Досліджено лінгвістичну реалізацію каузації як релятивної мегакатегорії, що відображає генетичні зв'язки у світі й мові та включає категорії умови, причини, наслідку, допуску та мети. Запропоновано новий підхід щодо аналізу мовної моделі каузації у межах лінгвістичної концептології, що дає можливість вивчати каузацію не лише як менталінгвістичне явище, а й як феномен культури. Лінгвокогнітологічний підхід розроблено на рівні лінгвоконцептологічного аналізу різних дискурсів. Розглянуто ментальні механізми становлення каузації, зокрема, встановлено співвідношення між внутрішньою формою слова та змістом концепту, розкрито питання про каузальність у міфологічному мисленні та наведено результати дослідження феномена двійництва як архетипової проекції каузації. Обгрунтовано положення про порівняння як концептуальну базу каузативного генезису. Доведено правомірність визначення модальності як фундаментальної характеристики каузації, описано мовні механізми реалізації її ціннісної складової. Розроблено нові принципи дослідження образного плану каузації з орієнтацією на лінгвокультурологічний аналіз і реконструкцію міфологічних джерел метафор. Здійснено лінгвоконцептологічне дослідження та функціонально-комунікативний аналіз тексту роману Ф.М.Достоєвського "Преступление и наказание" та зроблено висновок про домінуючу роль каузації в його архітектоніці.

  Скачати повний текст