На підставі аналізу широкої джерельної бази висвітлено особливості реформування системи вищої освіти в Україні у 90-х роках XX ст. - на початку XXI ст. Розглянуто етапи, форми та методи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах всіх рівнів акредитації відопвідно до принципів Болонської системи, показано роль викладачів та студентів у її впровадженні. Проаналізовано нормативно-правові документи, за яким здійснювалось реформування системи вищої освіти в Україні. Висвітлено етапи та механізми ліцензування та акредитації вищих навчальних закладів. Розкрито особливості трансформації основних функцій вищоі школи: соціально-економічних, соціально-політичних, культуротворчих. Проаналізовано якісні зміни у складі викладацьких кадрів та особливості розвитку їх наукової діяльності. Показано вплив реформування системи вищої освіти на зміни у складі студентів. Вивчено діяльність вищих навчальних закладів щодо впровадження нових технологій та форм навчального процесу. На підставі аналізу всіх чинників, що вплинули на реформування системи вищої освіти, зроблено виновок, що за умов впровадження в Україні соціально орієнтованої економіки, демократичних суспільних відносин та процесів інтеграції до європейської та світової спільноти для подальшого успішного розвитку держави необхідно здійснювати якісні зміин у системі вищої освіти, доведено доцільність радикального оновлення структур, форм і засобів функціонування навчально-виховного процесу з метою досягнення його максимальної інтенсифікації.

  Скачати повний текст

Проведено загальнотеоретичний та семантико-прагматичний аналіз категорії суб'єктивної модальності (СМ) на рівні драматургічного дискурсу (ДД). Всебічно вивчено діалогічне та полілогічне мовлення драми, їх структуру, семантичну та прагматичну роль у репрезентації ставлення мовця до змісту повідомлюваного. Розглянуто специфіку вираження СМ у ДД у кореляції до логічного та синтаксичного плану її функціонування, введено поняття модалеми, її статусу в дискурсі, запропоновано типологію модалем з опорою на семантичну конгруентність категорії СМ та оцінки. Висвітлено етіологію суб'єктивно-модальних смислів ДД, зокрема вплив референції, конситуації та підтексту на загальну смислову рамку тематичного діалогічного блоку, розкрито значення паратексту у розумінні інформаційного тла ДД як дискурсів невласне креолізованої природи.

  Скачати повний текст