Вивчено ефективність глутаргіну та ентеросгелю, у разі їх окремого та сумісного застосування, на фоні експериментального ураження печінки, викликаного протитуберкульозними та антиретровірусними препаратами. Встановлено, що дані препарати у випадку їх повторного введення стимулюють білок-синтезувальну функцію печінки у період активації CYP 3A та CYP 2E1, на відміну від протитуберкульозних засобів (ПТЗ), під впливом яких пригнічуються синтез білка у печінці та активність зазначених компонентів мікросомальної ферментної системи. Доведено, що введення ефавірензу та ставудину у комбінації з ізоніазидом, рифампіцином та піразинамідом супроводжується зниженням показників цитолізу, холестазу, рівня ендогенної інтоксикації, посиленням антиоксидантного захисту, зростанням активності ізоформ 2E1 та 3A детоксикаційної системи монооксигеназ цитохрому P450, покращанням гістологічної структури печінки (ГСП), у порівнянні з групою тварин, які одержували комбінацію ПТЗ. Вперше доведено ефективність та доцільність застосування глутаргіну та ентеросгелю, особливо у разі їх комбінованого введення, як засобів корекції гепатотоксичних проявів у випадку окремого та сумісного використання протитуберкульозних і антиретровірусних препаратів, що підтверджується позитивною динамікою показників цитолізу, холестазу, антиоксидантного захисту та вмісту цитокінів, покращанням ГСП піддослідних тварин.

  Скачати повний текст