Наведено результати філософського аналізу історичних типів взаємовідношення науки та релігії як феноменів культури європейського суспільства. У теоретичному й історичному аспекті висвітлено підстави, філософсько-методичні засади, ціннісні орієнтації та культурні у контексті взаємовідношення науки та релігії на етапі класичної, некласичної та постнекласичної науки. Як домінувальні історичні моделі даного взаємовідношення у парадигмальному вимірі класичної науки репрезентовано відношення конфлікту, некласичної науки - незалежності, постнекласичної науки - діалогу. Протистояння науки та релігії, ствердження їх незалженості чи домінувальної ролі у культурі розглянуто як історично виправдані, але у сучасному контексті спрощені моделі. Обгрунтовано необхідність дослідження стереотипів, що склалися. Філософська рефлексія науки як культури представляє науку як багатосуб'єктну у вимірі різних історичних епох, культур, типів мислення, підсилює гуманітарні характеристики наукової діяльності та дозволяє виявити потенціал діалогу як особливості методологічної культури постнекласичного наукового мислення.

  Скачати повний текст