Досліджено фразеологічну систему верхньонаддністрянських говірок південно-західного наріччя української мови на одному із хронологічних відрізків - останніх років ХІХ - ХХ ст. Визначено основні особливості говіркових фразеологічних одиниць (ФО), причини і способи їх структурних і семантичних трансформацій у живому (усному) та в писемному (художньому) мовленні. Виділено способи модифікації зовнішньої форми стійких виразів: субституція, редукція, розширення структури ФО, натяк і контамінація, а також дві групи фразеологізмів залежно від характеру їх семантичної трансформації: ФО, значення яких звузилося або змінилося; ФО із розширеною внутрішньою формою.

  Скачати повний текст