Дисертацію присвячено вивченню співтворчості виконавця та композитора на матеріалі камерно-вокальної музики Г. Свиридова. У науковий обіг уведено концепт «співтворчість»; його зміст сформовано в інтерпретативному колі спілкування суб'єктів творчості «композитор-поет-першовиконавці» і скеровано на оцінку слухача-співрозмовника. Параметри співтворчості залежать від тексту (зафіксованій «матриці» стилю мислення митця) та контексту (історико-культурні умови буття твору). Співак виявляє приховані підтексти твору, що інтерпретується в іншому соціокультурному середовищі, і тому резонує новими смислами.^UThe present thesis is devoted to the substantiation of the co-creation of the performer and the composer as a phenomenon of musical culture based on the material of G. Svyrydov's vocal compositions. The parameters of the co-creation, considered in the conceptual framework of the theory of musical interpretation, have internal and external causality and are divided into mental, social and communicative ones. The development of the concept of “the co-creation” in the circle of communication “composer – poet – first performer”, the meaning of which is aimed at the listener's understanding, has been proposed.