Актуальність дисертаційної роботи зумовлюється необхідністю соціально-філософського осмислення трансформації соціальної реальності в умовах Industry 4 виробництво, коли поширення інформації утвердилося як один із пріоритетів діяльності символічного виробництва. Глобальний вимір сучасного періоду життя соціуму перетворив потенціал інформаційно-комунікативні технологій на сталий фактор розвитку соціальних інституцій, а контроль за інформацією надав нового вигляду стратегії управління соціальними процесами. Окремим напрямом реалізації можливостей соціально-філософського аналізу інформатизації соціуму є осягнення сталих конструктів у структурах повсякденності життєвого світу сучасників, які відбулись під впливом глобальної інформаційно-комунікативної системи. Проте при розгляді цієї проблеми варто указати на цінність соціально-філософської рефлексії, враховуючи зміни соціального буття під впливом інформаційно-комунікативних зрушень «цифрового» суспільства. Реалізація соціально-філософської рефлексії дискретності соціального життя в його соціально-культурних виявах реалізується при звернені до практик «розуміючого мислення» і символічного виробництва.Мета дослідження зумовлюється нарощуванням способів зв'язку й каналів комунікації в умовах Industry 4 спричинило якісні перетворення у соціальному житті, призвівши до різких змін у соціально-культурних формах життєдіяльності людства на рівні взаємодії соціальних груп, індивідів і спільнот. Метою представленого дослідження є розгляд місця і ролі явища соціокультурних світів у соціально-філософському дискурсі для з'ясування джерел й механізмів трансформації соціально-культурних форм буття в процесі комунікації за доби цифрового суспільства.Динамічні характер соціокультурних репрезентацій світу зумовлює комплексний характер цієї роботи, метою якої є експлікація структурно-конструктивної й структурно-функціональної особливості соціокультурних світів у сучасному соціумі за доби глобальних комунікацій. Проведення дослідження передбачало застосування конкретних методів: історично-порівняльного (виявлення ідейно-теоретичних передумов й особливостей застосування поняття соціокультурних світів), системного (при дослідженні соціальної реальності та її культурного компонента; при аналізі інформаційно-комунікативної системи суспільства; наслідків впливу інформаційно-комунікативних технологій на сучасне символічне виробництво соціуму), структурно-функціонального аналізу (способи світотворення) і феноменологічного (при розгляді «біографічних ситуацій» та явища інтенціонального світу). Експлікація концептуального складника дослідницької роботи була можлива за умови орієнтації на соціальні теорії, спрямовані на пошук причин універсального характеру в організації суспільного буття та зумовленої ними соціальної взаємодії. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні базових рис соціокультурного виміру соціальної взаємодії відображає не суб'єкт, реальність якого виникає із способів господарювання і стилю життя, а суб'єктність, яка забезпечується засобами сегрегації та дискримінації соціальних груп і індивідів, евфімізації дискурсів соціального життя, а також при зростаючій інтенсивності комунікацій в умовах Industry 4, засобів символічного примусу, загального спостереження й індивідуального контролю. Доведено, що поняття соціокультурного світу і соціокультурних світів відмінні. З одного боку, вони ангажуються у дискурсах геополітичного перерозподілу, і при їх застосуванні універсалізм соціально-культурних життєвих форм людства розпадається на відособлені у часі і просторі цивілізаційно-історичні типи соціальної взаємодії, які ніби поглинають своєрідність регіональних ідентичностей. Із протилежної точки зору, яка сприятиме гуманістичній і універсалістській традиції соціального і гуманітарного знання, варто вказати, що коли у соціальній динаміці спостерігається перехід від тенденцій «світу, що глобалізується» до світу, де негативні наслідки глобалізації є очевидними, соціально-філософський аналіз проблеми соціокультурних світів надає можливості виявити особливості соціокультурного виміру взаємодій у теперішньому суспільстві, сприяючи осмисленню значущості тих переваг і користі, що надають суспільному поступу принципи розмаїття, рівності, доступності, а також відмова від розуміння, що світ є лише місцем зосередження природних цінностей і ресурсів.Ключові слова: соціальна реальність, соціокультурний світ, соціокультурні світи, соціокультурна динаміка, символічне виробництво, мережева спільнота, інформаційно-комунікативна система, аберація комунікативної реальності, світоглядно-ціннісні орієнтації.^UThe relevance of the dissertation is due to the need for socio-philosophical understanding of the transformation of social reality in the context of Industry 4 production, when the dissemination of information has been established as one of the priorities of symbolic production. The global dimension of the current period of society has transformed the potential of information and communication technologies into a permanent factor in the development of social institutions, and information control has given a new look to the strategy of managing social processes. A separate area of realization of the possibilities of socio-philosophical analysis of informatization of society is the comprehension of stable constructs in the structures of everyday life of contemporaries, which took place under the influence of the global information and communication system. However, when considering this problem, it is worth pointing out the value of socio-philosophical reflection, given the changes in social life under the influence of information and communication shifts in the «digital» society.The dynamic nature of socio-cultural representations of the world determines the interdisciplinary nature of this work, the purpose of which is to explicate the structural-constructive and structural-functional features of socio-cultural worlds in modern society in the era of global communications. The dissertation involved the use of specific methods: historical and comparative (identification of ideological and theoretical preconditions and features of application of the concept of sociocultural worlds), systemic (in the study of social reality and its cultural component; in the analysis of information and communication system of society; consequences of information and communication technologies on modern symbolic production of society), structural and functional analysis (methods of world creation) and phenomenological (when considering «biographical situations» and the phenomenon of the intentional world).The informatization, mediatization, visualization and other socio-cultural forms of society in the modern world lead to increased intensity of communicative interactions, resulting in an increase uncertainty in accordance with the increase in information, which determines the current development of different socio-cultural worlds; it is noted that the spread of information and computer technology contributes to the construction of a multiple social field, and the conditions of modern society are characterized by new forms of subjectivity, which has an identical nature, socio-instrumental subjectivity, manifested in the creation of bots, intellectual agents and others ways to simulate human activity on the Web.The current tendencies of increasing the scale of significance of the information and communication system contribute to the creation of a neontological (virtual) form of the socio-cultural world, constructed according to the disposition of users and their interest in maintaining communication; it is emphasized on the idea that the dispositional nature of the «environment» of living space in modern society corresponds to eidetic-instrumental, rather than identity-regulatory structures of communication.The structural and constructive features of the socio-cultural dimension of social interaction are explained by the correlation of ideal constructs of community in the daily existence of the individual and the community and intersubjective a priori their perception and evaluation.Thus, the concepts of socio-cultural world and phenomena of the socio-cultural worlds are different. On the one hand, they engage in discourses of geopolitical redistribution, and in their application the universalism of socio-cultural life forms of humanity breaks down into isolated in time and space civilizational-historical types of social interaction, which seem to absorb the originality of regional identities. From the opposite point of view, which will contribute to the humanistic and universalist tradition of social and humanitarian knowledge, it should be noted that when in social dynamics there is a transition from the «globalizing world» to a world where the negative effects of globalization are obvious, socio-philosophical analysis of sociocultural provides opportunities to identify the features of the socio-cultural dimension of interactions in modern society, helping to understand the importance of the benefits and advantages that give social progress the principles of diversity, equality, accessibility, and the rejection of understanding that the world is only a place of natural values and resources.Keywords: social reality, sociocultural world, sociocultural worlds, sociocultural dynamics, symbolic production, network community, information and communication system, aberration of communicative reality, worldview and value preferences.