Запропоновано оцінювати організм дитини як динамічну систему, в якій психічний та фізичний стан вивчаються у взаємозв'язку. З'ясовано, що даному процесу охарактерні гітерохронність та наявність сенситивних періодів у розвитку компонентів фізичного та психофізіологічного стану, що є основою емоційної стійкості. За результатами факторного аналізу встановлено єдність параметрів, що визначають фізичний та психофізіологічний стан, внесок яких у загальну дисперсію вибірки в 6 років складав 83,5 %, у 7 років - 81,6 %. Зазначено, що на психофізіологічний стан і емоційну стійкість позитивно впливають вправи, спрямовані на розвиток швидкості (виконання з максимальною інтенсивністю) і рухливості в суглобах (активну гнучкість). Розроблено педагогічні умови формування емоційної стійкості дітей 6- і 7-річного віку, комплекси вправ вибіркового впливу, методичні вказівки щодо нормування фізичного навантаження та відпочинку, а також моделі спортивно-ігрової форми занять.

  Скачати повний текст