Вперше досліджено генетико-демографічну структуру луганської популяції. Визначено спрямованість генетико-демографічних процесів у Луганську. Розраховано коефіцієнти шлюбної асортативності (А) та поліхорічний показник шлюбного зв'язку (К). Здійснено генетичний розподіл луганської популяції за національністю, місцем народження та професією. Із використанням моделі ізоляції відстанню Малеко для оцінки рівня інбридингу визначено генетичні параметри міграції. Виявлено, що протягом 1960 - 1990 рр., ізоляція відстанню (b) в луганській популяції була відносно стабільною, а в 2000 р. даний показник знизився в 2,5 рази, що може вплинути на рівень гетерозиготності популяції. Проведено порівняльне дослідження генетико-демографічних показників батьків у групі новонароджених з вродженими вадами розвитку та спадковою патологією та в групі здорових дітей. На прикладі населення Луганська показано залежність вродженої та спадкової патології у новонароджених з генетично значущими демографічними ознаками батьків. Виявлено, що факторами підвищеного ризику щодо вродженої та спадкової патології новонароджених Луганська є наявність батька дальнього мігранта, його приналежність до не слав'янської національності та низький рівень освіти батьків.

  Скачати повний текст

Розвинуто новий комплексний підхід до розгляду організаційно-правових форм співробітництва Причорноморських держав як частки міжнародно-правової системи на базі запропонованої класифікації міжнародного співробітництва. Виявлено роль і значення міжнародної дипломатії у співробітництві держав. Досліджено суть багатостороннього співробітництва в межах міжнародних організацій Чорноморського регіону. Висвітлено характер і особливості двостороннього співробітництва Причорноморських держав.

  Скачати повний текст