Переосмислено методологічні підходи радянського франкознавства, що однобічно трактували творчість І.Франка. Визначено, що імпульсом та визначальним критерієм творчості поета є авторська інтенція, зміст якої передає дефініція поезії (літератури): "Поезія єсть винайдення іскри божества в дійствительності". Доведено необхідність спростування стереотипа Франка-атеїста (матеріаліста, соціаліста, реаліста). Акцентовано увагу на духовному первні-імпульсі, що задає магістральну тенденцію розвитку. Розглянуто принцип герменевтичного кола як найбільш відповідного специфіці творчості Франка, що створює умови для формування нової, синтетичної концепції.

  Скачати повний текст