Досліджено теоретичні засади економічної стійкості галузі садівництва й обгрунтовано методологічні підходи щодо її оцінки. Визначено негативні тенденції розвитку садівництва та закономірності прояву спеціалізації, концентрації й інтенсифікації за умов агропромислової інтеграції та кооперації. На прикладі садівницьких підприємств Криму виявлено, що економічно доцільний рівень спеціалізації галузі становить 50 - 73 %, концентрації насаджень - 500 га та більше, а найбільш ефективним способом інтенсифікації є використання загущених садів. З'ясовано, що основними факторами економічної стійкості садівництва є прибутковість, якість продукції, її конкурентоспроможність і фінансова стабільність. Встановлено, що збільшення обсягу реалізованої продукції сприяє підвищенню економічної стійкості галузі, а внаслідок зростання критичного обсягу реалізації відбувається її зменшення. Вперше розроблено класифікацію існуючих видів економічної стійкості та граничних коефіцієнтів. Обгрунтовано пріоритетні напрямки розвитку галузі садівництва та формування її економічної стійкості за умов ринкових перетворень. Визначено обсяги та структуру природно-сортового складу за районами Криму, обгрунтовано зміст інноваційно-інвестиційної технології, етапи та програми маркетингової орієнтації садівницьких підприємств. Встановлено необхідність суцільної інвентаризації та переоцінки багаторічних насаджень. Розроблено багатофакторні моделі для визначення потенціальних резервів зростання економічної ефективності та підвищення стійкості галузі на основі кількісно-якісного впливу.

  Скачати повний текст