Досліджено політичне становище населення західних земель України 1929 - 1935 рр. та з'ясовано місце українського питання в політиці Польської держави. Висвітлено український національно-визвольний рух та проаналізовано програми його політичних складових, які визначали характер національної боротьби у міжвоєнний період. Показано, що концепція ОУН щодо національного визволення полягала у постійному нагнітанні революційної ситуації у Західній Україні, водночас такі дії націоналістичних сил демонстрували незгідність українців щодо їх бездержавного статусу та сприяли майбутньому військово-політичному конфлікту у Центрально-Східній Європі. З'ясовано недоліки цієї концепції, що призвели у середині 1930-х рр. до масових арештів серед керівництва ОУН та до зміни тактики.

  Скачати повний текст