Дисертацію присвячено актуальній проблемі формування емоційно-почуттєвої сфери (ЕПС) молодших школярів у художньо-ігровій діяльності. Обгрунтовано педагогічні умови, визначено критерії та рівні сформованості досліджуваної якості. У процесі розробки змісту художньо-ігрової діяльності молодших школярів було враховано емоційні впливи сукупності мистецьких ігор: з образотворчої діяльності, музично-ігрової драматизації, художньої праці. Інтегрований зміст художніх ігор реалізовано у формі тематичних днів художньо-ігрової діяльності з урахуванням урочної та позакласної виховної роботи. Розкрито сутність і структуру ЕПС у співвідношенні з художньо-ігровою діяльністю. Розширено положення мистецтвознавчої науки про те, що ігрова діяльність близька до художньої, а дитяча гра є зовнішнім вираженням художньо-орієнтованих емоцій. Визначено та експериментально перевірено основні педагогічні умови ефективного здійснення процесу формування ЕПС у художньо-ігровій діяльності. Сформульовано важливе теоретичне положення: для ефективного формування ЕПС особистості орієнтація повинна здійснюватись не на результат, а на сам процес художньо-ігрової діяльності. Підкреслено два аспекти емоційної спрямованості особистості: як специфічної форми відображення значимих для суб'єкта об'єктів та форми активного ставлення учнів до навколишнього світу.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми на підставі створення факультативного курсу "Хімія навколо нас" для учнів IV - VI класів загальноосвітніх навчальних закладів та методики формування пропедевтичних знань з хімії про речовини, їх властивості та перетворення. Відзначено, що організаційні форми (уроки, екскурсії), методи (хімічний експеримент, самостійна робота, ігри), засоби (Інтернет, телекомунікації, медіаосвіта, аудіовізуальні, хімічний експеримент) є складовими методичної основи пропедевтики хімічних знань учнів IX - XII класів. Розроблено модель процесу формування пропедевтичних хімічних знань учнів IV - VI класів, яка передбачає врахування взаємозв'язаних компонент, а саме: соціального замовлення, принципів організації та навчання на факультативних заняттях, зміст, форми, методи та засоби навчання. Запропонована методика грунтується на двох групах принципів дидактики, а саме: першої - науковості, доступності, наочності, зв'язку навчання з життям, розвивального навчання; другої - елективності; природовідповідності; трансляції емоцій. Вони є безпосередньою умовою забезпечення навчання, розвитку та виховання учнів.

  Скачати повний текст