Досліджено власні назви як композиційні чинники американських поетичних текстів. Запропоновано визначення поняття композиції вірша та його композиційно-смислової структури на засадах когнітивної поетики. З використанням методології сучасної комунікативно-когнітивної парадигми лінгвістики реконструйовано концептуальні схеми композиційно-смислових структур та побудовано узагальнену модель композиції, що визначає порядок зчеплення семантичних вузлів, вербалізованих у фрагментах поетичного тексту. На підставі аналізу функцій та позицій власних назв виявлено набір стратегій і тактик композиції поетичного тексту. За результатами вивчення ономастичного складу американських поетичних текстів зроблено висновок, що впродовж XX ст. власні назви еволюціонували до рівня композиційних прийомів, завдяки оповідальності, набутої ними у процесі культурно-історичного розвитку американської спільноти.

  Скачати повний текст