Уперше виявлено, що рівень активності сенсорних систем залежить від спортивної спеціалізації та рівня спортивної майстерності. Доведено, що дані системи узгоджуються не тільки за фукціональними можливостями, а й за окремими функціями. Установлено допустимі межі варіабельності сенсорних функцій та їх взаємозв'язків, амплітуда варіабельності може збільшуватися та виходити за допустимі межі залежно від спрямування й інтенсивності навантажень. Визначено, що в управлінні рухами беруть участь різні сенсорні функції, які позачергово відіграють провідну роль. З'ясовано, що з накопичуванням стомлення провідну роль можуть відігравати не одна, а декілька сенсорних функцій. Наведено дані про загальні закономірності управління рухами людини.

  Скачати повний текст