Проаналізовано основні теоретичні положення, які є базою для вивчення оказіональної лексики в мові української преси 1990-х рр. Розглянуто наявні у лінгвістиці критерії розмежування понять "оказіоналізм", "неологізм", "потенційне слово". Охарактеризовано основні ознаки оказіональної лексики та з'ясовано поняття, взаємопов'язані з явищем оказіональності. Висвітлено основні екстралінгвальні та інтралінгвальні фактори, що сприяли появі оказіоналізмів у мові преси дослідженого періоду. Вивчено структуру, семантику, частиномовну належність оказіональних утворень, установлено найбільш продуктивні способи оказіонального словотворення у мові преси 1990-х рр. Визначено функціонально-стилістичні особливості оказіоналізмів та їх використання як засобу збагачення експресивно-стилістичних можливостей мови преси.

  Скачати повний текст