Обстежено 14 731 радіаційно опромінених осіб. Використано когортний метод і метод "випадок - контроль". Виявлено, що у когорті ліквідаторів захворюваність і поширеність очних хвороб вірогідно перевищує контрольні рівні. Доведено, що радіаційний вплив у даному діапазоні доз викликає появу радіаційних катаракт і ретинопатій та, водночас, спричиняє вірогідне дозозалежне збільшення поширеності та передчасний розвиток інволюційної катаракти, макулодистрофії, ангіопатії та ангіосклерозу сітківки. Вперше описано клінічну картину двох форм ретинопатії, що спостерігались у радіаційно опромінених внаслідок катастрофи на ЧАЕС ("синдром каштана" та"синдром дифракційної гратки"). На підставі тривалого спостереження та статистичного аналізу встановлено, що тендітні порушення прозорості кришталика, клінічно не схожі на ленсопатії, у дітей та підлітків - мешканців радіаційно забруднених територій, є наслідком тривалої дії малих доз іонізуючого опромінення. З'ясовано, що зовнішнє опромінення всього тіла у дозах понад 0,2 Гр викликає порушення функції сітківки та зорового нерва навіть за відсутності клінічних проявів офтальмопатології. Виявлено ефект дозозалежного зниження акомодаційної здатності ока у радіаційно опромінених. Одержано нові дані щодо впливу іонізуючого випромінювання на судини ока, простежено формування їх функціональних та органічних змін залежно від величини дози іонізуючої радіації.

  Скачати повний текст