Вивчено фізико-хімічні процеси формування розплавів у верхній мантії та корі, досліджено глибинні процеси за складом магматичних порід, що залягають на поверхні. За незалежними критеріями виділено глибини диференціації розплавів у мантії. Зроблено та теоретично обгрунтовано припущення, що окиснені флюїди можуть утворюватися в результаті вивільнення кисню у процесі плавлення. Запропоновано модель, за якої астеносферу розглянуто як відкриту систему, а тонкий шар на її покрівлі - реактор, у якому здійснюється збір і взаємодія активних компонентів. Установлено, що структура силікатного розплаву за високих тиску (P) і температури (T) у першому наближенні відповідає структурі водного розчину за умов поверхні, що дозволяє на якісному рівні відновлювати кислотність - лужність, а також окиснювально-відновлювальні умови, які визначають сукупність активних компонентів, реакції, що відбуваються. Винесення речовини до поверхні та перерозподіл речовини мантії у процесі кожної активізації має прояв в інверсії геохімічної спеціалізації розплавів заключного етапу. Кристалізація розплаву астеносфери супроводжується відновленням залишкових окиснених флюїдів, що доводить можливість росту алмазів з лужних водно-карбонатних розчинів. Використання запропонованого підходу дозволяє встановлювати умови та фізико-хімічні взаємодії в астеносфері за складом магматичнх порід і мнералів. Розроблено методику, що дозволяє за складом магматичних порід визначити розташування покрівлі астеносфери на момент відділення розплаву. З'ясовано глибинний процес, який відбувався під час формування Донбасу (0,4 - 0,17 млрд. років), Дніпровсько-Донецької западини (0,39 - 0,36 млрд. років), Криму (0,22 - 0,05 млрд. років). Установлено глибини покрівлі астеносфери та склад флюїду. Визначено глибинний процес формування зеленокам'яних структур Придніпровського блоку Українського щита, Криворізько-Кременчуцької зони, Приазовського масиву.

  Скачати повний текст

В дисертації підведено підсумки багаторічної роботи в Донецькому басейні, де виконані детальні дослідження теплового потоку. Встановлено фон та виявлено аномалії, які проінтерпретовано. Побудовано теплову модель кори та верхніх шарів мантії. Цю модель було порівняно із існуючими даними сейсмології, гравіметрії, магнітометрії, гідрогеохімії, ізотопії гелію та новітніх і сучасних рухів поверхні Землі. Розглянуто історію глибинних процесів та теплового поля регіону та проведено її зіставлення з реальними геологічними подіями, що зафіксовано в будові регіону. Зведено дані із стратиграфії, тектоніки, результати, отримані за допомогою петрографічних, мінералогічних та геохімічних методів. На підставі розгляду мінералогічного складу мантійних ксенолітів та геохімічного складу магматичних утворень доведено специфічність складу мантії напередодні герцинської активізації та виказано гіпотезу впливу складу мантії на можливість та протікання процесів активізації.

  Скачати повний текст