Визначено історико-філософські, естетичні й індивідуально-авторські детермінанти неоміфілогізму письменниці. Виділено й охарактеризовано форми та способи переосмислення традиційного матеріалу в драматургії М.Цвєтаєвої, зокрема, аксіологічна переакцентуація, синтез традиційних сюжетів різного походження, радикальна зміна структурно-семантичних домінант (цілісна переробка), створення асоціацій з іншими традиційними образами або з певними історичними чи міфологічними персонажами за допомогою алюзій і ремінісценцій, внутрішнє осучаснення (психологізація) та дописування традиційного сюжету. Проаналізовано експліцитний і імпліцитний рівні присутності традиційних образів у п'єсах. Виявлено закономірності творчого використання традиційних сюжетів і образів у ліричних драмах 1918 - 1919 рр. і трагедіях 1920-х рр.

  Скачати повний текст