Вперше комплексно проаналізовано специфіку драматургічних переробок. Визначено місце перекодувань класики в літературному процесі перехідного періоду у взаємозв'язку зі стильовою динамікою, саморефлексією й оновленням літератури, жанровими перетвореннями. Запропоновано типологію стратегій перекодування класики. Розглянуто стратегії в їх системному співвідношенні, взаємозв'язках, зміні ієрархій. Поглиблено уявлення про взаємозв'язок сучасних прийомів переробки з традиціями пастишу, травестії, прийому "театру в театрі", а також охарактеризовано новаторську своєрідність текстів, зумовлену специфікою сучасної літератури та загальнокультурною ситуацією. Вдосконалено характеристики основних положень про основні стратегії перекодування класики в російській драматургії.

  Скачати повний текст