Досліджено міфопоетику творчості М. Рильського, проаналізовано специфіку вираження міфоелементів-корелятів, які тяжіють до "неоміфологічного" відтворення (архетипні образи, ритуалеми, міфоніми, міфологеми, міфосюжет), вибудовано міфопростір у вертикально-горизонтальній проекції, специфіка якого зумовлена продуктивною семантикою міфологічних структур, адаптаційні можливості міфологічної темпоральної структури, специфіки репрезентації структури "універсального кола" пошуку "Я-ідентичності". Проаналізовано сегменти витоків міфопоетики митця (дитинство, творчі діалоги, неокласицистична концептуалізація, віталізм, гілоїзм, амбівалентність художнього мислення, пантеїстична складова). Рецепція традиційних сюжетів і компонентів міфу фокусує оригінальність мистецького осягнення онтології, уміння віднайти в первісній культурі нові конотації, адекватні для дескрипції образів і реалій.

  Скачати повний текст