Розглянуто проблеми розвитку сучасного танцю (modern та temporary) у Західній Європі XX ст. у контексті культурології, а також хореології, науки про танець. Виявлено динаміку активного впровадження нових видів танцювального мистецтва залежно від традицій художньої культури та соціальних умов. Встановлено причини повної або часткової відмови від класичного танцю та балетного жанру в усталеному вигляді, показано переваги танцю вільного (виразного). Узагальнено формотвірні елементи, що виникають у даному процесі, розкрито їх естетичну знаковість. Визначено типові риси постмодерністського танцю та пов'язану з ним трансформацію концепції краси та розуміння танцю як такого, а також видозміни пластичної мови, обумовлені суто європейськими культурними паттернами. Простежено еволюцію нових зразків хореографічного видовища, пов'язаних з темами й образами образотворчого мистецтва - від "Російських сезонів" до відеоінсталяцій авангардистів Західної Європи на межі XXI ст. Виявлено генезу "театру танцю" та шляхи його розвитку на прикладах хореографічних досвідів балетмейстерів Німеччини, Франції та Швеції.

  Скачати повний текст