Установлено закономірності плину води за увігнутою конусоподібною рифленою поверхнею та розроблено модель, яка описує формування та зміну товщини шару води за довжиною цієї поверхні, що дало змогу визначити параметри потоку, які забезпечують досягнення необхідної швидкості плину води, за якої ефективно реалізуються змив продуктів збагачення та очищення оборотної води від твердих частинок. Досліджено викид твердих часток з потоку води уздовж указаної поверхні та встановлено його закономірності, виявлено, що межева крупність часток, що викидаються, знижена до 0,6 мм, тобто більше, ніж у два рази у порівнянні з відомими пристроями. Описано кінетику очищення оборотної води від твердих частинок за умов її плину уздовж увігнутої конусоподібної рифленої поверхні. Обгрунтовано умови безвідривних режимів плину оборотної води вздовж зазначеної поверхні.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення енергетичної ефективності тягового електропривода (ТЕП) великовантажних автосамоскидів з автономною електроенергетичною установкою шляхом використання енергії гальмування за умов глибоких кар'єрів на прикладі автосамоскидів типу БелАЗ-7509. Проаналізовано роботу електромеханічного устаткування великовантажних кар'єрних самоскидів (ВКС), встановлено, що його низька ефективність обумовлена нераціональним використанням енергії, яку виробляють тягові електричні двигуни (ТЕД) у генераторному режимі роботи. Доведено, що підвищення ефективності роботи ТЕП досягається шляхом застосування рекуперативного гальмування (РГ) як основного способу електричного гальмування (ЕГ) - в результаті зменшення використання дизельного палива і збільшення продуктивності системи охолодження ТЕД. Виявлено, що потужність рекуперації повинна бути обмеженою з урахуванням забезпечення технічних умов експлуатації дизельного двигуна (ДД). Встановлено аналітичну залежність між зменшенням витрат палива в технологічному циклі та технологічними параметрами експлуатації ВКС за умови рекуперації енергії гальмування. Визначено умови максимальної економії палива в технологічному циклі ВКС.

  Скачати повний текст

На підставі результатів ретроспективного аналізу встановлено структуру та частоту розвитку післяопераційних гнійно-септичних ускладнень (ПГСУ). З використанням методу покрокового дискримінантного аналізу визначено основні фактори ризику розвитку ПСУ. Розроблено метод індивідуалізованого прогнозування цього ризику в гінекологічній лапароскопії, а також диференційований підхід щодо профілактики цих ускладнень. Показано, що загальна частота ПГСУ в основній групі є у 1,79 разів меншою, ніж у групі порівняння, у разі "чистих" лапароскопічних втручань в основній групі інфекційних ускладнень - у 2,14 разів, "умовно чистих" - у 1,5, "інфікованих" втручань - у 1,25 разів. За цього ускладнення середньої тяжкості та тяжких в основній групі не мали місця. Установлено, що за ступенем тяжкості кількість легких ускладнень у групі порівняння становила у 1,67 разів більше, ніж в основній, а ускладнень середньої тяжкості та тяжких - у 2,5 разів.

  Скачати повний текст