Досліджено проблему одержання антистафілококової плазми для клінічного використання у хворих зі стафілококо-індукованими патологічними процесами. Внаслідок кількісного зменшення донорських кадрів актуальною є необхідність селекції донорів, генетично схильних до антитілоутворення високого рівня. Проведено відбір на підставі типування лейкоцитарних (HLA - A, B, C, DR) та еритроцитарних (ABO, Rh - Hr, MNSs, Lewis, Kell) трансфузійно значимих антигенів і зіставлення фенотипів і гаплотипів з рівнем антитіл після імунізації сорбованим стафілококовим анатоксином. Визначено антигенну характеристику 603-х імунізованих донорів та здійснено порівняння з неімунізованими особами (744), що було репрезентативною вибіркою Південно-Східної геногеографічної зони України. Гаплотипи HLA-A1B8, HLA-A2B14, які є маркерами слабкої імунної відповіді у імунізованих донорів, вірогідно частіше зустрічались у немовлят з генералізованою стафілококовою інфекцією (сепсисом), що доводить генетичну схильність носіїв цих гаплотипів до низької продукції антистафілококових антитіл, рівень яких недостатній для нейтралізації інфекційного агента. Імуногенна характеристика донорів сприяє створенню банка гемопрепаратів і підвищенню ступеня гістосумісності за їх підбору реципієнтам.

  Скачати повний текст