політики;- класифікація нових товарів передбачає поділ нових товарів на об'єктивно нові, частково нові, відносно нові, класифікацію видів та рівнів новизни товару, яка дає структурований поділ новизни за її функціональною спрямованістю, що дозволило визначити основні складові того чи іншого виду новизни, утворити структуру новизни товару, запропонувати показники оцінки новизни товарів для кожного її виду, здійснити оцінку кожного виду новизни товару за визначеними критеріями, що дозволить підприємствам мати чітке уявлення про новий товар і визначати управлінські впливи для роботи з товарним асортиментом;- визначення поняття «ступінь новизни» і «рівень значущості новизни», що було об'єктивною необхідністю для формування методичного інструментарію аналізу, оцінки і обґрунтування товарно.Сфера використання: молочна галузь.^UThe object of research is the process of formation of commodity innovation policy of dairy enterprises.The subject of the study is the theoretical and methodological and practical provisions for the formation of commodity innovation policy of the dairy industry.Research methods: theoretical generalization, qualitative analysis and synthesis, statistical analysis, expert evaluations, pairwise comparisons, multicriteria decision making (TOPSIS).Improved:- scientific and methodological approach to determining the level of novelty of goods by its types and integrated indicator of the level of novelty, which allows to compare any arbitrary goods and is based on the principles of building a hierarchical structure of production and consumer novelty of goods, modeling VCT, method of hierarchy the level of innovation activity of enterprises and is a prerequisite for the formation of commodity innovation policy;- methodological tools for assessing the level of significance of product novelty as a measure of its importance for the formation of the optimal product range in the product innovation policy of the enterprise, which is based on the developed criteria for determining the level of product significance from the point of view of the enterprise. new products by the method of making multi-criteria decisions TOPSIS, categorization of characteristics of novelty of goods;- scientific and methodological approach to substantiate the set of management actions for the analyzed new products based on determining their place in the product range, which is based on the identification of the class to which the new product belongs, according to the assessment of the novelty of new products by its types "Market novelty - Production novelty", "Consumer novelty - Production novelty", "Consumer novelty - Market novelty", which allows to formulate a number of management actions for the formation of product innovation policy;was further developed:- definition of "product policy" and "product innovation policy" with comprehensive consideration of the principles, methods and actions in relation to any product, timely review of the company's positions in accordance with constantly changing consumer and market requirements and providing production innovation opportunities that promote development scientific bases of the theory of formation of commodity innovation policy;- the process of formation of commodity innovation policy, which is defined as a set of parallel and sequential stages, which are considered in the form of separate blocks: the block of research of the external environment; block of research of possibilities of the enterprise; block of implementation of actions of commodity innovation policy, which provides for the use of scientific and methodological tools for assessing the level of novelty and the level of significance of novelty to justify the product range and develop management influences during the formation of commodity innovation policy;- classification of new products involves the division of new products into objectively new, partially new, relatively new, classification of types and levels of novelty of the product, which gives a structured division of novelty by its functional orientation, which allowed to determine the main components of a novelty, to form a structure novelty of goods, to offer indicators for assessing the novelty of goods for each of its types, to assess each type of novelty of goods according to certain criteria, which will allow companies to have a clear idea of the new product and determine management influences to work with the product range;- definition of the concept of "degree of novelty" and "level of significance of novelty", which was an objective necessity for the formation of methodological tools for analysis, evaluation and justification of goods.Scope: dairy industry.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропонованоновий підхід до вирішення важливої й актуальної проблеми, що полягає вкомплексному і всебічному висвітленні розвитку освіти євреїв наЄлисаветградщині у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.У роботі вперше, на основі аналізу джерел і сучасного осмисленняпроблеми, цілісно схарактеризовано розвиток освіти євреїв наЄлисаветградщині у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття;виявлено соціокультурні передумови розвитку єврейської освіти наЄлисаветградщині в означений період: сформованість традиційної освіти назасадах історії та культури єврейського народу; піднесення соціально-економічних перетворень у суспільстві, що потребувало масової освіти,підготовку кваліфікованих фахівців із різних сфер життя; впровадженняурядових реформ щодо єврейської освіти; започаткування єврейськихнавчальних закладів різних типів, нормативне забезпечення їх діяльності;активна діяльність єврейських громад, приватна ініціатива громадськихдіячів у створенні єврейських освітніх інституцій; розкрито провіднічинники розвитку єврейської освіти на Єлисаветградщині у другій половиніХІХ – на початку ХХ століття: поліетнічність регіону, наявністьзаконодавчої регламентації єврейської освіти; встановлення громадсько-державного характеру організаційних засад її діяльності; вияв громадськоїініціативи у відкритті єврейських навчальних закладів; врахування ворганізаційно-змістових аспектах діяльності єврейських шкіл соціальних таекономічних потреб розвитку краю; досліджено процес формування тарозвитку мережі єврейських початкових, загальноосвітніх та професійнихнавчальних закладів на Єлисаветградщині у другій половині ХІХ – напочатку ХХ століття. Уточнено інформацію про еволюцію освіти єврейськоїнаціональної меншини в тогочасній країні; організацію єврейської освіти наЄлисаветградщині в окреслених хронологічних межах.Подальшого розвитку набули історіографія проблеми та класифікаціяджерел дослідження на основі проблемно-хронологічного підходу; місце іроль навчальних закладів для євреїв Єлисаветградщини в системівітчизняної освіти.До наукового обігу введено нові архівні матеріали, дослідженнякраєзнавчого спрямування, що стосуються розвитку освіти євреїв краю удругій половині ХІХ – на початку ХХ століття.У процесі дослідження з’ясовано, що друга половина XIX – початокXX століття стає періодом не тільки суспільного, наукового, національноговідродження, а й часом стрімкого розвитку єврейської освіти. Виявленосоціокультурні передумови розвитку єврейської освіти на Єлисаветградщиніу другій половині ХІХ – на початку ХХ століття: сформованість традиційноїосвіти на засадах історії та культури єврейського народу; піднесеннясоціально-економічного перетворень у суспільстві, що потребувало масовоїосвіти, підготовку кваліфікованих фахівців з різних сфер життя;впровадження урядових реформ щодо єврейської освіти; започаткуванняєврейських навчальних закладів різних типів, нормативне забезпечення їхдіяльності; активна діяльність єврейських громад, приватна ініціативагромадських діячів у створенні єврейських освітніх інституцій.Співіснування різних етносів було особливістю єлисаветградськоїкультури другої половини XIX – початку XX століття, воно спричинило довиникнення міжкультурних діалогів на території краю, чим сприялопоступовому змішуванню етнокультур та здійснювало вплив на формуваннякультурно-освітнього життя Єлисаветградщини.Встановлено, що провідними чинниками розвитку єврейської освіти наЄлисаветградщині в означений період були: поліетнічність регіону,наявність законодавчої регламентації єврейської освіти; встановленнягромадсько-державного характеру організаційних засад її діяльності; виявгромадської ініціативи у відкритті єврейських навчальних закладів;врахування в організаційно-змістових аспектах діяльності єврейських шкілсоціальних та економічних потреб розвитку краю.Визначено основні напрямки діяльності Єлисаветградської єврейськоїгромади у галузі освіти: сприяння розширенню мережі навчальних закладівдля дітей євреїв, матеріальне забезпечення освітніх установ, підвищеннядобробуту вчителів, поліпшення їхніх побутових умов, прагнення дозагальної початкової освіти єврейських дітей, заохочення і підтримка учнів знезаможних прошарків населення, залучення широкої громадської допомогидля підтримки єврейського шкільництва.^UA theoretical generalization has been made and a new approach of solvingan important and urgent problem concerning comprehensive and all-sidedcoverage of the development of Jewish education in Yelisavetgrad region in thesecond half of the 19th – at the beginning of the 20th century has been suggested.For the first time on the basis of analysis of the sources and modernunderstanding of the problem the development of Jewish education inYelisavetgrad region in the second half of the 19th – at the beginning of the 20thcentury has been holistically characterized; the socio-cultural prerequisites for thedevelopment of Jewish education in Yelisavetgrad region during the specifiedperiod have been revealed: formation of traditional education based on the historyand culture of the Jewish people; the promotion of socio-economictransformations in society which required mass education, as well as training ofqualified specialists from various spheres of life; implementation of governmentreforms regarding Jewish education; establishment of Jewish educationalinstitutions of various types, regulatory support for their activity; activefunctioning of Jewish communities, private initiative of public figures in thecreation of Jewish educational institutions; the leading factors of the developmentof Jewish education in Yelisavetgrad region in the second half of the 19th – at thebeginning of the 20th century have been revealed: polyethnicity of the region, thepresence of legislative regulation of Jewish education; establishing the public-statenature of the organizational basics of its activity; manifestation of public initiativein the opening of Jewish educational institutions; taking into account the socialand economic needs of the region’s development in the organizational and contentaspects of the activity of Jewish schools; the process of formation anddevelopment of the network of Jewish primary, secondary and professionaleducational institutions in Yelisavetgrad region in the second half of the 19th andearly 20th centuries has been studied. Information about the evolution of theeducation of the Jewish national minority in the country at that time, as well as theorganization of Jewish education in Yelisavetgrad region within the definedchronological limit has been clarified.The historiography of the problem and the classification of research sourceson the basis of the problem-chronological approach got further development; theplace and role of educational institutions for the Jews of Yelisavetgrad region inthe national education system has also been further researched.New archival materials and studies related to the development of theeducation of the Jews of the region in the second half of the 19th and thebeginning of the 20th centuries have been introduced into the scientificcirculation.In the process of our research it was found that the second half of the 19th –the beginning of the 20th century became a period not only of social, scientific,national revival but also a time of rapid development of Jewish education. Thesocio-cultural prerequisites for the development of Jewish education in theYelisavetgrad region in the second half of the 19th and early 20th centuries havebeen identified: formation of traditional education based on the history and cultureof the Jewish people; the promotion of socio-economic transformations in societywhich required mass education and training of qualified specialists from variousspheres of life; implementation of government reforms regarding Jewisheducation; establishment of Jewish educational institutions of various types,regulatory support for their activity; activity of Jewish communities, privateinitiative of public figures in the creation of Jewish educational institutions.The coexistence of different ethnic groups was a feature of Yelisavetgradculture of the second half of the 19th and early 20th centuries which caused theemergence of intercultural dialogues on the territory of the region and contributedto the gradual mixture of ethnic cultures and had an impact on the formation of thecultural-educational life of Yelisavetgrad region.It has been found out that the leading factors in the development of Jewisheducation in Yelisavetgrad region in the specified period were: the multi-ethnicityof the region, the presence of legislative regulation of Jewish education;establishing the public-state nature of the organizational foundations of itsactivity; manifestation of public initiative in the opening of Jewish educationalinstitutions; taking into account the social and economic needs of the developmentof the region in the organizational and content aspects of the activity of Jewishschools.