Наведено результати вивчення коливань чисельності ратичних Гірського Криму за період 1980 - 2003 рр. Встановлено, що їх період у благородного оленя становить 6,6 р., у козулі - 4,8 р. Виявлено, що скорочення періоду коливань, у порівнянні з материковими популяціями, проявляється як захисний механізм за умов постійного антропогенного тиску. Згідно з теорією акліматизації встановлено, що популяція кабана у даний період проходить фазу стабілізації чисельності. Виявлено, що чисельність оленя та кабана практично відповідає оптимальній ємності угідь, а чисельність козулі тримається на рівні її 70 %. Показано, що процес трофічної конкуренції обумолює витіснення популяцією благородного оленя популяції козулі, а у мисливських угіддях домінантом стає козуля як вид, що більш пристосований до антропогенного тиску. З'ясовано, що станції існування ратичних на Кримському півострові обмежені його лісовими біотопами, що мають найкращі захисні властивості. Встановлено, що мисливські угіддя займають 86 %, а заповідний фонд - 14 % площі. На прикладі Карадазького природного заповідника переглянуто існуючу концепцію заповідності.

  Скачати повний текст