Науково обгрунтовано діагностичний алгоритм застосування рентгенографії, остеосцинтиграфії, рентгенівської комп'ютерної (РК) і магніторезонансної томографій (МРТ) для ранньої діагностики метастатичного ураження хребта. На підставі клініко-променевого обстеження 155 хворих з підозрою на метастатичне ураження хребта (113 хворих на рак, 21 - на мієломну хворобу, 21 - на гормональну спондилопатію), істотних особливостей рентгенологічної картини метастазів у хребті залежно від локалізації первинної пухлини не виявлено. Зазначено, що наявність "ранніх" рентгенологічних ознак метастатичного ураження (нечіткість контурів і структури й елементів хребців) є основою для подальшого променевого дослідження хребта з метою точного виявлення кісткової структури. Встановлено, що використання рентгенограметричних показників на звичайних рентгенограмах дозволяє оцінити стан хребетного каналу у разі метастатичних уражень хребців. Зауважено, що вираженість больового синдрому у випадку патологічних переломів хребців зумовлюється, переважно, стенозом хребетного каналу, ступінь ураженості якого знаходиться в прямій залежності від величини компресії уражених метастазами хребців або наявністю м'якотканинного пухлиного компонента, і це, в свою чергу, призводить до стисненя спинного мозку. Для виявлення останього явища оптимальним методом є МРТ, в той час як КТ надає повнішу інформацію про стан кісткових стінок хребетного каналу та структурні зміни в хребцях. Доведено, що використання комплексу методів променевої діагностики з обов'язковим залученням лабораторних даних істотно скорочує термін встановлення діагнозу метастазів, мієлонової хвороби та гормональної спондилопатії.

  Скачати повний текст