Вивчено вплив різних за механізмом дії ретардантів - паклобутразолу (РР-333), декстрелу та хлормекватохлориду (ССС-460) на морфогенез, продуктивність і якість олії ріпаку озимого (Brassica napus L.). Установлено, що за дії ретардантів віббуваються суттєві зміни у морфогенезі, анатомічній будові та продуктивності рослин. Блокування активності апіальних меристем за дії антигіберелінових препаратів призводить до пригнічення лінійного росту та посилення галуження стебла. За дії інгібіторів росту зменшується площа та відбувається потовщення листків внаслідок розростання основної асиміляційної тканини - хлоренхіми. Обробка ретердантами призводить до посилення механічної міцності стебла внаслідок збільшення його діаметру за рахунок розростання кори та збільшення товщини клеренхімних волокон з одночасним потовщенням їх стінок, що створює технологічні переваги під час збирання врожаю, особливо на сортах, що сильно вилягають. Установлено, що гальмування ростових процесів зумовлено змінами у співвідношенні терпенових гормонів. За дії РР-333 відбувається зменшення вмісту вільних і зв'язаних форм гіберелінів і збільшення вмісту вільної та зв'язаної форм АБК. За дії РР-333 і ССС-460 відбувається депонування надлишку вуглеводів (цукрів і крохмалю) у вегетативних органах рослин і більш інтенсивне їх використання для формування стручків у рослин досліджених варіантів. Зміни у донорно-акцепторній системі рослини зумовлюють перерозподіл потоків асимілятів до господарсько важливих органів - стручків. За дії ретардантів зростає кількість гілочок першого порядку на рослині, кількість стручків на них і насінин у стручку. Маса 1 000 насінин за цього вірогідно не змінюється. Такі зміни сприяють покращанню продуктивності рослин. Найбільш ефективним для підвищення насіннєвої продутивності є застосування 0,025 %-го РР-333. За дії 1 %-го ССС-460 збільшується вміст олії у насінні та покращуються її якісні характеристики, а саме: зростає число омилення, ефірне число, йодне число та вміст гліферину та зменшується кислотне число. У разі його застосування збільшується частка ненасичених вищих жирних кислот, відбувається зменшення вмісту ерукової та лінолевої кислот зростання олеїнової та лінолевої. З'ясовано, що за дії ретардантів концентрації глюкозинодатів у насінні й ерукової кислоти в олії не виходять за рівні дозволених. Залишкові кількості препаратів не перевищують межовоприпустимих, що дозволило рекомендувати їх застосування у сільськогосподарському виробництві.

  Скачати повний текст