Розглянуто проблему ефективного використання процедур, що загартовують, у процесі фізичного виховання та фізкультурно-оздоровчої роботи з молодшими школярами, які мають різний рівень фізичного стану. Наведено результати досліджень, здійснених з метою оцінки фізичного розвитку, типу статури, функціонального стану основних систем організму, фізичної підготовки та працездатності, а також реакції функціональних систем організму молодших школярів на одноразове застосування процедур, що загартовують. Оцінено терморегуляційні реакції за динамікою діапазонів температури шкіри у п'яти зонах виміру за методикою М.А.Бутова (1984 р.). На підставі педагогічних і функціональних досліджень дітей молодшого шкільного віку за використання процедур, що загартовують, сауни, занять аквааеробікою, комфортної процедури (занять аквааеробікою - сауни) та контрастної процедури (сауни - холодного аквабасейну), виявлено пряму залежність рівня фізичного стану молодших школярів і ступеня загартованості їх організму за показниками термометрії у локальних зонах виміру.

  Скачати повний текст

Проаналізовано способи художнього моделювання дійсності в укрїнському фольклорі. Висвітлено традиційний ідеал людини у різних видах і жанрах усної творчості. З'ясовано, що зображення ідеальної людини пов'язано з пошануванням культу предків, а також з героїзацією, ліризацією як способами освоєння світу. Встановлено, що ідеальне минуле на рівні суспільного ідеалу безпосередньо пов'язано з менталітетом народу, ідеями патріотизму та проектується у майбутнє, а на рівні родинно-обрядового життя відбувається певна констатація ідеальної сфери шляхом ідеалізації. Доведено, що поетичне моделювання прекрасного, зображення ідеальної людини залежить від світоглядних уявлень народу, його менталітету та жанрової специфіки творів фольклору. Виявлено, що основою поетичного моделювання у казках є фантастичний елемент (бажане стає дійсним); у легендах і переказах, думах та історичних піснях ідеалізується домінанта патріотизму через концепти волі, віри, слави; у пареміях переважає морально-етична складова ідеалу; у колядках та щедрівках сфера ідеального переноситься у майбутнє; у поховальних голосіннях образ людини ідеалізується способом ретроспекції та констатації сучасного, але без проекції у майбутнє. Виявлено стійкі фундаментальні соціонормативні компоненти народного світогляду та культурних концептів, що відіграють роль стабілізатора духовно-культурного розвитку й оптимізують сферу майбутнього та виправдані логікою народного світогляду та культури.

  Скачати повний текст