Дисертаційна робота присвячена дослідженню правової природи послуг в інноваційній сфері, а також розробці теоретичних підходів до господарсько-правового, зокрема договірного, регулювання відносин, пов'язаних з їх наданням, та формуванню на їхній основі висновків, пропозицій та рекомендацій для подальшого розвитку господарського законодавства з цих питань. У процесі вдосконалення матеріального та нематеріального виробництва у економічно розвинених країнах особливу увагу приділено технологічній модернізації, що ґрунтується на диджиталізації, кластеризації креативних індустрій та закладів вищої освіти, високому рівні фінансування наукових досліджень та розробок, використанні нових знань та технологій, здатних створювати та комерціалізувати інновації, виробництві інноваційної продукції тощо.Світ, перебуваючи на порозі Четвертої промислової революції, зосереджує споживчі акценти на товарах та послугах, які не тільки задовольняють споживчі потреби, але й приносять новий та / або додатковий соціально-економічний ефект від їх використання. Здебільшого ці послуги пов'язані з інформаційно-комунікаційними засобами і технологіями, які наразі є однією з основних рушійних сил у світовій економіці. Сучасний рівень модернізації економіки провідних країн демонструє динамічний розвиток різних видів наукоємних послуг, де домінує інноваційна складова, що, як наслідок, створює нові сектори економіки в цілому та розвиває сферу послуг зокрема. У сучасних умовах господарювання покращення механізму управління якістю інноваційних технологій є невід'ємною складовою оптимізації соціально-економічних процесів в країні. Авторкою отримано нові результати у вигляді наукових висновків щодо розуміння юридичної природи послуг в інноваційній сфері. У межах понятійного апарату інноваційного права як підгалузі господарського права запропоновано розмежування послуг в інноваційній сфері на інноваційні (послуги, що є різновидом інноваційної продукції) та допоміжні (послуги, що підвищують ефективність та результативність інноваційного процесу). Критерієм такого розмежування визначено характер співвідношення означених послуг з інноваційним процесом (циклом). У роботі встановлено, що інноваційні послуги є товароспроможним результатом кінцевого етапу інноваційного процесу (циклу), на який поширюється режимні вимоги щодо провадження інноваційної діяльності, безпосереднім об'єктом якої вони є; допоміжні послуги можуть надаватися на кожному з етапів інноваційного процесу (циклу) задля його оптимізації, зокрема створення нових об'єктів інноваційної діяльності.Авторкою запропоновано авторське визначення поняття інноваційної послуги як конкурентоспроможної нової або технологічно вдосконаленої (більш високої якості) послуги, процес надання якої засновано на інноваційній технології / технологіях (кваліфікованих за результатом державної експертизи уповноваженим органом як інноваційні технології), що забезпечує можливість отримання нових та / або додаткових соціально-економічних ефектів в третинному секторі економіки. Допоміжними в інноваційній сфері є послуги, що надаються в межах інноваційної інфраструктури з метою оптимізації інноваційного циклу шляхом створення необхідного організаційно-майнового забезпечення інноваційних процесів.У роботі визначено, що ознаками інноваційних послуг є: прямий зв'язок з інноваційною діяльністю, товароспроможним результатом якої вони є; здатність до створення соціально-економічних ефектів на мікро- та макрорівнях; відповідний рівень новизни (інноваційності) з точки зору галузевого сегментування вітчизняної економіки; відповідний рівень новизни (інноваційності) з точки зору технологічної складової – технологічного процесу надання послуг.^UThe thesis is devoted to the study of the legal nature of services in the innovation sphere, as well as the development of theoretical approaches to economic law, including contractual, regulation of relations related to their provision, and formation of conclusions, proposals and recommendations for further economic legislation development on these issues.In the process of improving tangible and intangible production in economically developed countries, special attention is paid to technological modernization based on digitalization, clustering of creative industries and higher education institutions, high funding for research and development, use of new knowledge and technologies capable of creating and commercializing innovations, production of innovative products, etc.The world, being on the verge of the Fourth Industrial Revolution, is shifting consumer emphasis to goods and services that not only meet consumer needs, but also bring new and/or additional social and economic effects from their use. Most of these services are related to information and communication methods and technologies, which are currently one of the main driving forces in the world economy. The current level of modernization of the economy of major powers demonstrates the dynamic development of various types of science-intensive services, dominated by the innovation component, which, in turn, creates new sectors of the economy in general and develops particular services. In modern economic conditions, improving the quality management mechanism of innovative technologies is an integral part of optimizing social and economic processes in the country. The author obtained new results in the form of scientific conclusions on understanding the legal nature of innovation services. Within the conceptual apparatus of innovation law, as a sub-branch of commercial law, it is proposed to distinguish services in the innovation area into innovative (services that are a kind of innovative products) and ancillary (services that increase the efficiency and effectiveness of the innovation process). The criterion of such differentiation determines the nature of the ratio of these services with the innovation process (cycle). The paper establishes that innovation services are a viable result of the final stage of the innovation process (cycle), which is subject to the regime of requirements for innovation activities, at which they are directed; Ancillary services can be provided at each stage of the innovation process (cycle) to optimize it, including the creation of new innovation objects.The author proposes the author's definition of innovative service as a competitive new or technologically advanced (higher quality) service, the process of providing which is based on innovative technology/technologies (qualified by the state body as innovative technologies), which provides new and/or additional social and economic effects in the tertiary sector of the economy. Services provided within the innovation infrastructure in order to optimize the innovation cycle by creating the necessary organizational and property support of innovation processes are ancillary in the field of innovation.The paper identifies that the features of innovative services are: direct connection with innovative activities, the marketable result of which they are; ability to create social and economic effects at the micro and macro levels; appropriate level of novelty (innovation) in terms of sectoral segmentation of the domestic economy; appropriate level of novelty (innovation) in terms of technological component - the technological process of providing services.