Досліджено взаємозв'язки логіки та раціональності на традиційному та сучасному етапах розвитку логічного знання. Для виявлення особливостей взаємозв'язків і взаємовпливу докласичної, класичної, некласичної та постнекласичної раціональності з традиційною, класичною та некласичною логікою розроблено логіко-раціональну модель пізнавальних процесів, що включає три складові: формулювання раціональних принципів стандартизації знання у теорії раціональності; формалізацію цих принципів у логіці, результатом якої є система формально-логічних принципів і засобів стандартизації знання; застосування формально-логічних принципів стандартизації знання у будь-яких логічних, філософських і наукових дослідженнях, що здійснюються згідно з раціональною традицією. Показано ефективність застосування розробленої моделі на різних етапах розвитку логічного знання. Виявлено, що сучасна логіка є оптимальним засобом уточнення змісту системи понять некласичної раціональності шляхом побудови їх формальних моделей; реконструкції основих схем раціональності - лінійної, мережевої й ігрової, використання яких дозволяє моделювати ефективну індивідуальну та групову діяльність суб'єктів як ключових елементів некласичної та постнекласичної раціональності; раціоналізації доведень у контексті штучного інтелекту.

  Скачати повний текст

На підставі дослідження філософських і логічних концепцій епох античності, середньовіччя, Відродження, Нового часу та Просвітництва встановлено, що на традиційному етапі розвитку логічного знання формуються основні характеристики логіко-аналітичного аналізу як методу дослідження філософської проблематики, яка базується на застосуванні аналітичного методу в поєднанні з логічними методами цієї епохи. З'ясовано, що в аналітичній традиції співіснують дві альтернативні стратегії логіко-аналітичного аналізу (доктринальна та методологічна). Визначено логічний та аналітичний рівні дослідження, на базі яких формується підхід, у якому застосовано трирівневу модель, що полягає у побудові змістового концепту проблеми, його логічному аналізі, філософському аналізі отриманих результатів. На підставі результатів дослідження алетичної логіки Г.Х. фон Врігта виділено основні характеристики логіко-аналітичного підходу до аналізу модальних понять, що базується на застосуванні логічних методів. Виявлено два основних напрямки дослідження норм у концепції Г.Х. фон Врігта на підставі розрізнення ним норм-описів і суто-норм. На підставі результатів дослідження проблеми пояснення та розуміння з'ясовано, що метод телеологічного пояснення Г.Х. фон Врігта об'єднує окрім логіко-аналітичного аналізу методи феноменології та герменевтики.

  Скачати повний текст