На матеріалах малої прози та повістей М. Яцківа висвітлено екзистенційне підгрунтя художнього світу. У контексті естетичного феномену свободи вперше проінтерпретовано природу негативного трактування реальності як абсурдної дійсності. Простежено функціонування категорії піднесеного як формотворчого принципу трагедійного наративу письменника. Розкрито засади символістського ірраціонально-чуттєвого трактування буття й ілюзорного світу небуття, гностицизму як складової суб'єктивного ідеалізму митця-модерніста. Охарактеризовано жанрові форми малої прози автора - поезій у прозі, "новели долі", їх трансцендентне начало. Визначено внутрішньотекстові засади вираження авторської суб'єктивності, взаємодію точок зору персонажів та оповідача, інтенції вибору фокалізації, наративного темпу, висвітлено специфіку модифікації наративних ситуацій з гетеро- та гомодієгетичним наратором.

  Скачати повний текст