Досліджено проблему джерел вивчення історії мови в українському та російському мовознавстві у XIX ст. і 1930-х рр. Переважно на матеріалі історичної фонетики східнослов'янських мов розкрито специфіку теоретичного та практичного вирішення зазначеної проблеми у порівняльно-історичному мовознавстві першого (1820 - 1860-ті рр.) та другого (1870 - 1830-ті рр.) періодів з урахуванням наступності й еволюції наукової думки. Визначено внесок українських і російських компаративістів до розв'язання питань, а саме: встановлення кола джерел вивчення історії мови та пріоритетності джерел, виникнення та вдосконалення методики дослідження матеріалу давніх писемних пам'яток, сучасних діалектичних даних, інших джерел, прийомів поєднання різних джерел вивчення історії мови. Відзначено, що другий період порівняльно-історичного мовознавства у порівнянні з першим характеризується розширенням кола джерел вивчення історії східнослов'янських мов, визначенням пріоритетних джерел, удосконаленням методики опрацювання різних джерел вивчення історії мови.

  Скачати повний текст