Уперше з рівнянь Максвела одержано рівняння, що описує інтерференційну складову розсіяного електромагнітного випромінювання для плоскопаралельного шару середовища довільних випадково розташованих і хаотично орієнтованих розсіювачів за довільного кута падіння випромінювання на середовище. Рівняння справедливе за тих же умов, що і класичне векторне рівняння переносу. Досліджено залежність інтерференційної складової розсіяного випромінювання від властивостей розсіювачів середовища (розмірів, показників заломлення), яка показує, що ця складова відбитого випромінювання більш чутлива до властивостей розсіювачів, ніж некогерентна. Цю залежність пояснено на прикладах простих моделей. Досліджено ефекти ближнього поля та встановлено їх значний вплив на характеристики розсіяного випромінювання. Запропоновано новий механізм формування опозиційних ефектів, який базується на особливостях розсіяння неоднорідних хвиль. Цей механізм здатний спричинити гілку від'ємного ступеня лінійної поляризації, яку спостережено у багатьох безатмосферних тіл Сонячної системи. З рівнянь Максвела одержано векторне рівняння переносу випромінювання та рівняння для опису слабкої локалізації у випадку щільноупакованих середовищ. Показано, що у випадку строго зворотного розсіяння щільноупакованим середовищем елементи матриці відбиття для слабкої локалізації пов'язані з елементами матриці для дифузної складової співвідношенням, подібним для розріджених середовищ. На підставі числового розв'язку рівняння переносу для середовища однакових сферичних частинок показано, що ближнє поле помітно позначається за відносної щільності упаковки частинок більше, ніж 20 %.

  Скачати повний текст