Розроблено теоретичне положення щодо легітимізації як взаємопов'язувальної ланки між дією окремої соціальної особи та соціально нормованим соціальним простором. Розкрито суть поняття "легітимізація", висвітлено структуру загального механізму легітимізаційної діяльності, здійснено поділ явища легітимізації на різновиди та форми прояву залежно від ступеня залучення та ролі суб'єктів як учасників легітимізаційного процесу та суб'єктів соціальної взаємодії. Шляхом теоретичного синтезу декількох соціологічних підходів до розгляду взаємодії індивида та суспільства доведено, що легітимізація соціальної нерівності є засадничим фактором ствердження соціального порядку. Розкрито механізм легітимізації соціальної нерівності у суспільствах різноманітних типів. Уперше описано специфіку легітимізаційної ситуації в Україні у порівнянні з легітимізаційними практиками інших країн. Виявлено соціальні індикатори легітимізації соціальної нерівності: мову (вокеб'юлярний апарат) суб'єктів легітимізаційного процесу; поведінкову рефлексію - реакцію на соціальну нерівність як предмет легітимізаційної діяльності; просторову організацію суспільства; інформативну інфраструктуру суспільства та індикатори макропобудови комунікативного простору; легалізацію легітимізації соціальної нерівності; емпірично зафіксоване уявлення соціальних суб'єктів про існування соціальної вертикалі у суспільстві та відповідного демонстративного позиціювання своєї особи у даній вертикалі.

  Скачати повний текст

Досліджено правову процедуру як самостійну правову категорію. Розкрито суть понять, визначено ознаки, принципи, а також структуру правової процедури. Проаналізовано співвідношення даної процедури з правовідносинами. Увагу приділено її функціональності. Розглянуто класифікацію правових процедур. Запропоновано критерії класифікації. Зазначено щодо важливості нормативно точного регулювання правових процедур, увагу приділено існуванню процедурних норм.

  Скачати повний текст