Проаналізовано особливості феномену ризику у соціально-філософському контексті, що дозволило представити його як специфічний засіб впливу на суспільні процеси та розробити модель функціонування соціального ризику. Опрацьовано концепцію прийнятного та необхідного ризику, яка визначає, що стратегічно позитивний ризик за умов динамічного розвитку суспільства є фактором сталого розвитку. Встановлено, що ризик виступає як засіб раціонально-практичного розкриття "таємниці" стратегічного творення нової дійсності, яка набула форми глобалізації, ризикогенної за своєю природою. Вдосконалено класифікацію ситуацій невизначеності як домінувальної характеристики ризику, розуміння векторів детермінування кризової ситуації як невід'ємного компонента ризику та критерії визначення ризикових наслідків глобалізації. Надано практичні рекомендації, які сприятимуть формуванню стійкості соціального розвитку.

  Скачати повний текст